22 березня 2021 року
м.Київ
справа № 280/6380/19
адміністративне провадження № К/9901/7140/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 №Ф-82792-51-У та від 13.08.2019 №82792-51.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020, позов задоволено.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2020 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що позивач ще в грудні 2002 року припинила підприємницьку діяльність та не проявляла бажання бути включеною до ЄДР (почав функціонувати з 01.07.2004) як ФОП, а відтак відповідачем безпідставно нараховано їй недоїмку з єдиного внеску на підставі оскаржуваних вимог.
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Предметом позову у даній справі є скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 №Ф-82792-51-У на суму 15 819,54 грн. та від 13.08.2019 №82792-51 та суму 23 785,08 грн.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання щодо переліку справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Верховним Судом установлено, що сума оспорюваних у даній справі рішень суб'єкта владних повноважень, на підставі яких ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, в свою чергу, дає підстави дійти висновку про віднесення цієї справи до категорії справ незначної складності.
Отже ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності та відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Матеріали ж касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а" - "г" пункту другого частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2020 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020, прийняті у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки).
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко