03 березня 2021 рокуСправа №: 695/2786/20
Номер провадження 3/695/83/21
03 березня 2021 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №492786 від 06.11.2020 року, ОСОБА_1 , 06.11.2020 р. о 19-30 год., м. Золотоноша вул. Черкаська, 7, керував автомобілем ЗАЗ-1103 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження освідування в установленому законом порядку відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він не керував автомобілем і цей автомобіль йому не належить. Його покликали полагодити газовий редуктор автомобіля. Водій авто пішов по ключі, а вони з другом сіли в салон автомобіля, бо на вулиці було холодно. До автомобіля підійшли працівники поліції, запитали чиє авто. Запропонували продути трубку, але він відмовився та пояснив, що не керував даним транспортним засобом. Свідків при цьому ніяких не було.
У судове засідання неодноразово викликалися свідки, зазначені в протоколі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та поліцейський Золотоніського ВП ОСОБА_4 , який складав протокол, але вони не з'явилися до суду з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Свідок, заявлений ОСОБА_1 - ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що вони разом з другом ОСОБА_1 ввечері пили пиво. До ОСОБА_6 зателефонував знайомий та попросив підійти до стадіону подивитися автомобіль. Вони підійшли, ОСОБА_6 подився на газову установку, але так як ключів не було, то водій авто пішов по ключі, а вони сіли в автомобіль. Через деякий час до автомобіля підійшли працівники поліції, запитали чиє авто, запропонували продути трубку, на що вони відмовилися. Свідків даної події не було. Працівники поліції склали протокол і поїхали. Водій автомобіля повернувся пізніше, після всіх цих подій.
Дослідивши матеріали справи, суддя встановив наступні обставини.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст.7 КУпАП).
За положенням ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За вимогами ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що при його відмові від проходження освідування, свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що зазначені в протоколі та письмові пояснення яких додані до матеріалів справи, не були присутні.
Відеозапис з бодікамери при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130КУпАП в Золотоніському РВП ГУНП В Черкаській області відсутній, що стверджено листом начальника Золотоніському РВП ГУНП В Черкаській області від 04.02.2021 р. №1122/65/03-21.
Будь-які докази, які б підтвердили факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення матеріли справи не містять.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положення ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст. п.1 ч.1 ст.247 провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
У зв'язку з вище викладеним, враховуючи, що в суду виникли сумніви щодо реальності вчинення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, правопорушення, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 130, п.1 ст.247, ч.3 ст. 284 КУпАП, суддя, -
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП провадженням закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя М.Ю. Степченко