Справа №359/3839/20
Провадження №2/359/547/2021
11 березня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Пригоди Т.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача ОСОБА_2 ,
за участю представника відповідача Білецької К.К.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Первинна профспілкова організація працівників авіакомпанії «Украерорух», Всеукраїнська профспілка «Федерація профспілок авіапрацівників радіо-локації, радіонавігації і зв'язку України», про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
1.1. В травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та посилається на те, що він працював в ДП «Украерорух» на посаді начальника штабу льотної служби авіакомпанії «Украерорух». 12 лютого 2020 року в авіакомпанії «Украерорух» була введена в дію оновлена організаційна структура, якою не передбачена посада начальника штабу льотної служби. Наказом в.о. директора ДП «Украерорух» №416/о від 13 квітня 2020 року позивач був звільнений з роботи з 14 квітня 2020 року у зв'язку зі скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Однак ОСОБА_1 не були запропоновані вакантні посади начальника служби з авіаційного пошуку та пошуково-рятувального забезпечення польотів, а також інженера бортового апаратури льотного контролю з льотних перевірок РТЗ льотної служби. Крім того, ще 3 лютого 2020 року, тобто до введення в дію оновленої організаційної структури, на новоутворену посаду провідного інженера бортового апаратури льотного контролю з льотних перевірок РТЗ льотної служби був незаконно переміщений ОСОБА_3 , а на посади інженерів бортових апаратури льотного контролю з льотних перевірок РТЗ льотної служби - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Ці обставини свідчать про те, що відповідач умисно приховав від ОСОБА_1 та не запропонував йому вказані посади, а також не забезпечив його переважне право на залишення на роботі. Тому рішенням профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників авіакомпанії «Украерорух» №60 від 31 березня 2020 року було відмовлено ДП «Украерорух» у наданні згоди на звільнення позивача з роботи. Ці обставини свідчать про те, що звільнення ОСОБА_6 з роботи було проведено з істотними порушеннями трудового законодавства.
1.2. Тому ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора ДП «Украерорух» №416/о від 13 квітня 2020 року, поновити позивача на посаді начальника штабу льотної служби авіакомпанії «Украерорух» з 14 квітня 2020 року, а також стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 квітня 2020 року до дня ухвалення судового рішення.
2. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
2.1. У судовому засіданні ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2 підтримують позов та наполягають на його задоволенні.
2.2. Представник відповідача ОСОБА_7 не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування власних заперечень вона посилається на те, що позивач був завчасно попереджений про скорочення посади начальника штабу льотної служби, йому був наданий повний перелік вакантних посад. ОСОБА_1 не виявив бажання бути пере-веденим на жодну із запропонованих посад. Крім того, рішення профспілкової організації про відмову у наданні згоди на звільнення позивача з роботи є необґрунтованим та поверховим. Ці обставини свідчать про те, що звільнення ОСОБА_1 з роботи було проведено з дотриман-ням трудового законодавства. Тому представник відповідача ОСОБА_7 просить відмовити у задоволенні позову.
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
3.1. Зі змісту трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної на ім'я позивача (а.с.24-35 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 працював в ДП «Украерорух» на посаді начальника штабу льотної служби авіакомпанії «Украерорух».
3.2. Наказом т.в.о. директора ДП «Украерорух» №88 від 12 лютого 2020 року (а.с.64 т.1) була введена в дію оновлена організаційна структура авіакомпанії «Украерорух» (а.с.65 т.1), якою не передбачена посада начальника штабу льотної служби.
3.3. 13 лютого 2020 року ОСОБА_1 було вручено попередження про скорочення посади начальника штабу льотної служби авіакомпанії «Украерорух» (а.с.108 т.1), а також надані переліки вакантних посад по ДП «Украерорух» (а.с.101-112, 113-114, 115-123 т.1).
3.4. 27 березня 2020 року т.в.о. адміністративного директора ДП «Украерорух» звернувся до первинної профспілкової організації працівників авіакомпанії «Украерорух» з поданням про отримання згоди на звільнення позивача з роботи з 14 квітня 2020 року (а.с.125-126 т.1). Однак рішенням профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників авіакомпанії «Украерорух» №60 від 31 березня 2020 року (а.с.141 т.1) відповідачу було відмовлено у наданні згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 .
3.5. Не зважаючи на це, наказом в.о. директора ДП «Украерорух» №416/о від 13 квітня 2020 року (а.с.144 т.1) ОСОБА_1 був звільнений з роботи з 14 квітня 2020 року у зв'язку зі скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
3.6. Спірні правовідносини регулюються главою ІІІ «Трудовий договір», главою ІІІ-А «Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників» та главою XV «Індивідуальні трудові спори» КЗпП України.
4. Норми трудового права, якими керується суд при вирішенні спору.
4.1. Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи організації, скорочення чисельності або штату працівників. В такому випадку звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
4.2. Згідно з ч.1, ч.3 ст.492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
4.3. Відповідно до ч.2 ст.492 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
4.4. Згідно з ч.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
4.5. Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40, пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового працівника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
4.6. Згідно з ч.7 ст.43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
4.7. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
4.8. Згідно з п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року, нарахування середнього провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
4.9. Відповідно до ч.1 ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповно-важеним ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
4.10. Згідно з абз.2 ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
5.1. Встановлено, що в переліках вакантних посад по ДП «Украерорух» (а.с.109-112, 113-114, 115-123 т.1), з якими 13 лютого 2020 року був ознайомлений позивач, відсутні посади інженера бортового апаратури льотного контролю перевірок РТЗ льотної служби, а також начальника служби з авіаційного пошуку та пошуково-рятувального забезпечення польотів авіакомпанії «Украерорух». Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_7 не подала жодного доказу на підтвердження того, що станом на 13 лютого 2020 року вказані посади були зайнятими. Крім того, наказом т.в.о. директора ДП «Украерорух» №138/о від 3 лютого 2020 року (а.с.105-107 т.1) ОСОБА_3 був переміщений на посаду провідного інженера бортового апаратури льотного контролю з льотних перевірок РТЗ льотної служби, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - на посади інженерів бортових апаратури льотного контролю з льотних перевірок РТЗ льотної служби, тоді як оновлена організаційна структура авіакомпанії «Украерорух» була введена в дію лише 12 лютого 2020 року. Таким чином, 3 лютого 2020 року керівництво ДП «Украерорух» перемістило ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на посади, які на той час не були передбачені організаційною структурою авіакомпанії «Украерорух».
5.2. Наведені обставини свідчать про те, що відповідач фактично позбавив ОСОБА_1 можливості обрати посади начальника служби з авіаційного пошуку та пошуково-рятувального забезпечення польотів, провідного інженера бортового апаратури льотного контролю з льотних перевірок РТЗ льотної служби, а також інженера бортового апаратури льотного контролю з льотних перевірок РТЗ льотної служби. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_8 не подала жодних доказів на підтвердження того, що позивач не відповідав кваліфікаційним вимогам, викладеним в Положенні про службу з авіаційного пошуку та пошуково-рятувального забезпечення польотів авіакомпанії «Украерорух» №2.2.1-09-18 від 27 січня 2020 року (а.с.95-105 т.3), Посадовій інструкції провідного інженера бортового апаратури контролю з льотних перевірок РТЗ льотної служби авіакомпанії «Украерорух» №2.2.1-10-42 від 27 січня 2020 року (а.с.106-111 т.3) та Посадових інструкціях інженерів бортових апаратури льотного контролю з льотних перевірок РТЗ льотної служби авіакомпанії «Украерорух» №2.2.1-10-11, №2.2.1-10-12, №2.2.1-10-13 від 27 січня 2020 року (а.с.124-129, 130-135, 136-141 т.3). ДП «Украерорух» навіть не перевірив кваліфікацію та продуктивність праці ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою визначення переважного права на залишення на роботі. Ці обставини переконливо свідчать про те, що звільнення позивача з роботи було проведено з порушенням вимог, передбачених ч.1 ст.42 та ч.2, ч.3 ст.492 КЗпП України.
5.3. Крім того, рішенням профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників авіакомпанії «Украерорух» №60 від 31 березня 2020 року (а.с.141 т.1) відповідачу було відмовлено у наданні згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 . Зокрема, зі змісту листа голови первинної профспілкової організації працівників авіакомпанії «Украерорух» №49 від 2 березня 2020 року (а.с.142-143 т.1) вбачається, що однією з підстав для відмови у наданні згоди на звільнення позивача з роботи було те, що ОСОБА_1 є досвідченим фахівцем у цивільній авіації, який має переважне право на залишення на роботі. Крім того, він є членом профспілкового комітету первинної профспілкової організації праців-ників авіакомпанії «Украерорух», звільнення якого відповідно до ст.252 КЗпП України не допускається. Ці обставини свідчать про те, що відмова профспілкової організації у наданні відповідачу згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 є обґрунтованою, тому звільнення позивача з роботи було проведено також з порушенням ч.1 ст.43 КЗпП України.
5.4. З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення порушеного права позивача на працю належить визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора ДП «Украерорух» №416/о від 13 квітня 2020 року, а також поновити ОСОБА_1 на посаді начальника штабу льотної служби авіакомпанії «Украерорух» з 14 квітня 2020 року.
5.5. Зі змісту довідки головного бухгалтера ДП «Украерорух» №4.3-21-87 від 14 квітня 2020 року (а.с.147 т.1) вбачається, що станом на день звільнення позивача з роботи розмір його середньоденної заробітної плати становив 2360 гривень 88 копійок. В період часу з 14 квітня 2020 року до 11 березня 2021 року кількість робочих днів склала 227 днів. Крім того, з розрахункового листка позивача за квітень 2020 року (а.с.142 т.3) вбачається, що при звільненні з роботи ОСОБА_1 було виплачено вихідну допомогу в загальному розмірі 192741 гривні 16 копійок (48185,29 + 144555,87), а також компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 4631 гривні 13 копійок. Зі змісту довідки головного бухгалтера ТОВ «Авіаційна компанія «Елерон» №1210 від 10 грудня 2020 року (а.с.72 т.3) вбачається, що протягом серпня - листопада 2020 року ОСОБА_1 працював в цій авіаційній компанії на посаді інженера з планування екіпажів повітряних суден, за що йому була нарахована заробітна плата в розмірі 15254 гривень 19 копійок. Тому з ДП «Украерорух» на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 323293 гривень 28 копійок (2360,88 х 227 - 48185,29 - 144555,87 - 4631,13 - 15254,19).
5.6. Безумовно, у зв'язку з незаконним звільненням з роботи ОСОБА_1 зазнав душевні переживання. Ця обставина свідчить про те, що позивачу була заподіяна моральна шкода. З урахуванням тривалості та глибини моральних переживань, яких зазнав позивач, а також вимог розумності та справедливості суд вважає, що розмір моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 , становить 10000 гривень. ДП «Украерорух» відмовляється від добровільного погашення заподіяної шкоди. Тому з відповідача на користь ОСОБА_1 належить стягнути моральну шкоду у вказаному розмірі. Підстави для стягнення з ДП «Украерорух» моральної шкоди в більшому розмірі відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги належить відмовити.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Первинна профспілкова організація працівників авіакомпанії «Украерорух», Всеукраїнська профспілка «Федерація профспілок авіапрацівників радіо-локації, радіонавігації і зв'язку України», про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №416/о від 13 квітня 2020 року про звільнення начальника штабу льотної служби авіакомпанії «Украерорух» ОСОБА_1 з роботи з 14 квітня 2020 року у зв'язку зі скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на роботі в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України на посаді начальника штабу льотної служби авіакомпанії «Украерорух» з 14 квітня 2020 року.
Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 квітня 2020 року по 11 березня 2021 року в розмірі 323293 гривень 28 копійок та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення моральної шкоди в більшому розмірі відмовити.
Рішення суду в частині поновлення позивача на роботі звернути до негайного виконання.
Повний текст рішення суду складений 16 березня 2021 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець