Справа № 302/128/21
Провадження № 22-ц/4806/393/21
про залишення апеляційної скарги без руху
23 березня 2021 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Джуга С.Д., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Міжгірського районного суду від 05 лютого 2021 року у складі судді Кривки В.П., про забезпечення позову Приватного підприємства "Боржавська Ялина" до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, скасування реєстрації речового права, права власності на земельну ділянку та державної реєстрації земельної ділянки,-
10 березня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Міжгірського районного суду від 05 лютого 2021 року, в якій мітиться клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що поштове відправлення з копією ухвали про забезпечення позову, разом з іншими матеріалами апелянтом отримано 23.02.2021 року.
Згідно ст.354 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається - протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 лютого 2021 року постановлено ухвалу про забезпечення позову у даній справі, копію даної ухвали ОСОБА_1 отримав 23 лютого 2021 року, про що свідчить додані до апеляційної скарги копія конверту з трек-номером та відомості з офіційного сайту "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення за трек-номером.
З врахуванням того, що апеляційну скаргу подано апелянтом протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення оскаржуваної ухвали, відтак строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і такий підлягає поновленню.
Однак, подана апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України, а саме: до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На обгрунтування поданого клопотання про звільненння від сплати судового збору зазначається про те, що апелянт ОСОБА_1 не має достатньо доходів для сплати судового збору, є учасником АТО, має на утриманні двох дітей, а тому просить звільнити від сплати судового збору, а також посилається на п.13 ст.5 ЗУ "Про судовий збір".
З даного приводу слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12,81 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Однак, апелянтом не додано належних доказів, які б підтвержували його скрутне матеріальне становище.
Стосовно посилання представника апелянта на п.13 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", як на підставу для звільнення від сплати судового збору, то слід зазначити наступне.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
В даному випадку, зазначений спір не пов'язаний із захистом порушених прав апелянта ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, із врахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому він не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі з вище наведених підстав.
Крім того, слід зазначити, що розмір судового збору, який підлягає оплаті за подання апеляційної скарги у цій справі (454 грн) не є значним та не свідчить про надмірний тягар по сплаті судового збору.
З огляду на викладене, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно з ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду: фізичною особою - ставки судового збору встановлюється в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким чином, подана апеляційна скарга підлягає сплаті судовим збором у розмірі 454 грн. (2270 грн. х 0,2) який повинен бути внесений або перерахований апелянтом за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37975895;
Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. под.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA708999980313161206080007493;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити апелянта та надати йому строк на протязі десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків шляхом сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали Міжгірського районного суду від 05 лютого 2021 року.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 на ухвалу Міжгірського районного суду від 05 лютого 2021 року - залишити без руху, про що повідомити апелянта та надати йому строк на протязі десяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом сплати судового збору.
Роз'яснити, що якщо апелянт відповідно до цієї ухвали у встановлений строк усуне недоліки апеляційної скарги, а саме: здасть в канцелярію суду апеляційної інстанції або надішле поштою оригінал квитанції про сплату судового збору, апеляційна скарга вважається поданою в день первинного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається.
Суддя С.Д. Джуга