Справа№592/2670/21
Провадження №2-а/592/47/21
24 березня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Литовченка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Черей С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Суми в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону №1 роти №1 УПП в Сумській області Красулі Лілії Вікторівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом в якому зазначив, що 26.02.2021 року приблизно о 23 годині 38 хвилин поліцейським 1 батальйону 2 роти УПП в Сумській області старшим сержантом поліції Красулею Лілією Вікторівною на нього була складена постанова серія ЕАН №3839201 в м. Суми, вул. Івана Сірка 27 за начебто непрацюючу ліву фару, чим порушив пункт 31.4.3. Правил дорожнього руху України. Накладений штраф у розмірі 340, 00 грн. передбачений статтею 121 частиною 1. Вважає дії Інспектора Управління патрульної поліції старшим сержантом поліції Красулі Лілії Вікторівни незаконними та такими, що не відповідають вимогам КУпАП та Конституції України. Постанова серії ЕАН №3839201 від 27.02.2021р. винесена з грубими порушеннями КУпАП та Конституції України.
26.02.2021 року керуючи автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 рухався в м. Суми на вул. Івана Сірка 27 дотримуючись Правил дорожнього руху. Його зупинили співробітники Патрульної поліції на службовому автомобілі зі світловими та звуковими сигналами. При цьому водій службового автомобіля поліції порушив пп. 2.1, 31.3. г. ПДР, а саме керував транспортним засобом з порушенням порядку встановлення спеціальних світлових та звукових сигнальних пристроїв без потрібного на те дозволу, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-5 КУпАП. Позивач зупинився згідно вимогам п. 3.2 ПДР. Після зупинки до нього підійшла старший сержант поліції Красуля Лілія Вікторівна та звинуватила його в порушені вимог п. 31.4.3. ПДР, змусила показати посвідчення водія, на його прохання пред'явити службове посвідчення відносно до п. 3 ст. 18 Закону «Про Національну поліцію» було відмовлено. Не виконавши підготовку до розгляду справи згідно ст. 278 КУпАП та не оголошуючи про початок розгляду справи згідно ст. 279 КУпАП, відразу звинуватили у порушенні ПДР України, а саме пункту 31.4.3 навіть не припускаючи можливість виправдання, чим порушила вимоги ст. 245 КУпАП. За таких обставин просить скасувати постанову серії ЕАН №3839201 від 27.02.2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Ухвалою суду від 10.03.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
19.03.2021 Відповідач надала відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що позивач порушив вимоги п. 31.4.3 Правил дорожнього руху. Вважає, що постанова є законною, при її винесенні діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд, дослідивши докази по справі дійшов наступних висновків.
Так, згідно Постанови серії ЕАН №3839201 від 27.02.2021 вбачається, що 26.02.2021 о 23-38 годині у м. Суми вул. Івана Сірка, 27, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3в ПДР України.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі -ПДР), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), мають ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно п.31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п.31.4 цих правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту.
Згідно п.31.4.3 в ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
За змістом частини 1 статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VII (далі - Закон № 580-VII: поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Частина 1 статті 222 КУпАП: органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 статтею 121 КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Статтею 74 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Крім того, згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію"(далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з статтею 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідачем до відзиву на позов додано диск з відеозаписом з нагрудної відеокамери, з якого вбачається, що працівники патрульної поліції зупинити транспортний засіб та ведуть розмову з водієм транспортного засобу. Факту, що у вказаного автомобілю не горить передня ліва фара не зафіксовано.
Зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП, зокрема щодо необхідності зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
За обставинами справи, постанова серії ЕАН №3839201 від 27.02.2021, в порушення ст. 283 КУпАП, не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось.
Отже, відеозапис, наданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України, не може вважатися належними доказами по справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, відеозапис з нагрудної відеокамери не підтверджує факту порушення позивачем вимог п.31.4.3 в ПДР згідно з постановою серії ЕАН №3839201 від 27.02.2021.
Інших доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 524/1284/17, від 23.12.2019 у справі № 524/253/17.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не подано до суду доказів, які підтверджують факт вчинення правопорушення позивачем, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини особи трактуються на користь цієї особи.
З огляну на встановлені факти, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без наявності доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували порушення позивачем п.31.4.3 Правил дорожнього руху України, а тому позов слід задовольнити - скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3839201 від 27.02.2021 року, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн., а провадження у адміністративній справі закрити.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Сумській області на користь позивача судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №3839201 від 27.02.2021, винесену поліцейським батальйону №1 роти №1 УПП в Сумській області Красулею Лілією Вікторівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Відповідач: поліцейський батальйону №1 роти №1 УПП в Сумській області Красуля Лілія Вікторівна - м. Суми вул. Білопільський шлях, 18/1.
Суддя О.В. Литовченко