Справа № 320/3704/20 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
23 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківського національного аграрного університету на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Білоцерківського національного аграрного університету про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Управління Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з позовом до Білоцерківського національного аграрного університету, в якому просило суд:
- до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених у даному позові, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Білоцерківського національного аграрного університету (ЄРДПОУ - 00493712), у вигляді заборони роботи (експлуатації) будівель Олександрійського коледжу Білоцерківського національного аграрного університету, а саме: будівлі навчально - лабораторного комплексу (Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 85 та будівлі гуртожитку (Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 72 шляхом заборони їх використання (експлуатації) Білоцерківським національним аграрним університетом та його структурними підрозділами і опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаних будівель. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовою особою ДСНС проведено перевірку Олександрійського коледжу Білоцерківського національного аграрного університету, з питань додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт №38 від 22.01.2020 в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Застосовано заходи реагування у вигляді усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, в акті №38 від 22.01.2020, шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Білоцерківського національного аграрного університету, у вигляді заборони роботи (експлуатації) будівель Олександрійського коледжу Білоцерківського національного аграрного університету, а саме: будівлі навчально - лабораторного комплексу та будівлі гуртожитку шляхом заборони їх використання (експлуатації) Білоцерківським національним аграрним університетом та його структурними підрозділами і опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаних будівель.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що порушення стосовно відсутності системи оповіщення, відсутність сертифікованої системи автоматичної пожежної сигналізації та неукомплектованість пожежними рукавами саме по собі не створює безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій та загрозу життю та здоров'ю людей, а отже не зумовлює необхідність застосування судом заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача в порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 3 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу Управління ДСНС у Кіровоградській області №76 від 12.12.2019 (а.с.19), посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №924 від 16.12.2019 (а.с.20) Управлінням ДСНС у Кіровоградській області було проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Олександрійського коледжу Білоцерківського національного аграрного університету.
За результатами перевірки складений акт №38 від 22.01.2020 у якому зафіксовано 13 порушень, що можуть призвести до пожежі та надзвичайної ситуації, а саме:
Навчально - лабораторний комплекс (Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 85):
- не обладнано навчальний корпус системою оповіщення про пожежу управління евакуацією людей 3-го типу (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пп 5.3 п. 5 таблиці Б.1 додатку Б, ДБН В.2.5-56:2014);
- наявні пожежні крани - комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметру та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентилів (підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);
- не забезпечено технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання системи внутрішнього протипожежного водопостачання (пункт 2 розділу VI Наказу № 974 від 15.08.2016 року);
- не визначено та не забезпечено приміщення необхідною кількістю вогнегасників відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників затверджених Наказом МВС України №25 від 15.01.2018 року (пункти 3.8, 3.9 глави 3 розділу V ППБУ);
- не забезпечено 100% працюючого персоналу засобами індивідуального захисту органів дихання (пункт 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України);
- не оновлено на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (пункт 5 розділу II ППБУ);
- допускається з'єднання в приміщеннях коридорів жил проводів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ).
Будівля гуртожитку (Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 72):
- не обладнано всі поверхи гуртожитку системою протипожежного захисту (сертифікованою установкою автоматичної пожежної сигналізації) (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; п. 2.1 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014);
- не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 3-го типу (СО-3) (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 15 таблиці Б.1 додатку Б ДБН В.2.5-56:2014);
- наявні пожежні крани - комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметру та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентилів (підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);
- не визначено та не забезпечено приміщення необхідною кількістю вогнегасників відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року № 25 (пункти 3.8, 3.9 глави 3 розділу V ППБУ);
- не оновлено на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (пункт 5 розділу II ППБУ);
- допускається з'єднання в приміщеннях коридорів жил проводів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ) (а.с.21-28).
Акт перевірки №38 від 22.01.2020 підписаний без зауважень керівником суб'єкта господарювання - директором суб'єкта господарювання Подяло О.І. (а.с.28).
Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель і споруд відповідача до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною сьомою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
Пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту України. передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
За приписами пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки.
Статтею 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III "Про об'єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що суб'єкт господарської діяльності це юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки; об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Частиною першою та четвертою статті 53 Кодексу цивільного захисту України на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).
Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з частинами першою та другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єктом перевірки був Олександрійський коледж Білоцерківського національного аграрного університету.
У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 13 порушень.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що 13 січня 2021 року за запитом ВСП «Олександрійського аграрного фахового коледжу БНАУ» управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області проведена повторна перевірка, якою встановлені порушення, які залишились не усунутими на день перевірки, зокрема, Навчально-лабораторний корпус, що знаходиться за адресою: м. Олександрія, вул. Діброви, 85: не обладнано навчальний корпус системою оповіщення про пожежу управління евакуацію людей 3-го типу. Гуртожиток, що знаходиться за адресою м. Олександрія, вул. Діброви, 72, не обладнано всі поверхи гуртожитку системою протипожежного захисту ( сертифікованою установкою автоматичної пожежної сигналізації), не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацію людей 3-го типу (СО-3); наявні пожежні крани-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметру та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентилів. Дані обставини підтверджуються копією акту №1 від 13.01.2021р., складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Крім того, скаржником зазначено, що порушення стосовно відсутності системи оповіщення, відсутність сертифікованої системи автоматичної пожежної сигналізації та неукомплектованість пожежними рукавами саме по собі не створює безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій та загрозу життю та здоров'ю людей, а отже не зумовлює необхідність застосування судом заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів.
Посилання скаржника на те, що ним вжиті дії, спрямовані на часткове усунення порушень, є безпідставними, оскільки такий захід реагування як повне зупинення роботи будівлі є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а часткове усунення порушень не свідчить про усунення ризиків завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №826/13931/15.
Колегія суддів зазначає, що кожне із зазначених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
Доводи скаржника про те, що ним частково було усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров'я людей.
При цьому, колегія суддів зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту апеляційної скарги не вбачається в чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими вимоги позивача про застосування заходів реагування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Білоцерківського національного аграрного університету залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 23 березня 2021 року.
Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька
Судді: О.Є. Пилипенко
Я.М. Собків