Справа № 488/316/21
Провадження № 3/488/241/21
24.03.2021 року
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Головіна Т.М., за участю секретаря Безхмельнициної О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Коноваленка О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 21.01.2021 року о 18 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем “KIA МAGENTIS”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві на перехресті проспекту Богоявленського та вулиці Самойловича, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору „Драгер” та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, суду пояснив, що 21.01.2021 року він разом із своїми друзями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходилися в кафе “Смаколики” по вулиці Авангардній в м. Миколаєві, де святкували день народження ОСОБА_4 . Приблизно о 16-16:30 годині в кафе прийшов брат ОСОБА_5 , який попросив у нього належний йому автомобіль “KIA МAGENTIS” для поїздки по справам. Він дав йому ключі та технічний паспорт на свій автомобіль. Приблизно о 17:00-17:15 годині ОСОБА_6 зателефонував своєму братові та повідомив, що потрапив в ДТП. ОСОБА_1 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_7 , який знаходився неподалік, і той відвіз його на місце пригоди, де він побачив свій автомобіль, який потрапив у ДТП та був пошкоджений. Він почав з'ясовувати з ОСОБА_4 обставини пригоди, в наслідок чого між ними відбувся конфлікт, і останній його штовхнув, від чого він впав на землю і розбив ніс - може об перила забору, а може об дерево. Потім ОСОБА_4 поїхав за евакуатором, а він пішов до своєї машини, щоб взяти серветки, оскільки у нього з носа текла кров, сів на водійське сидіння свого автомобіля, зачинив двері і витирав ніс. В цей момент до нього підійшла працівниця швидкої і допомогла йому пройти до карети швидкої, де йому надали медичну допомогу. Надалі під'їхали працівники поліції, які вимагали від нього документи на машину. Він надав їм документи, оскільки вважав, що складаються матеріали стосовно ДТП. Також він їм пояснював, що за кермом машини не знаходився. Потім йому запропонували продути газоаналізатор на місці та поїхати до медичного закладу для проходження огляду, на що він відмовився, тому що не заперечував той факт, що знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Баранніков так і не повернувся на місце ДТП.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Коноваленко О.О. у судовому засіданні вважав за необхідне адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, будь - яких доказів про управління транспортним засобом матеріали провадження не містять. ДТП за участю автомобіля “KIA МAGENTIS”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не вчиняв, факт ДТП працівниками поліції взагалі не розглядався.
Крім того захисник вказав, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення не можливо кваліфікувати за ст. 130 КУпАП, у зв'язку з тим, що діючою редакцією Кодексу про адміністративні правопорушення, вказана стаття передбачає притягнення водіїв суден до адміністративної відповідальності за керування в нетверезому стані, вищевказане правопорушення внесене до кримінальних проступків, адміністративна відповідальність скасована.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 версію ОСОБА_1 щодо святкування 21.01.2021 року в кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” дня народження ОСОБА_8 , передання ОСОБА_1 . ОСОБА_10 ключів від його автомобіля, повідомлення останнього через деякий час про ДТП за його участю, а також від'їзд ОСОБА_1 до місця пригоди на таксі - підтвердили. Свідки товаришують з ОСОБА_11 років 10 поспіль.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що з ОСОБА_11 вони товаришують здавна, є кумами. 21.01.2021 року приблизно за одну годину до скоєння ДТП він взяв автомобіль “KIA МAGENTIS” у ОСОБА_1 в кафе “Смаколики” по вулиці Авангардній в м. Миколаєві, а коли повертався в центр міста, потрапив у ДТП на перехресті вулиці Самойловича та проспекту Богоявленського. Він зателефонував своєму братові ОСОБА_13 , щоб той повідомив власнику транспортного засобу про пригоду. Потім до нього підійшов водій вантажного автомобіля, який був неподалік під час ДТП, та пояснив, що він бачив, як водій автомобіля, з яким у нього відбулося зіткнення, не надав йому дорогу і тому відбулося ДТП. Цей водій бачив, що саме він був за кермом машини, і надав йому свій номер телефону. Коли ОСОБА_1 приїхав на місце, у них відбувся конфлікт, в ході якого він штовхнув ОСОБА_1 , який впав на землю лицем та пошкодив ніс. Після чого він поїхав за евакуатором, та був відсутнім приблизно годину, а коли повернувся, то розмовляв з водієм транспортного засобу, з яким відбулося зіткнення, пояснював йому, що саме він був за кермом, однак той сказав, що він нічого не бачив, і поїхав. Він також пояснював працівникам поліції, що саме він знаходився за кермом машини, однак вони його не чули та ігнорували.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що 21.01.2021 року він рухався по вулиці Самойловича, під'їжджаючи до перехрестя з проспектом Богоявленським відбулося зіткнення вантажного автомобіля “ДАФ” з легковим; вантажний, не надавши дорогу легковому автомобілю, почав здійснювати маневр повороту ліворуч, а в цей момент легковий автомобіль здійснив з ним зіткнення. Він рухався на відстані приблизно 4-5 метрів від автомобіля “ДАФ”, і тому добре бачив момент ДТП. Оскільки вказана пригода перекрила проїзд його автомобілю, він вийшов з машини, в цей момент до нього підійшов молодий чоловік - свідок ОСОБА_12 , якому він пояснив, що бачив момент ДТП, та надав свій номер телефону. Потім під'їхав автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_1 , той влаштував конфлікт із ОСОБА_12 , який вдарив ОСОБА_1 кулаком в обличчя, і у нього йшла кров із носа, на землю ОСОБА_11 не падав. Після цього приїхали працівники поліції. Як приїхала швидка допомога, він не бачив. Він був на місці пригоди близько 20 хвилин та уїхав до приїзда швидкої.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (працівники поліції) суду показали, що 21.01.2021 року приблизно о 18:00 годині ними був отриманий виклик про ДТП на перехресті проспекту Богоявленського та вулиці Самойловича. Прибувши на місце, вони побачили карету швидкої допомоги, в якій ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, надавалася медична допомога. Зі слів медичних працівників стало відомо, що ОСОБА_1 знаходився за кермом своєї машини, а також ОСОБА_17 - другий учасник пригоди, відносно якого складався протокол за статтею 124 КУпАП, повідомив, що після зіткнення він намагався “дістати” ОСОБА_1 з водійського сидіння та надавав йому поміч, потім забрав у нього ключі від машини, тому що той намагався їхати далі. Ключі від автомобіля ОСОБА_18 передав ОСОБА_15 . ОСОБА_1 пояснював, що повертався додому, надав технічний паспорт на автомобіль, однак посвідчення водія не надав. Приблизно через 40 хвилин приїхали його товариші і в цей момент з'явилися документи. Ніхто з його знайомих не пояснював, що хтось з них знаходився за кермом автомобіля ОСОБА_11 , вони лише хотіли залагодити питання щодо перебування ОСОБА_11 у стані алкогольного сп'яніння за кермом. Водій мав ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим в присутності двох свідків йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, на що він відмовився.
Враховуючи, що при складанні згаданого протоколу про адміністративне правопоршення, особа ОСОБА_11 була встановлена співробітниками поліції на підставі наданого останнім посвідчення водія, відповідно до якого прізвище особи було зазначено, як “ ОСОБА_11 ”, тоді як відповідно до представленого в суді паспорту громадянина України особа зазначена як “ ОСОБА_11 ”, суд вважає за необхідне уточнити анкетні данні особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.01.2021 року за ч.1 ст.130 КУпАП, та вважати правильним її прізвище - як “ ОСОБА_11 ”.
Не дивлячись на не визнання провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його провина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 532156 від 21.01.2021 року, відповідно до яких водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем “KIA МAGENTIS”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві на перехресті проспекту Богоявленського та вулиці Самойловича, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору „Драгер” та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;
інформацією, що міститься в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 21.01.2021 року, відповідно до якої у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці; огляд не проводився, від огляду водій відмовився;
письмовими поясненнями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , відповідно до яких останні підтвердили, що 21.01.2021 року в їх присутності водій автомобіля “KIA МAGENTIS”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився;
відеозаписом з нагрудного реєстратора патрульного, з якого вбачається: запис на “Файлі №1” - 21.01.2021 року о 17:48 годині на питання працівника поліції медичний працівник швидкої допомоги пояснила, що, коли вони приїхали на виклик, який здійснив водій вантажного автомобіля ОСОБА_17 для надання допомоги постраждалому ОСОБА_1 , останній сидів за кермом машини. Далі ОСОБА_1 на питання працівників поліції пояснив, що документів на машину у нього не має, документи привезуть пізніше. Інший учасник ДТП - ОСОБА_21 , на якого вказали працівники швидкої допомоги, зі слів якого останнім було відомо, що саме ОСОБА_11 був за кермом транспортного засобу, пояснює, що ОСОБА_11 намагався продовжити рух на своєму автомобілі після ДТП. Співробітниками поліції встановлено особу учасника ДТП ОСОБА_21 та перевірено його документи, у тому числі на транспортний засіб та причіп. При з'ясуванні обставин пригоди, ОСОБА_21 співробітникам поліції пояснює, зазначаючи про водія автомобіля “KIA МAGENTIS” Лопатіна, що той рухався на великій швидкості в бік міста, що транспортні засобі з правого боку йому “моргнули” фарами, надаючи дорогу, з ліва автомобілів не було, тому він почав здійснювати поворот, коли і відбулося зіткнення; він не знає, звідки взявся автомобіль “KIA МAGENTIS”. “Файл №2” - о 17:57 годині були запрошені свідки, в присутності яких ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився, посилаючись на те, що “боїться корони”. Відібрані письмові пояснення свідків. «Файл №3” - встановлено особу ОСОБА_11 за допомогою водійського посвідчення. “Файл №4” - о 19:52 годині працівником патрульної поліції при складанні матеріалів за фактом ДТП, були зачитані письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких: “21.01.2021 року приблизно о 17:45 годині, керуючи транспортним засобом “KIA МAGENTIS”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві по проспекту Богоявленському від вулиці Океанівській, на перехресті з вулицею Самойловича з ним допустив зіткнення транспортний засіб “ДАФ” під керуванням водія ОСОБА_17 , не надавши йому переваги у русі”. Після ознайомлення з письмовими поясненнями, ОСОБА_1 власноруч без зауважень написав, що з його слів записано вірно та ним прочитано. А також підписав без зауважень схему місця ДТП і протокол про адміністративне правопорушення, де він зазначений в якості потерпілої особи. Надалі, ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу за статтею 130 КУпАП щодо відмови ним від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу “Драгер” та в наркологічному диспансері - який йому зачитано вголос інспектором. Від підпису та пояснень в протоколі ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що в стані алкогольного сп'яніння не перебуває, вживає лікарські засоби з причин, що у нього коронавірус, від отримання копії протоколу також відмовився.
Згідно із відповіддю департаменту УПП в Миколаївській області, яка надійшла до суду 02.03.2021 року, дорожньо-транспортна пригода мала місце 21.01.2021 року за участю водія ОСОБА_1 та адміністративні матеріали складалися за ст.124 КУпАП відносно іншого учасника ДТП.
З копії постанови Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16.02.2021 року, виготовленої з Єдиного державного реєстру судових рішень, що набрала законної сили 01.03.2021 року, вбачається, що ОСОБА_21 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Мотивувальною частиною постанови встановлено, що 21.01.2021 року о 17 годині 45 хвилин водій ОСОБА_21 , керуючи транспортним засобом автомобілем “DAF XF 105.510”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в м. Миколаєві на перехресті вулиці Самойловича та проспекту Богоявленського, порушив п. 2.3 “б”, 16.11 ПДР України та скоїв зіткнення із транспортним засобом “KIA МAGENTIS”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . ОСОБА_21 в судовому засіданні вину у вчиненні ДТП визнав частково та пояснив, що водій автомобіля “KIA МAGENTIS” ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Аналізуючи представлені суду докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само особа, яка керує транспортним засобом, яка відмовляється від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, регулюється також “Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі”, затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року; “Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015; постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» - надалі Порядок.
Відповідно порядку, встановленого ст. 266 КУпАП, огляд осіб, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння проводиться поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів або, у разі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до пункту 7 розділу І “Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Факт відмови ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння підтверджений даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 532156 від 21.01.2021 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 від 21.01.2021 року, які повністю узгоджуються з даними нагрудного відеореєстратора працівників поліції, дослідженими в суді, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору „Драгер” та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Посилання ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Коноваленка О.О. на ті обставини, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а за кермом його автомобіля під час ДТП знаходився його товариш ОСОБА_12 , суд вважає неправдивими та необгрунтованими, бо вони повністю спростовані даними нагрудного відеореєстратора працівників поліції, дослідженими в суді, з яких вбачається, що інший учасник ДТП - ОСОБА_21 , розповідаючи про обставини ДТП вказує саме на ОСОБА_11 , як на водія транспортного засобу, за участю якого сталося ДТП, який після ДТП, намагався продовжити рух та задля надання якому медичної допомоги ОСОБА_17 була викликана на місце карета швидкої допомоги; що відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_11 посилається лише на ту обставину, що він боїться корони, при цьому жодної інформації щодо перебування за кермом автомобіля іншої особи, співробітникам поліції не зазначає, а під час складання матеріалів за статтею 124 КУпАП та ознайомлення з ними, ОСОБА_1 повністю погоджується з оглолошеними інспектором його показаннями щодо обставин ДТП, під час якої саме він керував транспортним засобом “KIA МAGENTIS” та з ним допустив зіткнення транспортний засіб “ДАФ” під керуванням водія ОСОБА_17 , не надавши йому переваги у русі; підписує свої пояснення власноруч без зауважень та заперечень, а надалі підписує протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП та схему місця ДТП без зауважень також.
Таким чином, на місці складання протоколу ОСОБА_1 факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не заперечував, ніхто з його знайомих, що прибули на місце пригоди, не вказував працівникам поліції про те, що транспортним засобом ОСОБА_1 керувала інша особа, останні лише намагаються “вирішити” питання щодо залагодження провини обвинуваченого - що також підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського.
Вищевказані доводи ОСОБА_1 та його захисника також спростовуються показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які у тому числі суду повідомили, що зі слів другого учасника пригоди ОСОБА_17 їм стало відомо, що після зіткнення ОСОБА_17 особисто намагався “дістати” ОСОБА_1 з водійського сидіння та надавав йому поміч, потім забрав у нього ключі від машини, тому що той намагався їхати далі, які надалі передав інспектору поліції Хомченко І.О.
Незважаючи на те, що допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 є співробітниками поліції, суд вважає за необхідне покласти їх показання у підставу свого рішення, оскільки вони є стабільними, об'єктивними, узгодженими між собою та такими, які не протирічать іншим доказам по справі - поясненням іншого учасника ДТП - ОСОБА_17 , зафіксовані на відеозаписі з нагрудного реєстратора інспектора; поясненням свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , даним, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та відеозапису порушення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
Процесуальне судочинство визначає основне правило преюдиції: обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Таким чином, застосовуючи принцип преюдиції, суд вважає, що доводи ОСОБА_11 та його захисника спростовані, поміж викладененими вище фактичними обставинами, чинним рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16.02.2021 року, відповідно до якого ДТП, яка мала місце 21.01.2021 року о 17 годині 45 хвилин на перехресті вулиці Самойловича та проспекту Богоявленського, сталася за участю водія ОСОБА_11 , який керував транспортним засобом автомобілем “KIA МAGENTIS”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та водія транспортного засобу “DAF XF 105.510”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_21 .
Ігнорування преюдиційних обставин, за думкою суду, свідчитиме про порушення не лише вимог процесуального закону, але й практики Європейського суду з прав людини щодо обов'язковості судових рішень, яка з огляду на вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» повинна застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, у рішеннях від 6.09.2005 р. у справі «Салов проти України», від 25.07.2002 р. у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28.10.1999 р. у справі «Брумареску проти Румунії», Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.
Суд не приймає до уваги показання свідків - ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , які фактично створюють алібі ОСОБА_11 щодо не керування ним під час пригоди транспортним засобом, та відноситься до них критично.
Оскільки свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є давніми друзями ОСОБА_1 , а ОСОБА_12 - також і його кумом, суд вважає, що згадані свідки є особами, які зацікавлені у вирішенні справи на користь ОСОБА_11 .
Окрім того, показання свідка ОСОБА_12 - є суперечливими, протиречивими та такими, які спростовані показаннями інших свідків по справі, які суд поклав у підставу свого рішення.
Так, показання названого свідка не відповідають показанням самого ОСОБА_11 , який стверджував, що ОСОБА_12 , після від'їзду за евакуатором до місця пригоди більше не повертався. Натомість ОСОБА_12 суду показав, що повернуся через пів годинии до місця пригоди, де мав розмову з іншим учасником ДТП та інспекторами поліції, яким пояснював, що саме він був за кермом. Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про такі обставини, викладені ОСОБА_12 , в суді заперечували та показали, що ніхто із прибувших на місце знайомих ОСОБА_11 про перебування за кермом автомобіля ОСОБА_11 іншої особи, не повідомляли.
Враховуючи, що свідок ОСОБА_14 “з'явився”, підійшовши на місці події виключно до ОСОБА_12 , показання якого судом оцінені критично, співробітникам поліції свою версію подій не виклав та на місці пригоди свідками подій не зазначений, враховуючи також, що показання названого свідка є суперечливими та нелогічними, бо останній наполягав, що на місце пригоди спочатку приїхала поліція та пробувши на місці близько 20 хвилин він уїхав до прибуття швидкої допомоги, а також, що кров у ОСОБА_11 на обличчі з'явилася після удара того ОСОБА_4 кулаком в обличчя, а не від поштовху, падіння ОСОБА_11 та удару ним обличчям об землю - як-то стверджував “безпосередній” свідок подій ОСОБА_12 , а також враховуючи, що показання названого свідка протирічать іншим доказам по справі, положеним у підставу рішення, суд критично відноситься до показань названого свідка, вважаючи їх необгрунтованими, надуманими, брехливими, наданими з метою створити ОСОБА_11 алібі.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, положеннями КУпАП було передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Після набрання чинності вказаного закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, виключено з ч. 1ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння - відтак адміністративна відповідальність за ці дії відновлена з 03 липня 2020 року; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння - відтак з 03 липня 2020 року відбулася декриміналізація цих дій.
Тому з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.
Оскільки Законом № 720-ІХ такі зміни виключені, суд керується положеннями статті 8 КУпАП, якою передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Такі зміни відповідають електронному тексту КУпАП, автентичність яких перевіряється контрольним примірником актів, які зберігаються в Мін'юсті, що ведеться відповідно до Єдиного державного реєстру нормативних актів відповідно до Указу Президента України від 27.06.1996 року №468 «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» та постанови КМУ від 23.04.2001 року №376 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним» та перевірена суддею на офіційному сайті Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів
Одночасно суд зазначає, що база даних "Законодавство України" на сайті https://zakon.rada.gov.ua має інформаційний характер і не є офіційним друкованим виданням.
На підставі наведеного, доводи, викладені захисником Лопатіна Ф.Г. щодо відсутності на час розгляду справи адміністративної відповідальності водіїв транспортних засобів за ст.130 КУпАП, є необгрунтованими.
Складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені та перевірені судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року).
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства ( O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 та його захисник не навели переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 як події, так і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням скоєного, особи ОСОБА_1 , який у вчиненому не розкаявся, характеру вчиненого правопорушення та ступеню його суспільної небезпеки, вважаю за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення, визначене санкцією інкримінованої статті у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Керуючись статтями 283-284, 289, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Штраф перерахувати в державний бюджет на користь держави (р/р UA438999980313010149000014001, отримувач: Миколаївське ГУК/Микол. обл./21081300, ЄДРПОУ: 37992030, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО ДКСУ: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень в дохід держави (р/р UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37993783).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.М. Головіна