Справа № 569/22343/19
19 березня 2021 року Рівненський міський суд
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Соломон О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 4 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області капрала Корнійчука Андрія Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В Рівненський міський суд 05 грудня 2019 року з позовом до поліцейського 4 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області капрала Корнійчука Андрія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення звернувся ОСОБА_1 .
Ухвалою Рівненського міського суду від 18 березня 2020 року залучено до участі в справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Згідно Розпорядження керівника апарату Рівненського міського суду від 28 вересня 2020 року у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_2 , в провадженні якої перебувала справа, згідно протоколу авторозподілу вказану адміністративну справу 28 вересня 2020 року передано у провадження судді Ковальова І.М.
У своєму позові позивач просить суд скасувати постанову серії ЕАК №1803064 від 28 листопада 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; визнати протиправними дії та рішення посадової особи відповідача, що винесла постанову серії ЕАК №1803064 від 28 листопада 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В судові засідання позивач не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про отримання судових повісток рекомендованими листами. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав. 28 травня 2020 року на адресу Рівненського міського суду надійшло клопотання позивача про проведення розгляду справи за відсутності (без участі) позивача та його представника.
В судове засідання відповідач поліцейський 4 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області капрала Корнійчука А.В. не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи розписки про отримання судових повісток. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.
В судове засідання представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про отримання судових повісток рекомендованими листами. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав. Згідно поданого 28 травня 2020 року до Рівненського міського суду письмового відзиву на позов представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови серії ЕАК №1803064 від 28 листопада 2019 року винесеної поліцейським капралом поліції Корнійчуком А.В. УПП в Рівненській області Яворський В.С. 28 листопада 2019 року о 15 год. 19 хв. в м.Рівне по вул.Курчатова керуючи транспортним засобом марки CHPYSLER CONCORDE НОМЕР_1 проїхав на жовтий забороняючий сигнал світлофору та показники повороту не відповідали вимогам ДСТУ 3649:2010, а саме, задні показники повороту встановлені червоного кольору, чим порушив п.9 ПДР. Стаття, частина статті КУпАП: ст.122 ч.2. Прийняте по справі рішення: накласти штраф 425 грн.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
З пояснень позивача вбачається, що він дійсно 28 листопада 2019 року керував транспортним засобом марки CHPYSLER CONCORDE номерний знак НОМЕР_1 о 15 год. 19 хв. в м.Рівне по вул.Курчатова, 3, коли екіпаж патрульної поліції увімкнув світлові та звукові сигнали, у зв'язка уз чим він зупинив транспортний засіб. До нього підійшов один із інспекторів патрульної поліції. На питання позивача про причини зупинки, інспектором було повідомлено, що він проїхав на жовтий сигнал світлофору та зазначив, щоб він надав йому посвідчення водія на право керування даним транспортним засобом. Згодом, обійшовши довкола транспортний засіб, яким керував позивач, інспектор зазначив, що він порушив також п.9 ПДР, адже на даному транспортному засобі показники повороту встановлені червоного кольору, однак позивач заперечив проти зазначених порушень, адже їх не вчиняв, проїзд на заборонений сигнал світлофора (котрий слугував підставою зупинки) не вчиняв, а також зазначив що транспортний засіб, яким він керував не підпорядковується вимогам ДСТУ 3649:2010 (затверджені у 2010 році), адже транспортний засіб марки CHPYSLER CONCORDE номерний знак НОМЕР_1 1993 року випуску та на облік був постановлений у 2004 році, тобто до прийняття відповідного ДСТУ 349:2010, а ст.58 Конституції України прямо зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Проте, виходячи з власних вигадок та припущень, без доказового обґрунтування відповідач зазначив, що законна підстава зупинки була та окрім зазначеного, він порушив п.9 ПДР. Однак, будь-яких доказів, що слугували підставою зупинки, у тому числі відеозапису на ознайомлення позивачу не надав, в оскаржуваній постанові не зазначив. Не зважаючи на його пояснення та заперечення, на покликання про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, інспектор безпідставно та без фактичного розгляду справи про адміністративне правопорушення виніс оскаржувану ним постанову.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 (надалі - Інструкція №1395) визначено процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення,визначених ст. цього Кодексу.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити відхилення інших доказів. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою правопорушення вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Отже, поліцейським при виявленні правопорушення, фіксації правопорушення, формуванні доказової бази (матеріалів справи), розгляду справи про адміністративне правопорушення не дотримано вимог ст.258 КУпАП, оскільки після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП поліцейський не був зобов'язаний складати протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача. Разом з тим, він мав право це зробити з урахуванням того, що особа заперечувала факт вчинення правопорушення та для збереження доказу правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.251 КУпАП міг бути доказом вчинення правопорушення із зазначенням тих матеріалів, що до нього додаються (рапорт, пояснення, цифровий носій відеозапису, тощо), однак такі докази зібрані не були.
Відповідно ч.2 ст.69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП Конституційний суд України в своєму рішенні від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
Суд зазначав у наведеному Рішенні, що КУпАП визначає систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності (п.2.2 Рішення).
Також Суд у наведеному Рішенні аналізує можливість притягнення особи до відповідальності у так званому скороченому провадженні. При цьому Суд вказує, що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Тобто, позиція Суду полягає у тому, що навіть у випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов'язковою і має передувати такому розгляду справи.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні. Представник відповідача, суб'єкт владних повноважень не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в адміністративному позові.
Оскільки доказів відповідачем не надано суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України виходить з того, що обставини викладенні в матеріалах справи з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративних правопорушень, за які позивач притягнутий до відповідальності.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративних правопорушень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинив інкриміновані адміністративні правопорушення, а також те, що представник відповідача ДПП НПУ хоча і подав до суду письмовий відзив на адміністративний позов, однак не довів правомірності дій інспектора при винесенні оскаржуваної постанови, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 4 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області капрала Корнійчука Андрія Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.
Скасувати постанову серії ЕАК №1803064 від 28 листопада 2019 року винесену поліцейським 4 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області капралом Корнійчуком Андрієм Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Визнати протиправними дії та рішення посадової особи, що винесла постанову серії ЕАК №1803064 від 28 листопада 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Судові витрати по справі звернути за рахунок держави.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: поліцейський 4 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області капралом Корнійчук Андрій Володимирович, м.Рівне вул.Ст.Бандери, 14а
Відповідач: Департамент патрульної поліції національної поліції України, м.Київ, вул.Ф.Ернста, 3
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов