Справа № 567/1498/18
18 березня 2021 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
за участю
представника позивача адвоката Шаповала М.С.
представника відповідача адвоката Шминдрук О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок знищення майна
встановив:
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок знищення майна звернулась ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що 10.11.2017 близько 06 год. 40 хв. ОСОБА_2 порушив правила утримання собак, в результаті чого дві собаки, які перебувають на утриманні відповідача, розірвали 19 індокачок, з яких 7 індокачурів, 8 півнів та 13 курок, які належали їй.
Зазначає, що постановою Острозького районного суду Рівненської області від 13.06.2018 справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрито на підставі ч.2 ст.38 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, тобто за нереабілітуючою підставою, а зі змісту мотивувальної частини вказаної постанови вбачається, що судом в діях ОСОБА_2 встановлено ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП та посилається на те, що внаслідок вчинення ОСОБА_2 вказаного правопорушення їй було завдано матеріальну шкоду у виді знищення домашньої птиці на загальну суму 8120 грн.
Окрім того вважає, що з відповідача підлягає стягненню також і завдана їй моральна шкода, яка полягає у порушенні її права власності, в зв'язку з чим вона зазнала значних психоемоційних страждань, а також конфлікті з ОСОБА_2 , який не бажає добровільно відшкодувати завдану їй майнову шкоду, що призвело до порушення нормального ритму її життя.
Враховуючи характер, обсяг, тривалість та глибину душевних страждань, розмір моральної шкоди, завданої діями відповідача оцінює в 4000 грн., вважаючи таку компенсацію моральної шкоди розумною та достатньою для відновлення її життєдіяльності.
Вказує, що відповідач в добровільному порядку відмовився відшкодовувати заподіяну шкоду.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу було встановлено строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач у поданому до суду відзиві позов не визнав, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавав.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав та доводів наведених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала та при цьому розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи лише не підставі проведеної експертизи, а надані позивачем докази видані особами, які не мають права проводити оціночну діяльність і в них не відображена реальна вартість майна.
Окрім того, вважає, що позивачкою не доведено належним чином розмір моральної шкоди.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, визначивши юридичну природу правовідносин і закон який їх регулює, заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Згідно постанови Острозького районного суду Рівненської області від 13.06.2018 року встановлено, що 10.11.2017 близько 06 год. 40 хв. в підсобному приміщенні по АДРЕСА_1 , де знаходилася на утриманні домашня птиця ОСОБА_1 , дві собаки, які знаходились на утриманні ОСОБА_2 , розірвали 19 індокачок, з яких 7 індокачурів, 8 півнів, 13 курок, чим ОСОБА_2 було порушено правила тримання собак. Зазначеною постановою встановлено факт спричинення шкоди потерпілій ОСОБА_1 у виді загибелі 19 індокачок, 8 півнів, 13 курок.
Відповідно до ст.22 ЦК України, кожна особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки ).
Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення ушкодженої речі.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до положень ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.76-81 ЦПК України.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно постанови Острозького районного суду Рівненської області від 13.06.2018 року встановлено, що ОСОБА_2 допустив перебування собак поза межами їх утримання без супроводження з використанням повідка та намордника, чим порушив ст.9 Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження» та інші нормативні акти, в результаті чого було завдано шкоди домашній птиці потерпілої. При цьому, судом було встановлено наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП. Водночас, згідно вказаної постанови, провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 було закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Одночасно суд зауважує, що закриття справи з підстав, передбачених ст.38 КУпАП, означає, що у провадженні було встановлено конкретну особу, яка вчинила адміністративне правопорушення - ОСОБА_2 , встановлено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, проте у зв'язку з певними об'єктивними обставинами, в даному випадку в зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, справу щодо ОСОБА_2 було закрито. Отже, справа щодо відповідача була закрита з нереабілітуючих підстав.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає встановленим, що з вини відповідача позивачці було завдано майнової шкоди у вигляді загибелі 40 одиниць домашньої птиці, з яких 19 індокачок, 8 півнів, 13 курок.
Наполягаючи на відшкодуванні майнової шкоди, позивачем надано довідку-розрахунок завданої їй майнової шкоди, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , згідно якої вбачається, що вартість одного живого індокачура віком 2 роки становила 170 грн., вартість індокачура чи індокачки віком 8 місяців складала 150 грн., вартість одного живого півня віком 8 місяців складала 250 грн., вартість однієї живої курки віком 8 місяців складала 250 грн, Отже, загальна вартість 19 індокачок віком 8 місяців становила 2870 грн., 8 півнів віком 8 місяців - 2000 грн., 13 курок - 3250 грн. Загальна сума збитку, заподіяного ОСОБА_1 внаслідок розірвання собаками її домашньої птиці, складає 8120 грн.
Зазначена в довідці-розрахунку вартість домашньої птиці підтверджується довідками ТОВ «Явір» від 16.11.2017.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено розмір майнової шкоди та суд приймає зазначені докази як належні та такі, що не спростовані відповідачем.
Оцінивши в сукупності постанову Острозького районного суду Рівненської області від 13.06.2018 та матеріали справи, суд приходить до висновку, що винні дії ОСОБА_2 щодо порушення правил утримання собак, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із наслідками у виді завдання шкоди позивачу ОСОБА_1 , що полягає в знищенні її домашньої птиці.
Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення реалізації права позивача, на відшкодування шкоди, завданої внаслідок знищення майна, на підставах, передбачених законом та стягнення з ОСОБА_2 8120 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом («Станков проти Болгарії», №68490/01, 2007 року).
При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд бере до уваги те, що було порушено передбачене Конституцією України право позивача ОСОБА_1 на недоторканість її права власності, внаслідок чого вона перенесла душевні страждання.
При цьому суд враховує і те, що внаслідок дій ОСОБА_3 було порушено звичний для ОСОБА_1 ритм життя в зв'язку з необхідністю участі в судових засіданнях. Одночасно судом враховується, що внаслідок знищення належної позивачу 40 одиниць домашньої птиці вона протягом тривалого часу не могла відновити своє домашнє господарство та змушена витрачати додаткові кошти на придбання продуктів, які давала знищена домашня птиця.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе застосувати щодо даних правовідносин норми ст. 23, 1167 ЦК України та стягнути на користь позивача компенсацію заподіяної моральної шкоди.
Враховуючи обставини завдання моральної шкоди та вину відповідача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, що встановлена постановою Острозького районного суду Рівненської області від 13.06.2018, враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
При цьому, задовольняючи позов частково, суд виходить з того, що позивачем не надано достатнього обґрунтування вимоги щодо заявленої суми позову в частині моральної шкоди у 4000 грн. та не підтверджено її відповідними доказами.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача також належить стягнути на користь позивача сплачений нею при зверненні з позовом до суду судовий збір.
На підставі ст.23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.10, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 8120 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок знищення майна, 1500 грн. моральної шкоди, 1409 грн. 60 коп. витрат на сплату судового збору.
В іншій частині в задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.03.2021.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.