Справа №701/19/21
Номер провадження2/701/79/21
24 березня 2021 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - В.Л. Маренюка
за участю секретаря - Н.В. Філіпчак
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Є Гроші КОМ» третя сторона ТОВ «ФК» Преміум Актив» про визнання кредитного договору недійсним,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання кредитного договору недійсним.
На підставу своїх вимог спирається на те, що 25.02.2020 р. між позивачем та ТОВ «ФК "Є Гроші Ком» був укладений договір споживчого кредиту №3414318109-618677 на підставі типової форми договору, запропонованої Кредитором.
Згідно укладеного договору Кредитор зобов'язався надати споживчий кредит в сумі 4900,00 грн., а споживач повернути кредит та сплатити відсотки за користування.
Точний розмір відсотків під які отримувався кредит в договорі зазначений не чітко так:
-п. 1.4.1. каже, що відсоткова ставка становить - 0,08% (за час користування кредитом - 24 дні),
- при цьому п.3.2. каже, що Строк та проценти за користування позикою та нарахування процентів за цим Договором обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому, проценти за користування позикою складають 0 % з першого дня надання позики Позичальнику (день перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника) до, максимум 24-го дня повного погашення Заборгованості за позикою (зарахування на поточний рахунок Позикодавця), включно
- п. 1.5.1. вказує, що позикодавець сплачує 1.79 % від суми позики щоденно. У разі дострокового повернення всієї суми позики, сплата за фактичну кількість днів користування кредитом,
- в той же час п. 1.5.2. вказує, що " Також у випадку неповернення всієї суми позики в строк, встановлений п. 1.3 Договору, здійснюється нарахування процентів за неправомірне користування позикою у розмірі 1.79% від суми неповернутої позики за кожен день прострочення, що складає 653.35% річних Крім того, додатково до основних процентів, Позичальник зобов'язаний сплатити 4.00 % відсоток за неправомірне використання коштів від суми позики за кожен день прострочення з першого дня прострочення. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення Позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів. В разі прострочення сплати заборгованості за кредитним договором більш ніж на 30 днів, додаткові відсотки Позичальника збільшуються на 2 %. Тобто загальна сума додаткових відсотків з 31 дня прострочення буде становити 6 % від суми позики за кожен день прострочення з 31 дня прострочення до дня повного погашення заборгованості за позикою, включаючи день погашення, які Позичальник зобов'язується сплатити Позикодавцю.
- однак, п.3.2. встановлює, "Якщо Позичальником було порушено строки виконання зобов'язань згідно даного Договору, то в перший день прострочення, проводиться перерахунок процентів за весь строк користування позикою у розмірі 1.79 % за кожний день користування кредитом. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за позикою."
За таких умов не можливо встановити, які саме відсотки потрібно брати до уваги при порушенні умов повернення позики.
Підписання договору про надання кредиту стало наслідком на думку позивача порушення норм чинного законодавства та прав позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку ТОВ «ФК "Є Гроші Ком» а саме:
Невиконання переддоговірної роботи з позичальником.
Відповідно до Договору кредиту Кредитор надає кредит на споживчі цілі.
Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:
кредитні умови, зокрема:
а)мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;
б)форми його забезпечення;
в)наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;
г)тип відсоткової ставки;
ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;
д)орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);
е)строк, на який кредит може бути одержаний;
є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;
ж)можливість дострокового повернення кредиту та його умови;
з)необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;
и)податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;
і)переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Ця інформація майже в повному обсязі не була надана позивачу.
Несправедливими є умови які стосуються нарахування пені та штрафів. Сума заборгованості за договором №3414318109-618677 від 25.02.2020 р. на даний час становить: 52550 грн. (згідно гарантійного листа виданого ТОВ ФК Преміум Актив компанія гарантує закриття кредиту після сплати 10,000 грн., в той же час компанія надіслала смс повідомлення з вимогою сплатити 19626 грн. дані умови в рази перевищують тіло кредиту та на думку позивача суперечить ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано копію договору № 3414318109-618677 від 25.02.2020 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, укладеного між ТОВ "ФК "Є Гроші Ком" та ОСОБА_1 , відповідно до якого останній надано кредит. На останньому аркуші вищевказаного Договору у графі «позикодавець» міститься друкований запис «Електронний підпис / ОСОБА_1 /», а у графі Позичальник «Директор ТОВ "ФК "Є Гроші Ком" ОСОБА_2 . Будь-яких автентичних (рукописних) підписів осіб у цьому документі не міститься.
Відповідач зазначає, що договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації позивача на Інтернет сайті і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення цього договору.
Також, відповідно до п.2.1.1.4. кредитного Договору №3414318109-618677 від 25.02.2020 року Кредитор має право Здійснити безспірне списання грошових коштів з банківського рахунку Позичальника для повного погашення Заборгованості, в тому числі відсотків за правомірне використання коштів та відсотків за неправомірне використання коштів, в разі їх наявності.
Такі умови Договору на думку позивача є несправедливими, суперечать закону та порушують права споживача, тому маються підстави для визнання недійсними з моменту укладення договору, що тягне за собою перерахунок сплачених коштів, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, але надала суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності та підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання тричі не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не надали, заяви про розгляд справи в їх відсутність не надходило.Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В абзаці другому частини другої ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п.п. 12, 13 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 по справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
В ч.1 ст. 215 ЦК України законодавець закріпив, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга та третя статті 215 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
В п.8 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 25.02.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Є гроші ком»», в особі директора Корецької Ірини Сергіївни, та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3414318109-618677 (індивідуальна частина оферти, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію») (а.с. 18-26).
Відповідно до п.1.1. умов вказаного договору позикодавець надає позичальникові на умовах, що передбачені даним договором, грошові кошти в позику в сумі 4900 грн., а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п.1.5. цього договору. Позика надається за нарахуванням комісії вказаної в п.1.4 договору з суми, що підлягає одержанню позичальником у користування, шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 .
В п.1.2. договору зазначено, що позика надається позичальнику виключно за допомогою веб-сайту позикодавця, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з п.1.3. договору строк позики за цим договором складає 24 дні, позика має бути повернута до 19.03.2020р.
Відповідно підпункту 5 п.7.5. договору позичальник підтверджує, що до укладення цього договору надав згоду, усвідомлюючи її правові наслідки на використання, в якості аналога власноручного підпису, для підписання цього договору електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, який надається позикодавцем.
В п. 8 договору зазначені реквізити та підписи сторін, а саме: електронним підписом ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші ком»» є ОСОБА_2 , а електронним підписом ОСОБА_1 є ОСОБА_1 .
Позивачем долучено до матеріалів справи свій примірник договору з відображенням реквізитів та електронних підписів обох сторін, що було б неможливим без накладання електронного підпису, яким і завершується створення електронного документа (а.с.18-26).
Вказаними електронними підписами підписано і додаток № 1 до договору № 3414318109-618677 від 25.02.2020 (графік розрахунків терміну повернення позики та суми процентів за користування позикою) (а. с. 27).
Таким чином, укладення даного кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача і укладений нею з відповідачем правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Договір містить всі істотні умови, по яких сторони в належній формі досягли згоди.
Під час реалізації позивачем прав позичальника, як споживача фінансової послуги на отримання кредиту, не було порушено чи обмежено його права на свободу вибору, не порушено свободи волевиявлення. Позивач мала можливість відмовитися від наданої банком послуги та скористатися послугами інших банків. Принципів нерівності сторін у кредитному договорі не встановлено та права позичальника на одержання перед укладенням кредитного договору необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про умови кредитування не обмежено.
За таких обставин, аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, та правові норми, що їх регулюють, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи, що без входу позивача на веб-сайт товариства і здійснення нею всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між нею та відповідачем не був би укладений, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання договору недійсним та відповідно і для задоволення позову.
Позивач від сплати судового збору звільнена на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач при подачі позовної заяви була звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір компенсується за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Є Гроші КОМ» третя сторона ТОВ «ФК» Преміум Актив» про визнання кредитного договору недійсним, відмовити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.Л. Маренюк