24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 240/276/19
адміністративне провадження № К/9901/10709/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/276/19
за позовом Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра України) до Приватного підприємства (далі - ПП) «Влабоде» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Держгеонадра України
на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2020, постановлену у складі судді Семенюка М.М.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменко Д.В., суддів Франовської К.С., Совгири Д.І.,
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2019 року Держгеонадра України звернулась до суду з позовом, у якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 22.10.2019 №5031, виданого ПП «Влабоде».
2. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.01.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишив без розгляду зазначений вище позов Держгеонадра.
3. 13.04.2020 Держгеонадра України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, а справу №240/276/19 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Верховний Суд ухвалою від 15.06.2020 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. 15.01.2019 Держгеонадра України звернулась до суду з позовом у цій справі.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 240/276/19 за вищевказаним позовом. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
У зв'язку із оскарженням зазначеної вище ухвали про відкриття провадження у справі, ухвалою Житомирського окружного адміністративного від 28.02.2019 було зупинено провадження у справі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 поновлено провадження у справі у зв'язку із усуненням обставин, що викликали зупинення провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 23.10.2019 о 14:00.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного від 23.10.2019 було зупинено провадження у справі у зв'язку із оскарженням зазначеної вище ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 поновлено провадження у справі у зв'язку із усуненням обставин, що викликали зупинення провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 14.01.2020 о 12:00.
Позивач, який є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, 14.01.2020 не прибув у підготовче засідання.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.01.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, залишив без розгляду цей адміністративний позов.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Залишаючи без розгляду позовну заяву Держгеонадра України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що без сторони позивача, який є суб'єктом владних повноважень, неможливо розглянути справу, а його представник не з'явився у підготовче засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційну скаргу Держгеонадра України мотивувало зокрема тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги наявність клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наданих матеріалів, яке було направлено з метою пришвидшення розгляду справи.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
9. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
10. Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Alimentaria Sanders S.A. проти Іспанії).
11. Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
12. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише в разі повторної неявки.
13. Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
14. Так, частиною третьою статті 173 КАС України передбачено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
15. Згідно із частиною першою статті 180 КАС України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
16. Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
17. Частиною другою статті 131 КАС України визначено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
18. Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.
19. Таким чином, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду суд повинен з'ясувати чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд справи; наявність/відсутність поважних причини неприбуття позивача, наявність/відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності та чи перешкоджає неявка позивача розгляду справи.
20. У справі, яка розглядається суди попередніх інстанції встановили, що позивач 02.01.2020 отримав повістку про виклик до суду на 14.01.2020 про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
21. Відповідно до статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
22. Окрім того, як свідчать матеріали справи 09.01.2020 помічником судді телефонограмою керівника юридичного відділу Держгеонадр України було повідомлено про призначення підготовчого засідання у справі № 240/276/19 за вищевказаним позовом на 14.01.2020 о 12.00.
23. Колегія суддів зазначає, що у частині другій статті 181 КАС України визначені випадки, коли суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, а саме:
1) визначених пунктами 1-3, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу;
2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни позивача, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;
3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
24. Так частиною другою статті 205 КАС України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з таких підстав:
неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання (пункт 1);
перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (пункт 2);
виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи (пункт 3);
якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (пункт 5).
25. Таким чином, загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
26. Правила зазначених вище норм установлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження як у підготовчому так і у судовому засіданні.
27. У справі, яка розглядається суди встановили та це видно з матеріалів справи, що Держгеондара України у позовній заяві викладало клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
28. Згідно із пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
29. На думку Верховного Суду, заявлене у позивній заяві клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, фактично за суттю є заявою позивача про розгляд справи за його відсутності.
30. Як було зазначено вище положеннями КАС України визначені випадки, коли суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, до яких належить випадок, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
31. З урахуванням наведеного, оскільки суд першої інстанції не визнавав обов'язковою явку позивача, а лише визначився при відкритті провадження у справі з порядком розгляду справи, висновки суду першої інстанції, з якими погодився й суд апеляційної інстанції про залишення без розгляду позовної заяви Держгеорнара України з мотивів неявки у підготовче засідання за наявності заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, є помилковими.
32. Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
33. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.
Скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, а справу № 240/276/19 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко