24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 820/5989/15
адміністративне провадження № К/9901/5435/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 820/5989/15 за позовом Приватного підприємства "Золота Нива 1" до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіної Віти Валеріївни, Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення по справі № 820/5989/15 про стягнення за рахунок Приватного підприємства «Золота Нива 1» судового збору у розмірі 1762 грн на користь ОСОБА_1 .
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 грудня 2020 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Не погодившись із цим судовим рішенням, 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить справу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року. Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження по справі № 820/5989/15 на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у зв'язку з непідсудністю даної справи адміністративним судам.
Верховний Суд ухвалою від 01 березня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі № 820/5989/15 та, водночас, залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у цій справі, встановивши строк для усунення недоліків (десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали) шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
На виконання цієї ухвали скаржник надіслав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 березня 2021 року за нововиявленими обставинами, у якій, зокрема, зазначає, що строк ним пропущено через те, що він ( ОСОБА_1 ) не отримував копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції від 17 грудня 2020 року, що про неї йому стало відомо завдяки його представнику через мережу Інтернет.
Зміст наведених обставин, їх фактична та правова природа дають привід вважати, що підстав для визнання пропуску строку касаційного оскарження з поважних причин заявник не представив.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Так, оскаржуване судове рішення постановлене 17 грудня 2020 року, повний його текст виготовлено 22 грудня 2020 року, касаційна скарга подана (здана на пошту) 16 лютого 2021 року, тобто після закінчення строків, встановлених статтею 329 КАС.
Підставою для поновлення строку на касаційне оскарження заявник зазначає те, що оскаржувана ухвала судом апеляційної інстанції йому направлена не була, а ознайомився він із цією ухвалою 10 лютого 2021 року, коли на його прохання представник переглянув дані Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на касаційне оскарження, на які скаржник посилається як на поважні, суд має виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав скаржник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на касаційне оскарження.
У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини у вимірі положень пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Як видно до оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за його ж заявою про прийняття додаткового рішення, проте у судове засідання не прибув. Знаючи про день судового засідання в апеляційному суді, повинен був дізнатися про результат розгляду. За положеннями статті 329 КАС відлік тридцятиденного строку на подання касаційної скарги починається з дня проголошення судового рішення, і за певних умов - з дня складення повного судового рішення, а не від дати отримання його копії.
Процесуальний закон встановлює право учасника справи на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення учаснику справи такого судового рішення.
Отже, у даному випадку, законодавець пов'язує відлік тридцятиденного строку з дня вручення учаснику справи такого судового рішення, а не з моменту коли учасник справи дізнався про таке судове рішення. Тому колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 329 КАС.
Відсутні також підстави для поновлення цього строку і в порядку частини третьої статті 329 КАС, оскільки на виконання ухвали від 01 березня 2021 року скаржник не представив доказів та не навів поважних причин, що завадили йому подати касаційну скаргу у встановлені законом строки.
З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитися, що обставини, на які покликається скаржник, є непереборними чи такими, що об'єктивно не дали можливість йому своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження.
Отже, причини для поновлення строку слід визнати неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року та відмовити у задоволенні його клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 820/5989/15.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець