24.03.2021 227/5061/20
24 березня 2021 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Л.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділу поліції № 1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює у ФОП « ОСОБА_2 » магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
09 березня 2021 року з Відділу поліції № 1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області надійшов після доопрацювання матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до протоколу від 28 листопада 2020 року серії ВАБ № 075484, 28 листопада 2020 року близько 11 год. 12 хв. ОСОБА_1 здійснювала прийом відвідувачів в магазині з продажу меблів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 , та знаходилась на робочому місці у якості продавчині без засобів індивідуального захисту органів дихання, в тому числі і саморобних масок, респіраторів, чим порушила Постанову Кабінету Міністрів України № 641. Своїми діями ОСОБА_1 порушила ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Звернулась до суду із заявою, в якій просила справу розглянути в її відсутність. В якій свою вину не визнала, оскільки вона не здійснювала прийом відвідувачів, а чекала на прийом товару.
За таких обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП, справа може бути розглянута у відсутність правопорушниці.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, в редакції, яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення, настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами та тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція норми ч. 1 ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей, в даному випадку визначених Постановою КМУ.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Кабінет Міністрів України 11 березня 2020 року прийняв постанову № 211, якою з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на всій території України відповідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Після цього карантин на території України неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2020 року серії ВАБ № 075484, у фабулі адміністративного правопорушення вказано, що 28 листопада 2020 року близько 11 год. 12 хв. ОСОБА_1 здійснювала прийом відвідувачів в магазині з продажу меблів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 , та знаходилась на робочому місці у якості продавчині без засобів індивідуального захисту органів дихання, в тому числі і саморобних масок, респіраторів. А також вказано, що даною особою було порушено Постанову Кабінету Міністрів України № 641.
Як вбачається з Постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції від 28 листопада 2020 року, яка діяла станом на 28 листопада 2020 року, підпунктом 1 пункту 10 передбачено, що на території України на період дії карантину забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Крім того підпунктом 4 пункту 15 вказаної постанови додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. заборонено: приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону.
З урахуванням того, що Постанова КМУ від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» передбачає ряд правил та обмежень як для громадян, так і для суб'єктів господарювання та інших суб'єктів, а у фабулі адміністративного правопорушення не вказано жодного з пунктів Постанови, який було ніби то порушено громадянкою ОСОБА_1 , чи то порушено заборону здійснення господарської діяльності під час дії «карантину вихідного дня» (28 листопада 2021 року - субота), чи то порушено заборону перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, чи будь якого іншого порушення Постанови.
Крім того, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , вона не здійснювала господарську діяльність чи продаж товарів, а лише чекала на вантажників та перевізника для відправки товару покупцеві, яким було здійснено оплату замовлення 27 листопада 2020 року (в п'ятницю), що не заборонено Постановою КМУ.
Долучена до протоколу фотографія з місця події виготовлена поганої якості, на ній взагалі не видно обличчя особи, з якою спілкується працівник поліції, а будь-яких відвідувачів або покупців (у масці або без такої) на території магазину не зафіксовано.
Крім того, санкція ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає настання відповідальності як для громадян, так і для посадових, і розмір стягнення залежить від статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В даному протоколі не зрозуміло яка саме особа притягується до адміністративної відповідальності -звичайний громадянин чи посадова особа.
Також, суд зазначає, що відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, передбачена ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, а розгляд матеріалів про вчинення такого адміністративного правопорушення покладається в порядку ч. 1 ст. 222 КУпАП на органи Національної поліції.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Аналогічне положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ч. 1 ст. 44-3, 221, 247, 280, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд.
Суддя Добропільського міськрайонного суду
Донецької області Л.С. Мацишин