01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Шевченко Н.М.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
23 березня 2021 року Справа № 640/9272/20
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Сакевич Ж.В.,
представника позивача Васюка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року у справі
за позовом Науково-виробничого
товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»
до відділу примусового виконання рішень
Управління забезпечення примусового виконання рішень
у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
третя особа, яка не заявляє
самостійні вимоги на предмет спору: приватне підприємство
«Веронівка Агро»
про визнання бездіяльності протиправною
та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: приватне підприємство «Веронівка Агро» про:
- визнання протиправною бездіяльності заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенка Сергія Сергійовича, яка полягає у не вчиненні дій щодо надсилання постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 26.11.2019 у виконавчому провадженні № 37674119 на адресу Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер»;
- зобов'язання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенка Сергія Сергійовича надіслати на адресу Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, буд. 11) постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 26.11.2019 у виконавчому провадженні № 37674119; судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 січня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
15.01.2021 до суду надійшла заява позивачем про ухвалення додаткового рішення в цій справі шляхом вирішення питання щодо відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
У вказаній заяві позивачем, зокрема, було зазначено, що 29.05.2020 він звертався до суду з клопотанням щодо відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначив, що відповідні документи, зокрема акт наданих послуг, звіт про обсяг виконаних робіт, рахунок на оплату, прибутковий ордер і довідка будуть подані суду в порядку частини сьомої статті 139 КАС України.
Також у своїй заяві від 15.01.2020 позивач вказав, що на час її подання ним не отримано копії рішення суду від 04.01.2021, ухваленого судом по суті заявлених ним позовних вимог у цій справі, і що про існування такого рішення йому стало відомо лише 11.01.2021, а також вказав, що 02.06.2020 під час розгляду цієї справи він звертався до суду із заявою про відшкодування понесених ним витрат у цій справі на професійну правничу допомогу, до якої долучив відповідні документи та зазначив.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року зазначену заяву позивача залишено без розгляду.
Постановляючи таку ухвалу, суд виходив з того, що заява позивача про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу вже була розглянута судом і відповідно до ст.ст. 167, 252 КАС України ця заява від 15.01.2021 підлягає залишенню без розгляду.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити його заяву про відшкодування судових витрат.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог позивач зазначає, що 29.05.2020 та 02.06.2020 до ухвалення судового рішення в цій справі він звертався до суду із заявами про відшкодування судових витрат та повідомляв суд, про те, що відповідні документи на підтвердження заявлених ним витрат на правничу допомогу будуть подані в порядку частини сьомої статті 139 КАС України.
Разом з тим, апелянт наполягає на співмірності заявлених ним витрат на правничу допомогу та стверджує про наявність достатніх правових підстав для їх відшкодування.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч.ч. 4, 5 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано виключний перелік правових підстав для ухвалення судом додаткового судового рішення у справі.
Разом з тим, відсутність таких підстав виключає можливість задоволення відповідної заяви учасника справи про ухвалення додаткового судового рішення та є підставою для відмови в її задоволенні.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що при ухваленні рішення в цій справі по суті позовних вимог, заявлених НВ ТОВ «Агро-Інтер», судом першої інстанції було розглянуто та вирішено його заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, а також вирішено питання щодо розподілу витрат на сплату судового збору.
Таким чином, на момент надходження до суду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення (15.01.2021) відповідні підстави для його прийняття у суду були відсутні, оскільки, як вказано вище, таке питання ним вже було вирішено і в разі незгоди з рішенням суду, зокрема в цій частині (щодо відмови в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу), позивач мав право оскаржити його в апеляційному порядку.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі є підставою для відмови в задоволенні відповідної заяви позивача про його винесення, а не для залишення такої заяви без розгляду.
Тож, апеляційний суд приймає до уваги та вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо безпідставності залишення судом його заяви без розгляду, але відхиляє його доводи щодо наявності правових підстав для відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу як такі, що можуть бути ним викладені в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, ухвалене по суті позовних вимог в цій справі, а не на оскаржувану ним ухвала суду від 15.02.2021, огляду на вищевикладене.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що, постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення в цій справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» підлягає задоволенню частково, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року - скасуванню, а заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі - залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 252, 308, 310, 312, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» - задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 640/9272/20 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Cудове рішення виготовлено 23 березня 2021 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
А.Г. Степанюк