23 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/4692/19
адміністративне провадження № К/9901/8574/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 у справі №640/4692/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
11.03.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МРУ ДПС, скаржник), подана безпосередньо до суду.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 24.03.2020, повний його текст складено того ж дня, відповідно останнім днем його оскарження було 23.04.2020, проте касаційну скаргу подано лише 11.03.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
Центральне МРУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що касаційні скарги у цій справі ним подавалися неодноразово, проте, поверталися Верховним Судом з підстав відсутності належного викладення підстав для касаційного оскарження, а також роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду. Разом з тим, первинна касаційна скарга у цій справі подана у межах строку касаційне оскарження. Вказує, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає строкових обмежень звернення до Суду протягом року, за умови поважності причин пропуску строку касаційного оскарження. Також зазначає, що в інших справах судом касаційної інстанції було поновлено строк звернення до суду. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі Офіс ВПП ДПС подав в межах строків 21.04.2020, проте, Верховний Суд ухвалою від 27.04.2020 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Верховний Суд роз'яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Копію цієї ухвали Офіс ВПП ДПС отримав 12.05.2020.
Вдруге касаційну скаргу у цій справі було подано 24.09.2020, проте, Верховний Суд ухвалою від 01.10.2020 повернув її як таку, що не містила підстав касаційного судового рішення у цій справі. Копію цієї ухвали Офіс ВПП ДПС отримав 06.10.2020.
Втретє касаційну скаргу у цій справі було подано 28.12.2020, проте, Верховний Суд ухвалою від 12.01.2021 повернув її як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Копію цієї ухвали Офіс ВПП ДПС отримав 18.01.2021.
Вчетверте касаційну скаргу у цій справі подано 04.02.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 18.02.2021 повернув її скаржнику відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки касаційна скарга подана Офісом ВПП ДПС, який на час звернення з касаційною скаргою не мав адміністративної процесуальної правоздатності органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики. Копію цієї ухвали Офіс ВПП ДПС отримав 25.02.2021.
Вп'яте касаційну скаргу у цій справі подано 10.03.2021, проте, яка так і не відповідає роз'ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов'язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судового рішення на підставі частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім того, неможливість вчинення процесуальної дії не є тотожним вчиненню такої дії, але з порушенням вимог КАС України. Колегія суддів враховує, що скаржником вчинялися дії щодо касаційного оскарження судового рішення, натомість саме скаржником не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема щодо викладення підстав для касаційного оскарження судового рішення, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі та залишення без руху вп'яте поданої. Тобто, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг скаржник так і не усунув.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, а також подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням таких мотивів.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту п'яте поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній аналогічно попереднім касаційним скаргам, Офіс ВПП ДПС не зазначає підстави відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України з належним обґрунтуванням.
Натомість доводи касаційної скарги зводяться до надання неправильної правової оцінки наданим позивачем доказам на підтвердження розміру заявленої до відшкодування суми правничої допомоги, її неспівмірність із предметом спору, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У зв'язку з наведеним, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику часу на усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке є правонаступником Офісу великих платників податків ДПС, на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2020 у справі №640/4692/19- залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко