23 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/4333/20-а
адміністративне провадження № К/9901/8961/21
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г., перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 200/4333/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної Азовської морської Екологічної інспекції, третя особа: Державна екологічна інспекція України про внесення змін до наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної Азовської морської екологічної інспекції, третя особа: Державна екологічна інспекція України в якому з урахуванням уточнення просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної Азовської морської екологічної інспекції щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки за 2008-2011 роки терміном 92 календарних днів;
- зобов'язати Державну Азовської морську екологічну інспекцію нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні відпустки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення із займаної посади - 26 березня 2020 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в особовій справі не міститься жодного доказу щодо наявності у позивача невикористаних днів відпустки з його попереднього місця роботи. Апелянт зазначає, що позивач протягом 8 років жодного разу не звертався з заявою щодо надання невикористаної відпустки або компенсації.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу Державної Азовської морської екологічної інспекції на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року залишено без задоволення.
15 березня 2021 року Державна екологічна інспекція України до Верховного Суду подала касаційну скаргу.
З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Так, згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
У поданій касаційній скарзі відсутні посилання з належним обґрунтуванням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, норми законодавства, із зазначенням, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу необхідно повернути як таку, що не містить підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 200/4333/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної Азовської морської Екологічної інспекції, третя особа: Державна екологічна інспекція України про внесення змін до наказу, зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Г. Загороднюк