справа № 490/362/21
провадження №2-з/489/44/21
про забезпечення позову
24 березня 2021 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Акціонерного Товариства «Альфа-Банк», третя особа - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
В провадженні Ленінського районного суду міста Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особа - Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. про визнання виконавчого напису № 4861 від 31.10.2020 таким, що не підлягає виконанню.
22.03.2021 ОСОБА_1 подав до Ленінського районного суду заяву про забезпечення вказаного позову.
В заяві просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. за № 4861 від 31.10.2020 за виконавчим провадженням № 63927393, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Д.О. 17.12.2020.
Посилаючись на оскарження ним виконавчого напису до суду, а також відкриття виконавчого провадження за даним виконавчим написом та можливість вилучення його майна та(або) коштів, здійснення стягнення належних йому коштів, що призведе до порушення його майнових прав та законних інтересів, є всі підстави вважати, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення його позову.
Згідно із частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України. Позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вирішення поданої позивачем заяви здійснюється за відсутності сторін, що передбачено частиною першою статті 153 ЦПК України.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що заявник звернувся до Ленінського районного суду міста Миколаєва з позовом про визнання виконавчого напису від № 4861 від 31.10.2020 таким, що не підлягає виконанню.
У заяві про забезпечення вказаного позову позивач просить зупинити стягнення за виконавчим написом до вирішення справи судом.
Із доданих до заяви письмових доказів вбачається, що примусове виконання виконавчого напису здійснюється приватним виконавцем та можливе звернення на майно та кошти боржника.
Зупинення стягнення за виконавчим написом зумовлено тим, що невжиття заходів із забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав заявника, у разі задоволення позовних вимог. Із заяви також вбачається, що обраний заявником захід забезпечення позову є взаємопов'язаний з предметом спору.
Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 153 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 4861 від 31.10.2020, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарасом Володимировичем, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Дмитром Олександровичем 17.12.2020 відкрито виконавче провадження № 63927393 про стягнення з ОСОБА_1 га користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості.
Встановленні цією ухвалою забезпечення позову діють до набранням судовим рішенням законної сили.
Копію ухвали направити приватному виконавцю для відома та негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 24.03.2021.
Суддя І.В.Коваленко