Справа № 699/119/21
Номер провадження № 3/699/120/21
23.03.2021 року м.Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого охоронцем в МХП «Ситники», інші дані суду не відомі
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від СПД № 1 ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області 17.02.2021 надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 22.01.2021 серії ДПР18 № 495363 (далі - протокол). Протокол було складено за ст. ДОП СПД № 1 майором поліції Сиваком Р.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Літвіновій Г.М.
З проколу вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 22.01.2021 о 19 год. 30 хв. по вул. Шевченка в с. Ситники керував транспортним засобом ВАЗ 21063 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, від освідування відмовився при двох свідках, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалось.
Протокол містить відомості про двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Адміністративний матеріал крім протоколу містить письмові пояснення ОСОБА_1 та двох вищеназваних свідків.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 22.01.2021, близько 15.00 год., він придбав 2 літри пива «Десант алкогольне» та випив його. Близько 19.30 год. керував автомобілем ВАЗ - 21063 днз НОМЕР_1 в с. Ситники по вул. Шевченка та був зупинений працівниками поліції. Посвідчення водія та реєстраційних документів на автомобіль при собі не мав. Від проходження медичного огляду для визначення ступеня тяжкості алкогольного сп'яніння відмовився у зв'язку з тим, що не вбачав у цьому необхідності. Визнає допущене ним правопорушення та претензій ні до кого не має. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
У письмових поясненнях свідка ОСОБА_2 зазначено, що він був запрошений в якості свідка під час складання протоколу на ОСОБА_1 за відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння після керування транспортним засобом в с. Ситники по вул. Шевченка. Вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не заперечував.
Свідок ОСОБА_3 надав аналогічні за змістом письмові пояснення.
Справа до слухання призначалась 25.02.2021, 09.03.2021, 23.03.2021. ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дати, час і місце слухання справи, однак жодного разу у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомляв, заяви до суду не направляв.
Таким чином, ужиті заходи попри їх об'ємність не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Оскільки сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 (див. у т.ч. постанову ВС від 15.05.2019 по справі № 0870/8014/12).
Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
А тому суд дослідивши матеріали адміністративної справи відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.011 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 6 розділу ІI Інструкції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Згідно з п. 7 розділу I Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП (суд використовує еталонну редакцію КУпАП, розміщену в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, який згідно з постановою КМУ від 23.04.2001 № 376 веде Мін'юст) встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, серед іншого, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому не має значення, чи фактично перебував водій у стані сп'яніння.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновків, що ОСОБА_1 22.01.2021 о 19 год. 30 хв. по вул. Шевченка с. Ситники, керував транспортним засобом ВАЗ 21063 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, та від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідках, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Таким чином дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 495363;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких він свою вину визнає;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 .
Отже, суд уважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні 22.01.2021 адміністративного правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Строки притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
З огляду на викладене ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставини, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність порушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Обставини, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність порушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу відсутні.
При визначені, чи може вказане правопорушення вважатися малозначним, суд враховує практику Європейського суду, а саме рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007. З цього рішення вбачається, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку. Так само, не може вважатися малозначної і відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд приходить до висновку, що застосування стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідатиме вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП та буде домірним вчиненому правопорушенню.
Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, має стягуватися судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону. У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого охоронцем в МХП «Ситники», інші дані суду не відомі - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення постанови становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню у примусовому порядку у подвійному розмірі - в сумі 20 400 гривень, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом десяти днів з дня винесення даної постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Літвінова Г.М.