Справа № 560/1357/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
23 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Смілянця Е. С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року (прийнятого в м. Хмельницький, повний текст складено 30.11.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді медичної сестри в інфекційно-боксованому відділенні Хмельницької міської дитячої лікарні з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року та призначити пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я з 01 липня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 01 липня 2019 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років. Однак, відповідач листом від 08.10.2019 року № 32843/03 повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я в зв'язку з відсутністю спеціального стажу роботи. Згідно наданих позивачем документів її спеціальний стаж становить 23 роки 2 місяці 1 день, до спеціального стажу позивача відповідач не зарахував період її роботи медичною сестрою з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року в інфекційно-боксованому відділенні Хмельницької міської дитячої лікарні.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2019 року № 222030003796 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу який дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи на посаді медичної сестри в інфекційно-боксованому відділенні Хмельницької міської дитячої лікарні з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 01 липня 2019 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
19 лютого 2021 року від позивачки до суду надійшов відзив, у якому вона просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в справі матеріалами, 01 липня 2019 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2020 року №222030003796 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років в зв'язку із відсутністю необхідного спеціального страхового стажу який необхідний для вислуги років.
Про прийняте рішення позивач повідомлена листом № 32843/03 від 08.10.2019 року.
Згідно наданих позивачем документів її спеціальний стаж становить 23 роки 2 місяці 1 день, до спеціального стажу позивача відповідач не зарахував період її роботи медичною сестрою з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року в інфекційно-боксованому відділенні Хмельницької міської дитячої лікарні.
Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, враховуючи наступне.
Відповідно до запису у трудовій книжці, позивач з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року працювала медичною сестрою педіатричного відділення патології новонароджених Хмельницької міської дитячої лікарні.
Такий запис частково не відповідає дійсності, тому що адміністрація лікарні у наказі про прийняття на посаду і у трудовій книжці помилково вказала відомості про місце роботи позивача, оскільки відділення патології новонароджених у лікарні на той час взагалі не функціонувало.
Згідно відповіді комунального підприємства "Хмельницька міська дитяча лікарня" № 1025 від 20.12.2019 року, в лікувальному закладі з 1987 року по 1999 рік функціонувало лише два аналогічного виду відділення, а саме: інфекційно-боксоване відділення патології новонароджених та інфекційно-боксоване відділення для дітей грудного віку.
Для підтвердження спеціального трудового стажу позивач надала Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області уточнюючу довідку № 37 від 07.08.2019 року, видану комунальним підприємством "Хмельницька міська дитяча лікарня".
Також підтвердженням того, що позивач працювала саме в інфекційно-боксованому відділенні є карточки-справки на ім'я позивача де відображені доплати у розмірі 15 % за шкідливість праці в період з 1994 року по 1999 рік, копії наказів Хмельницької міської дитячої лікарні № 15 від 01.03.1995 року та № 10 від 01.02.1995 року де посада позивача зазначена як медична сестра інфекційно-боксованого відділення новонароджених.
Неналежне оформлення трудових книжок відповідальними особами лікувальної установи не може бути підставою для позбавлення позивача її права на належний соціальний захист.
Записи у трудовій книжці проводяться працівниками установи, тому позивач не повинна нести відповідальність за допущені неточності при заповненні трудової книжки.
З огляду на зазначене позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав приймати рішення про відмову у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року та призначення пенсії за вислугу років.
Відповідач в обґрунтування правомірності вчинених дій посилається на те, що 11.10.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148 від 03.10.2017 року, відповідно до якого правом на пенсію за вислугу років мають особи в яких на день введення в дію цього Закону (11.10.2017 року) наявний спеціальний стаж не менше 26 років 6 місяців на посадах і в установах, передбачених "Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, та дотриманні норми щодо досягнення пенсійного віку та наявного страхового стажу відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зазначає, що відповідно до записів трудової книжки з 02.08.1994 року по 30.06.2019 року позивач працювала медичною сестрою педіатричного відділення патології новонароджених Хмельницької міської дитячої лікарні.
Згідно довідки № 37 від 07.08.2019 року, виданої комунальним підприємством "Хмельницька міська дитяча лікарня", позивач з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року працювала медичною сестрою в інфекційно-боксованому відділенні.
За результатами звірки первинних документів (довідка про відповідність даних про стаж або заробітну плату первинним документам, № 3146 від 18.09.2019 року), не підтверджено факт роботи позивача медичною сестрою з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року в інфекційно-боксованому відділенні.
Для перевірки лікувальним закладом не були надані накази про створення інфекційно-боксованого відділення для новонароджених, штатні розписи за 1994-1999 роки та табелі обліку робочого часу за 1994-1999 роки на ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ). Звірці підлягали накази за 1994-1999 роки, згідно яких надавалися переробки годин на час неукомплектованості відділення медсестрам інфекційно-боксованого відділення для новонароджених де вказується прізвище ОСОБА_1 (дівоче прізвище позивача ОСОБА_1 ). У наказі № 71 від 28.10.1994 року назва відділення прописана іншою пастою.
Згідно наданих позивачем для призначення пенсії документів, станом на 11.10.2017 року її спеціальний стаж роботи в закладах охорони здоров'я становить 23 роки 2 місяці 1 день.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на норму Закону України № 1788-XII, період роботи позивача з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року необхідно рахувати в подвійному розмірі, оскільки у цей період позивач працювала медичною сестрою в інфекційно-боксованому відділенні Хмельницької міської дитячої лікарні.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Питання, що пов'язані з пенсійним забезпеченням врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-1V), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
Згідно зі статтею 8 Закону №1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Так, 01.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою за № 6474 в якій просила призначити їй пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я.
За наслідками даного звернення рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 22030003796 від 23.09.2019 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу який необхідний для вислуги років. Про прийняте рішення позивач повідомлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 32843/03 від 08.10.2019 року.
У листі відповідач повідомив, що з 04.06.2019 року право на пенсію за вислугу років згідно статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначається з врахуванням вимог щодо вислуги років та стажу, які були передбачені законодавством станом на 11.10.2017 року, та щодо віку станом на 31.03.2015 року.
Право на пенсію за вислугу років мають працівники закладів охорони здоров'я незалежно від віку за наявності спеціального стажу за вислугу років станом на 1.04.2015 року не менше 25 років, станом на 01.01.2016 року не менше 25 років 6 місяців, станом на 11.10.2017 року не менше 26 років 6 місяців.
Записи трудової книжки за період з 02.08.1994 року по 30.06.2019 року не відповідають за змістом довідці лікарняного закладу № 37 від 07.08.2019 року щодо відділення в якому працювала позивач на посаді медичної сестри.
Звірка первинних документів не підтвердила факт роботи позивача саме в інфекційно-боксованому відділенні, тому спеціальний стаж обрахований в розмірі 23 роки 2 місяці 1 день без врахування періоду роботи позивача з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року саме в такому відділенні.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Положеннями статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з полоденнями частини 1 статті 5 Закону України №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV, регламентовано, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Розділ XV Закону України №1058-IV доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", який набрав чинності 11.10.2017 року.
Положеннями ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, регламентовано, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
У відповідності до положень пункту е) частини 1 статті 55 цього Закону, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить зауважує, що працівники закладів охорони здоров'я мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку звернення за призначенням такої пенсії за наявності спеціального стажу роботи за вислугу років, а саме:
- станом на 01.04.2015 року - не менше 25 років;
- станом на 01.01.2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
- станом на 11.10.2017 року - не менше 26 років 6 місяців.
Відповідно до ст.62 Закону України № 1931-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Кабінет Міністрів України постановою №637 від 12.08.1993 року затвердив "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".
Згідно з положеннями пунктів 1, 3 цього Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до норм пункуту 18 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктом 20 Порядку № 637 регламентовано, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Системний аналіз вищезаначених положень дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також документів виданих архівними установами можливе лише у випадку відсутності трудової книжки або відсутності в ній відповідних записів.
У відповідності до записів № 2, 3, 4 у трудовій книжці НОМЕР_1 , позивач з 02.08.1994 року по 30.06.2019 року працювала на посаді медичної сестри педіатричного відділення патології новонароджених у Хмельницькій міській дитячій лікарні, в послідуючому у комунальному підприємстві "Хмельницька міська дитяча лікарня" Хмельницької міської ради.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до спеціального страхового стажу не врахувало період роботи позивача з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року в інфекційно-боксованому відділенні патології новонароджених Хмельницької міської дитячої лікарні, в зв'язку із відсутністю такого запису у трудовій книжці.
ОСОБА_1 в підтвердження своєї роботи у вказаний період і саме у інфекційно-боксованому відділенні патології новонароджених дитячої лікарні надала довідку комунального підприємства "Хмельницька міська дитяча лікарня" Хмельницької міської ради № 37 від 07.08.2019 року про те, що з 1987 року по 1999 року у лікарні функціонувало інфекційно-боксоване відділення патології новонароджених. З 01.08.1999 року інфекційно-боксоване відділення перепрофільоване у відділення патології новонароджених.
З огляду на зазначене слідує, що з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року позивач працювала в інфекційно-боксованому відділенні патології новонароджених, а починаючи з 01.08.1999 року і по дату звільнення-30.06.2019 року, працювала на посаді медичної сестри педіатричного відділення патології новонароджених.
Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що факт роботи позивача у такому відділенні підтверджується особовими рахунками про нарахування заробітної плати, в яких відображені доплати у розмірі 15 % за шкідливість праці, а також наказами про реорганізацію цих відділень, а саме: наказ № 20 від 30.07.1999 року, наказ № 24 від 01.09.1999 року. Така інформація викладена у довідці щодо інфекційно-боксованого відділення № 1025 від 20.12.2019 року, наданої комунальним підприємством "Хмельницька міська дитяча лікарня" Хмельницької міської ради у відповідь на адвокатський запит.
Водночас, на адвокатський запит, комунальне підприємство "Хмельницька міська дитяча лікарня" Хмельницької міської ради, листом від 27.02.2020 року №183 надало відповідь в якому повідомило, що до 01.08.1999 року в закладі існувало лише інфекційне відділення патології новонароджених, яке з 01.08.1999 року відповідно до наказу №20 від 30.07.1999 року та наказу №23 від 25.08.1999 року було перепрофільоване у відділення патології новонароджених. Документи про створення інфекційного відділення, графіки чергувань, табелі обліку часу надати у лікувального закладу немає можливості, із-за їх відсутності архіві установи.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку про достовірність підтвердження факту роботи ОСОБА_1 в період з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року в інфекційно-боксованому відділенні патології новонароджених Хмельницької міської дитячої лікарні, в послідуючому комунального підприємства "Хмельницька міська дитяча лікарня" Хмельницької міської ради.
За результатами звірки первинних документів (довідка про відповідність даних про стаж або заробітну плату первинним документам, №3146 від 18.09.2019 року), не підтверджено факт роботи позивача медичною сестрою з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року в інфекційно-боксованому відділенні, тому, відповідно до "Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року, відповідач не зарахував зазначений період до її пільгового стажу, визначивши, станом на 11.10.2017 року, її спеціальний стаж в закладах охорони здоров"я - 23 роки 2 місяці 1 день.
Згідно вказаного переліку, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) лікарняних закладів мають право на пенсію за вислугу років.
Водночас, приймаючи рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідач не взяв до уваги статтю 60 Закону України № 1788-XII, а саме: робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Отже, норму Закону України №1788-XII, період роботи позивача з 02.08.1994 року по 31.07.1999 року необхідно рахувати в подвійному розмірі, оскільки у цей період позивач працювала медичною сестрою в інфекційно-боксованому відділенні Хмельницької міської дитячої лікарні.
Внаслідок здійснення такого обрахунку, колегія судді зауважує, що станом на 01.04.2015 року спеціальний стаж роботи позивача який дає право на отримання пенсії за вислугу років становить більше 25 років, станом на 01.01.2016 року більше 25 років 6 місяців, станом на 11.10.2017 року спеціальний стаж роботи позивача який дає право на отримання пенсії за вислугу років становить більше 27 років, що відповідає вимогам пункту "е" статті 55 Закону України №1788-XI.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні вказаного періоду роботи до страхового стажу позивача в подвійному розмірі та необхідності зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати такий період роботи, в подвійному розмірі, до її спеціального страхового стажу який дає право на пенсію за вислугу років.
Крім того, враховуючи, що позивачка має право на призначення пенсії за вислугу років, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним захистом порушеного права ОСОБА_3 буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.09.2019 року № 222030003796, яким ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу.
Враховуючи, що ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії 01.07.2019 року, то колегія вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за вислугу років, починаючи з 01липня 2019 року.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 24 березня 2021 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Смілянець Е. С.