П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6266/20
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «АМБРА ФРУТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2020 року Дочірнє підприємство «АМБРА ФРУТ» (далі ДП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУДПС), Державної податкової служби України (далі ДПС), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22 квітня 2020 року №1535340/41584091 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 18 грудня 2019 року; зобов'язати ДПС зареєструвати податкову накладну ДП №10 від 18 грудня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ДП до контролюючого органу було надано усі необхідні документи, які безперечно підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній №10 від 18 грудня 2019 року. Також, позивач наголошував на тому, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 12 березня 2020 року контролюючим органом не визначено чіткого переліку документів, які були б достатніми для проведення реєстрації податкової накладної, та не наведено обставин, які стали підставою для віднесення платника податків до ризикових.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ГУДПС подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.
З огляду на неприбуття сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 24 березня 2021 року, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з виконанням сторонами умов договору купівлі-продажу №260319 від 26 березня 2019 року, ДП складено податкову накладну №10 від 18 грудня 2019 року, яку, з урахуванням вимог п.201.1 ст.201 ПК України, направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами розгляду зазначеної податкової накладної контролюючим органом надіслано позивачу квитанцію від 12 березня 2020 року щодо зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 18 грудня 2019 року №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв'язку з цим платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також встановлено, що ДП на адресу контролюючого органу направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 17 квітня 2020 року №4, у яких зазначено, що ДП займається оптовою торгівлею, про що свідчить КВЕД: 46.90: Неспеціалізована оптова торгівля. Документи щодо придбання товару та його подальшої реалізації підприємству ТОВ "РИМ-2015" надано у додатках до даного повідомлення №04 від 17 квітня 2020 року. Додано всі документи стосовно придбання товару, який зазначено у поданої податкової накладної №10 від 18 грудня 2019 року: договір оренди, довіреності, видаткові та товарно-транспортні накладні на товар, вантажно-митні декларації та інші.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 квітня 2020 року №1535340/41584091 з тих підстав, що платником податків не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Винесення вказаного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції з урахуванням дослідження наданих ДП та наявних у матеріалах справи первинних документів, дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 квітня 2020 року №1535340/41584091.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до ст.201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаних положень ПК України, постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 було затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Порядок; був чинний в період виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п.3 та 4 п.13 Порядку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно до п.14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Положеннями п.18-20 Порядку передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації вказаної накладної є та обставина, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв'язку з зазначеним, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, підставою для прийняття рішень про відмову реєстрації ПН стало ненадання ДП документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).
Разом з тим, колегія суддів, з урахуванням матеріалів справи, не може погодитись з висновками податкового органу щодо ненадання позивачем документів в обсязі, необхідному для підтвердження реальності здійсненої господарської операції та, як наслідок, реєстрації відповідної ПН, з огляду на таке.
Положеннями ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ст.4 вказаного бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З матеріалів справи вбачається, що 26 березня 2019 року між ДП (продавець) та ТОВ «РИМ-2015» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №260319, за умовами якого Продавець зобов'язується продати Покупцеві, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти та оплатити товари в асортименті, кількості та за цінами у відповідності до рахунків-фактур, товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору. В якості товару в даному договорі мається на увазі: - продукти харчування в асортименті (горіхи, крупи, цукати, сухофрукти, сухі суміші та інше). Реалізація товару здійснюється на підставі товарних (видаткових) накладних.
На підтвердження реальності виконання ДП умов договору купівлі-продажу №260319 від 26 березня 2019 року, позивачем до матеріалів адміністративного позову додано належним чином засвідчені копії відповідних документів, а саме: видаткової накладної від 18 грудня 2019 року №495, рахунку на оплату №495 від 18 грудня 2019 року, довіреності від 18 грудня 2019 року №105, товарно-транспортної накладної від 18 грудня 2019 року №Р495, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за грудень 2019 року - березень 2020 року, платіжного доручення №453 від 19 грудня 2019 року, акта звірки взаємних розрахунків за період липень 2019 року грудень 2019 року.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з виконанням сторонами умов договору купівлі-продажу №260319 від 26 березня 2019 року, ДП складено податкову накладну №10 від 18 грудня 2019 року, яку позивачем направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою віднесення господарських правовідносин до таких, що дійсно мали місце, є реальне здійснення операцій з придбання/постачання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку, що, на думку суду, мало місце в правовідносинах позивача з контрагентами.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом, а тому у відповідності до положень Порядку податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації вказаної податкової накладної.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги ДП про скасування рішення та зобов'язання зареєструвати ПН за датою її подання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.