Справа №569/3450/21
23 березня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки доходу щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання чи до досягнення двадцятитрьохрічного віку - в зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Позовну заяву мотивує тим, що вона з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано. Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . На підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі №2-7525/2009 з ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання їх неповнолітнього сина до його повноліття. На даний час син є повнолітнім, однак продовжує навчатися у Технікумі №1 ім. ген. Юзефа Бема, що функціонує в Групі середньо-технічних шкіл у Ключборку, Республіка Польща, у професійному класі по спеціальності технік-логістик. Навчання розпочато 03 вересня 2018 року і триватиме 4 роки. Син навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Їй самостійно матеріально важко утримувати сина, у зв'язку з тим, що йому необхідні кошти на проїзд до місця навчання, одяг, харчування, підручники, витрати на Інтернет, оформлення щорічної навчальної візи, оформлення договорів страхування тощо, що й зумовило звернення до суду. Натомість відповідач працює та одержує заробітну плату, в зв'язку з чим має змогу утримувати їх спільного сина, проте не має бажання надавати допомогу добровільно.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав у ньому наведених
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав, не заперечував щодо його задоволення, проте просив врахувати майновий стан відповідача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання. 04 березня 2021 року подав клопотання, в якому просив розгляд справи провести без його участі за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №767 від 21 листопада 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 04 грудня 2008 року, серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є сторони по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне 26 лютого 2003 року, серії НОМЕР_2 .
Як слідує з виконавчого листа Рівненського міського суду Рівненської області від 29 липня 2009 року в справі №2-7525/2009 за результатами розгляду справи суд вирішив стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи з 30 червня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 досяг повноліття.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_4 навчається у Технікумі №1 ім. ген. Юзефа Бема, що функціонує в Групі середньо-технічних шкіл у Ключборку, Республіка Польща, у професійному класі по спеціальності Технік-логістик. Навчання розпочато 03 вересня 2018 року і триває 4 роки, що підтверджується довідкою №215/2018 від 01 серпня 2018 року.
Позивач працює на посаді провідного інженеру у підрозділі «Рівненська дирекція залізничних перевезень» філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», та її дохід з серпня 2020 року по січень 2021 року становить 65 689 грн. 57 коп., що підтверджується довідкою про доходи від 11 лютого 2021 року.
Позивач здійснює утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 .
Відповідач працює водієм транспортних засобів в фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з 11 червня 2019 року, та з вересня 2020 року по лютий 2021 року включно отримав дохід в розмірі 30 342 грн. 97 коп., з якого сплачено аліменти в загальному розмірі 6 992 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою вих. №3/1 від 15 березня 2021 року.
Відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги сину на період навчання, протилежного суду не доведено.
Також встановлено, що відповідач має задовільний стан здоров'я, не є інвалідом, окрім того є працездатного віку.
Відповідно до частин першої та другої статті 199 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Частиною третьою статті 199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до частин першої та другої статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів (пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»): 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.
Встановивши, що ОСОБА_4 досягнув повноліття, продовжує навчання та потребує в зв'язку з цим матеріальної допомоги, суд доходить висновку, що відповідач, який є батьком ОСОБА_4 , зобов'язаний надавати сину таку допомогу до завершення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років та може її надавати.
Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суд враховує позицію позивача, визнання позову зі сторони відповідача, тому зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з рівності прав та обов'язків батьків, суд доходить висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги до закінчення навчання. Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про задоволення позову повністю.
При цьому, на підставі частини першої статті 191 та статті 201 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити з дня пред'явлення позову, тобто з 17 лютого 2021 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 182, 191, 198-201 СК України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 лютого 2021 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне рішення суду складено 23 березня 2021 року.
Суддя О.О. Першко