Рішення від 24.02.2021 по справі 695/628/20

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/628/20

номер провадження 2-а/695/31/21

24 лютого 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Степченка М.Ю.,

за участі: секретаря судового засідання - Варданян Л.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Золотоноша справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Перевізника Дмитра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Перевізника Дмитра Сергійовича (далі - відповідач 1), в якому просить:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК №2223164 від 10.03.2020 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена усупереч норм КУпАП, Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відповідно до оскаржуваної постанови відсутні докази вчинення позивачем інкримінованого йому порушення Правил дорожнього руху.

Ухвалою суду від 24.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 19.08.2020 залучено до участі в адміністративній справі № 695/628/20, в якості співвідповідача - Управління патрульної поліції в Черкаській області (відповідач 2).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Управління патрульної поліції в Черкаській області (відповідач 2) надало 07.10.2020 до суду відзив, в якому вказало про безпідставність позовних вимог. Відповідач 2 вказує, що з фото- та відеозаписів з автомобільного та портативного нагрудного відеореєстраторів вбачається, що номерний знак автомобіля, яким керував позивач, можливо ідентифікувати лише у разі наявності стороннього джерела світла виключно за рахунок люмінесцентного покриття знаку, а не його підсвітки. Наведене, на думку відповідача, свідчить про порушення позивачем передбаченої Правилами дорожнього руху заборони керувати транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком та вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Позивач у судовому засіданні 10.11.2020 р. позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав, викладених у ньому. В подальшому в судове засідання не з'явився, але скерував заяву про розгляд справи в його відсутність.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду явку своїх представників не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України 24.02.2021 р. фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 10.03.2020 лейтенантом поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Перевізником Дмитром Сергійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАК №2223164.

Згідно з вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп.

Відповідно до оскаржуваної постанови позивач 10.03.2020 о 05 год. 25 хв. на трасі Н16 (Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань) керував транспортним засобом ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 в темну пору доби з неосвітленим державним номерним знаком, символи якого неможливо прочитати з відстані 20 м, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначених ч. 6 ст.121. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів та підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підпунктом «в» пункту 2.9 ПДР України встановлено, що водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно з ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП та, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

На підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові, відповідачем до відзиву долучено диск із фотографіями та фрагментами відеозаписів з автомобільного та нагрудного відеореєстраторів поліцейського.

З наданих фотографій та фрагментів відеозаписів з автомобільного та нагрудного відеореєстраторів поліцейського судом встановлено, що лампи освітлення номерного знаку транспортного засобу, яким керував позивач, у момент здійснення зупинки автомобіля працюють.

При цьому, з відео неможливо ідентифікувати чи працювали лампи освітлення автомобіля позивача під час руху.

Разом із тим, зазначені фото- та відеозаписи не можуть бути взяті до уваги як належний доказ, оскільки у матеріалах по справі, зокрема в постанові не міститься посилань на технічні засоби, за допомогою яких здійснено дані фото- та відеозаписи.

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст. 73, 74 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 13/02/2020 у справі №524/9716/16-а.

Пояснень свідків (пішоходів чи інших учасників дорожнього руху) чи будь-яких інших доказів порушення позивачем пп 2.9 «в» п.2.9 ПДР України відповідачем не надано.

Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.

За принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутність події і складу адміністративного право порушення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні зазначеного правопорушення, що потягло за собою порушення прав позивача та незаконне притягнення останнього до адміністративної відповідальності, тому провадження по справі необхідно закрити.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Черкаській області Перевізника Дмитра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Серія ЕАК № 2223164 від 10.03.2020, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.Ю. Степченко

Попередній документ
95753954
Наступний документ
95753956
Інформація про рішення:
№ рішення: 95753955
№ справи: 695/628/20
Дата рішення: 24.02.2021
Дата публікації: 26.03.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.03.2020)
Дата надходження: 19.03.2020
Предмет позову: про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Розклад засідань:
31.03.2020 12:30 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
01.06.2020 16:30 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
19.08.2020 16:00 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
10.11.2020 16:30 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
24.02.2021 14:00 Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області