Справа № 487/1516/19
Провадження № 6/487/131/21
17.03.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Карташевої Т.А., за участю секретаря Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду міста Миколаєва подання старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Єльнікової Аліни Миколаївни про примусовий привід боржника,-
12.03.2021 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшло подання старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Єльнікової Аліни Миколаївни про примусовий привід боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подання мотивоване тим, що на виконанні в Заводському відділі ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження №59315962 з примусового виконання виконавчого листа по справі №487/1516/19, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.02.2019 і до повноліття дитини. Боржник рішення суду не виконує, аліменти не сплачує, у зв'язку з чим має заборгованість, розмір якої станом на 31.12.2020 року складає 59120,14 грн. 12.11.2020 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника, однак двері відчинила його співмешканка ОСОБА_4 , яка повідомила, що ОСОБА_1 там проживає. Виклик державного виконавця про явку до відділу на 18.11.2020 року ОСОБА_4 отримала для передачі боржнику. Проте у зазначену дату ОСОБА_1 до відділу не з'явився, про що складено відповідний акт. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним поданням.
Старший державний виконавець Єльнікова А.М. до судового засідання не з'явилась, суду надала заяву про розгляд подання за її відсутності.
Боржник ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 21.05.2019 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист по цивільній справі №487/1516/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.02.2019 і до повноліття дитини.
11.06.2019 року державним виконавцем Заводського відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59315962 з примусового виконання виконавчого листа №487/1516/19 від 21.05.2019 року.
Однак ОСОБА_1 вищевказане рішення Заводського районного суду м. Миколаєва не виконує, аліменти на утримання дитини не сплачує, у зв'язку з чим станом на 31.12.2020 року має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 59120,14 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 14.01.2021 року.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 рішення суду, 12.11.2020 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника: АДРЕСА_1 , де йому відчинила громадянка ОСОБА_4 , яка представилась співмешканкою ОСОБА_1 та повідомила, що останній за вказаною адресою проживає. Виклик державного виконавця про явку ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби на 18.11.2020 року було вручено ОСОБА_4 для передачі боржнику.
Проте, 18.11.2020 року боржник на виклик до державного виконавця не з'явився, про причини неявки не повідомив, про що складено відповідний акт.
Так, згідно п.14 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Як вбачається зі змісту зазначеної статті підставою для застосування приводу боржника є його неявка за викликом виконавця без поважних причин.
Відповідно до вимог ст.ст. ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Згідно з п.27 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснює привід у виконавчому провадженні, здійснює розшук боржника чи дитини у виконавчому провадженні у випадках, передбачених законом або рішенням суду.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Конституцією України в статті 33 гарантована свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Аналіз вищевказаних положень дозволяє зробити висновок про можливість застосування примусового приводу до боржника лише в разі його належного повідомлення про необхідність явки до виконавчої служби та ухилення належним чином повідомленого боржника від явки.
Тобто державний виконавець, звертаючись до суду з поданням про привід, повинен довести, що викликав боржника, останній будучи належним чином повідомлений про виклик до виконавця не з'явився без поважних причин.
Однак, надані при розгляді подання державним виконавцем документи не підтверджують, що ОСОБА_1 отримував виклик до державного виконавця та взагалі був обізнаний про нього та умисно уникав явки.
Так, вручення виклику про явку до державного виконавця ОСОБА_4 , яка нібито є співмешканкою боржника, не може вважатись належим повідомленням ОСОБА_1 про необхідність з'явитись до державного виконавця.
Слід також звернути увагу, що одним із принципів у цивільному судочинстві є принцип пропорційності (ст. 13 ЦПК України). Дотримання засад співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, крім іншого, передбачено п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження».
Також з метою виконання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинні вживатися всі передбачені чинним законом заходи для виконання судового рішення, однак ці заходи повинні бути необхідними в демократичному суспільстві та слугувати меті стягнення боргу.
Відтак, привід боржника без наявності доказів неявки без поважних причин не може вважатися необхідним, слугувати меті стягнення боргу та порушує принцип співмірності.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що державним виконавцем не надано належних доказів на підтвердження наявності обставин для застосування примусового приводу до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до висновку, що подання старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Єльнікової Аліни Миколаївни про примусовий привід боржника необґрунтоване, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 260, 438 ЦПК України, суд,-
В задоволенні подання старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Єльнікової Аліни Миколаївни про примусовий привід боржника відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.03.2021 року.
Суддя Т.А. Карташева