Справа № 153/1779/20
Провадження № 33/801/145/2021
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Швець Р. В.
23 березня 2021 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Войтко Ю. Б.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені захисником Снітком Віктором Анатолійовичем, на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, громадянина України,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Відповідно до обставин, встановлених судовим рішенням, ОСОБА_1 27.11.2020 о 10 год. 07 хв. по вулиці Лісна, 3 в с. Петрашівка Могилів-Подільського району Вінницької області, керував автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога за адресою: вулиця Пирогова, 1 м. Ямпіль Вінницької області, тест позитивний - 0,49 проміле, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник Снітко В. А., просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що вони зроблені передчасно, справа розглянута однобічно з обвинувальним нахилом, при цьому місцевий суд приймаючи оскаржуване рішення не намагався об'єктивно встановити всі обставини справи, а зажадав якнайшвидше визнати особу винною, при цьому під час розгляду справи допустив ряд грубих порушень. Всупереч вимогам КУпАП, судом першої інстанції було не повно з'ясовано та встановлено обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, суд не надав жодної правової оцінки доказам, що наявні в матеріалах справи, при цьому не обґрунтував законність постанови не зазначив й не вказав ознаки, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Насамперед, не погоджуючись з таким рішенням, звертає увагу на те, що судом першої інстанції всупереч вимогам ст. 268, 271 КУпАП безпідставно, відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів, а також інформації, яка б підтвердила чи спростувала вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає за необхідне витребувати відеодокази (про які вказано в протоколі про адміністративне правопорушення), оскільки в зазначеному протоколі свідки правопорушення - відсутні, (не вказані), а з відеозапису, який знаходиться в матеріалах справи взагалі не представляється можливим встановити причетність ОСОБА_1 до керування автомобілем та встановити, хто саме керував транспортним засобом 27.11.2020 в с Миронівка, Ямпільського району.
Також в цьому клопотанні він просив суд витребувати акт медичного огляду до висновку медичного огляду, який є в матеріалах справи, а також витребувати журнал реєстрації медичних оглядів, так як вважає, що відомості в такому журналі відносно ОСОБА_1 мають бути відсутні, а з акту огляду можливо дізнатись, яким чином було встановлено алкогольне сп'яніння в 0,49- проміле та встановити, як проводився в лікарні огляд ОСОБА_1 та за допомогою яких технічних засобів чи лабораторних досліджень. Також просив витребувати інформацію про прилади «Драгер» які використовуються в медичному закладі, а одночасно відомості про їх сертифікацію, калібровку і повірку, а також акт огляду до висновку, який є в справі, та журнал реєстрації відповідно до Інструкції, оскільки необхідно довести перебування в медичному закладі ОСОБА_1 . Вважає, що відмова суду в задоволенні заявлених ним клопотань у вказаній справі є необґрунтованою та такою, що викликає сумніви в об'єктивності суду.
Вказує, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не звернув увагу на грубі порушення допущені працівниками поліції при складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 . Вважає, що працівники поліції діяли всупереч Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/35 (далі Інструкція), відповідно до якої огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у працівників поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Однак в протоколі про адміністративне правопорушення таких ознак не вказано.
Крім того, на думку скаржника, суд першої інстанції не звернув уваги на наступні порушення, а саме те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, згідно з п. 8 розділу ІІ Інструкції, де форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Відсутність такого направлення в матеріалах справи, спростовує направлення та перебування ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я та проведення відносно нього огляду і виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд приводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Однак, в порушення вимог цієї Інструкції, працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти на місці пригоди відповідний огляд.
На думку скаржника, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та дійшов передчасного висновку про наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зважаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення та висновок щодо результатів огляду з метою виявлення стану сп'яніння є недопустимими доказами, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Снітко В. А. підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити. ОСОБА_1 пояснив, що до нього прийшов односельчанин і попросив відвезти по справах. Оскільки ОСОБА_1 був у нетверезому стані, за кермо сів односельчанин. Коли їх зупинили працівники поліції, його знайомий вискочив з машини і втік від поліціантів в напрямку лікарні, а працівники поліції почали допитувати ОСОБА_1 хто є власником автомобіля. Оскільки власником є він, змусили його пройти огляд в КНП «Ямпільська ЦРЛ». При цьому він стверджував при зупинці транспортного засобу і проходженні огляду на стан сп'яніння, що не був за кермом автомобіля.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи апеляції, приходжу до висновку, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КпАП України, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За правилами частин 1 і 6 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Так, відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 9 наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 462460 від 27.11.2020, з якого судом встановлена дата, час і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Висновок медичного огляду з метою медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.11.2020 складений на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду № 12, складений на відповідному бланку, засвідчений підписом лікаря, який проводив огляд з прикладанням його печатки, а тому суд не вбачає законних підстав ставити під сумнів висновки медичного обстеження, який свідчить, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем під впливом алкогольного сп'яніння, що заборонено Правилами дорожнього руху. Доводів на спростування його правильності ОСОБА_1 суду не надав.
Данні у Висновку не суперечать даним, що містяться в Акті № 12 від 27.11.2020, який був витребуваний судом апеляційної інстанції. В зазначеному акті вказані ознаки алкогольного сп'яніння виявлені у ОСОБА_1 лікарем закладу охорони здоров'я, зокрема - запах алкоголю з рота. Зі слів обстежуваної особи зазначено - вживав 26.11.2020 алкоголь.
Крім того, з пояснень ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції встановлено, що він не заперечував факт перебування у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, з його слів, за кермо автомобіля сів ОСОБА_2 .
Проте апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги та пояснення ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, що він не перебував за кермом транспортного засобу.
За змістом частин 3, 4 статті 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як встановлено з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 462460 від 27.11.2020, підписаного ОСОБА_1 , останній був ознайомлений з його змістом, права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому роз'яснені. Будь-яких зауважень щодо його змісту чи клопотань він не заявляв, не заявляв такі зауваження й при ознайомленні з висновком медичного огляду, лише пояснював, що вживав у попередній день спиртні напої, проте не заперечував факт керування транспортним засобом.
Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , 27.11.2020 підтверджується постановою серії БАБ № 805293 від 27.11. 2020 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, з якої встановлено, що саме він керував зазначеним транспортним засобом.
Відхиляє суд доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я, що передбачено законом, оскільки таке направлення залишається в КНП «Ямпільської ЦРЛ», що підтверджується копією Направлення № 54 на огляд на стан сп'яніння, надісланою КНП «Ямпільської ЦРЛ» на запит суду.
Обов'язково слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді, також не може суд перебирати на себе «функції захисту», а тому відшукувати докази вини або невинуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання захисника про витребування доказів, посилаючись на положення ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Крім того, інформація про дозволені для застосування газоаналізатори є відкритою та міститься в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не знайшов підтвердження доводів апелянта щодо порушення його процесуальних прав при розгляді справи судом першої інстанції, а порушення вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості апелянта у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, відсутні.
За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 251, 268, 289, 294 КпАП України, Суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені захисником Снітком Віктором Анатолійовичем, залишити без задоволення.
Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко