Справа № 708/132/21
Номер провадження № 2-о/708/7/21
про залишення заяви без розгляду
24 березня 2021 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Попельнюха А.О.,
за участю:
секретаря судових засідань - Циріль С.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Куріловича С.О.,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Чигиринська міська рада про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
Представник заявника - адвокат Курілович С.О. звернувся до суду із вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що заявник ОСОБА_1 протягом тривалого часу проживав за однією адресою зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки заявник був впевнений, що прийняв спадщину після смерті матері у зв'язку зі спільним проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем звернувся до нотаріальної контори, де йому було відмовлено у відкритті спадкової справи, оскільки ОСОБА_1 не підтвердив факт проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та роз'яснено необхідність встановлення відповідного факту в судовому порядку.
Ухвалою від 15.02.2021 провадження у зазначеній справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою від 11.03.2020 була витребувана копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 за зверненням ОСОБА_2 .
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив суд її задовольнити. Суду додатково повідомив, що він звертався до нотаріуса у шестимісячний строк з дня смерті матері з метою подання заяви про прийняття спадщини, натомість йому було роз'яснено, що він разом із сестрою ОСОБА_2 може успадкувати по 1\2 частині кожен. Натомість такий порядок розподілу спадщини його не влаштовував, оскільки мати жила з ним і він її доглядав.
Представник заявника - адвокат Курілович С.О. в судовому засіданні подану заяву підтримав та просив суд її задовольнити, оскільки встановлення вказаного факту заявникові необхідно для оформлення своїх спадкових прав. Додатково пояснив, що між сторонами спору немає, тому вказана заява має бути розглянута за правилами окремого провадження.
Заінтересована особа ОСОБА_2 під час судового розгляду пояснила, що вона не заперечує, що мати до дня смерті проживала разом із братом ОСОБА_1 , натомість ОСОБА_2 не отримала частку у спадковому майні після смерті батька, мати у свою чергу казала, що складе заповіт на її ім'я, щоб вона мала можливість отримати все належне матері майно самостійно.
Представник заінтересованої особи Чигиринської міської ради в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечував.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи та копію спадкової справи, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в прядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Різновид справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначений статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема частиною 2 вказаної статті регламентовано, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісті ч. 4 ст. 315 ЦПК України вбачається, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Аналогічна норма закріплена також в частині 6 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 19.07.2019 звернулась до приватного нотаріуса Чигиринського районного нотаріального округу Кашицької О.Г. із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим була відкрита спадкова справа, номер у нотаріуса 68/2019.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
На підставі ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).
У свою чергу часом відкриття спадщини є день смерті особи, що вбачається зі змісту статті 1220 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
На підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Зі змісту частини 5 статті 1268 ЦК України вбачається, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В силу частини 1 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України).
З урахуванням наведеного судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 на день її смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Інших членів сім'ї, малолітніх, неповнолітніх, утриманців на день смерті за вказаною адресою зареєстровано не було. Заповіту за життя померла не складала, відповідно спадкування належного померлій майна відбувається за законом. Заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_4 - діти померлої, є спадкоємцями першої черги за законом. Із заявою про прийняття спадщини після смерті матері у визначений законодавством строк звернулась лише ОСОБА_4 . Відповідно в силу закону вона реалізувала свій намір успадкувати належне спадкодавцеві майно, тобто «де-юре» є власником майна ОСОБА_3 з часу відкриття спадщини, тобто з 19.02.2019, і за умови звернення до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на таке майно має можливість отримати відповідні свідоцтва на все належне майно померлій. У свою чергу у випадку встановлення судом факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом з померлою на час відкриття спадщини коло спадкоємців буде автоматично збільшено до двох осіб, відповідно прийнята ОСОБА_2 спадщина буде складати Ѕ частину від спадкової маси, що безумовно буде впливати на її права як спадкоємця та за своєю правовою природою є спором про право. Тому питання про встановлення вказаного факту може бути предметом судового розгляду за правилами позовного провадження, відповідно заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем підлягає залишенню без розгляду.
Аналогічні висновки були висловлені у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19). Під час розгляду вказаної справи колегія суддів Верховного Суду вказала, що справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294, 315-319, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Чигиринська міська рада про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що він має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя А.О. Попельнюх