22 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/10705/18
адміністративне провадження № К/9901/7029/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №826/10705/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ ФАРБИ УКРАЇНИ» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
01.03.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №826/10705/18 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 26.02.2021).
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що копію повного тексту оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №826/10705/18 ним отримано 27.01.2021 згідно штемпелю вхідної кореспонденції №5808/5. Також податковим органом вказано, що відповідно до сервісу відстеження рекомендованих листів Укрпошти, лист за трекінг-номером 01029 32131746, яким надіслано копію вказаної постанови, отримано 26.01.2021 о 18:13. В той же час, на офіційному сайті Головного управління ДПС у м. Києві розміщено графік роботи, відповідно до якого час роботи податкового органу до 18:00, у п'ятницю до 16:45, отже скаржник ніяк не міг отримати оскаржуване рішення 26.01.2021 о 18:13.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС. На думку податкового органу, суди попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосували норму права (пункт 44.1 статті 44, пункт 185.1 статті 185, пункт 198.1, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1 статті 200, пункт 200.1 статті 201 Податкового кодексу України) без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 21.07.2020 у справі №826/25372/15, від 20.03.2020 у справі №2а-9423/12/2670, від 14.05.2019 у справі №826/6838/18, від 12.11.2020 у справі №826/9185/15, від 14.01.2020 у справі №826/9925/14.
Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, а наведені витяги з них стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.
В цілому доводи зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Також скаржником зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 4 статті 9, частини 1 статті 76, частини 1 статті 77, частини 8 статті 79 КАС України), тобто вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України.
Податковим органом також зроблено посилання на пункт 3 частини 2 статті 353 КАС України, однак не вказано, яке клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи суд необґрунтовано відхилив.
Разом з цим, скаржником вказано про інші процесуальні порушення, однак не вказано відповідні пункти частин 2 та 3 статті 353 КАС України.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підстава, визначена пунктом 1 частини 2 статті 353 КАС України (суд не дослідив зібрані у справі докази) можлива за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Стосовно доводів скаржника, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано не взято до уваги та не надано правової оцінки поясненням засновника підприємства-контрагента, Верховний Суд зазначає, що Шостим апеляційним адміністративним судом вказаний доказ відхилено як неналежний та недопустимий, враховано при цьому правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 21.02.2020 у справі №804/1599/16, від 24.01.2019 у справі № 804/15563/15. Податковим органом не зазначено, у чому полягає неправильність врахування судом апеляційної інстанції такої правової позиції Верховного Суду.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №826/10705/18 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва