П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10234/20
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеського обласнасного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Ухвалою суду від 06.10.2020 року по справі № 420/8183/20 Одеський окружний адміністративний суд роз'єднав позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання протиправними дії, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, таким чином, суд виділив у самостійне провадження позовні вимоги в яких позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у підготовці та надані до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020р.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020 року та зобов'язання відповідача підготувати та подати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області зазначену нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача.
В обґрунтування позову зазначалось, що Одеським обласним військовим комісаріатом на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" підготовлено та направлено до органу пенсійного фонду довідку про його грошове забезпечення №ЮО105069 від 07.04.2018 року до якої увійшли наступні складові: посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавка за вислугу років.
Водночас постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020р. по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, що відновлює дію пункту 4 постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.
За таких умов, позивач вважає, що саме з 29.01.2020 року відповідно до пункту 4 постанови КМУ №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. З огляду на вищевикладене позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив останнього підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області уточнену довідку про розмір його грошового забезпечення на 29.01.2020 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, для перерахунку з 01.02.2020 року основного розміру пенсії. Однак, Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви, що слугувало підставою для звернення його до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Одеса, у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача надати йому та ГУ ПФУ, довідку про розмір належного грошового забезпечення станом на 01 лютого 2020 року із зазначенням нового розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, зарахованого відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, в редакції від 30 серпня 2017 року.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У квітні 2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року та здійснено її виплату.
Вказаний перерахунок був проведений на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату (правонаступник - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) №ЮО105069 від 07.04.2018 року (а.с.12), згідно якої розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, а саме: посадовий оклад - 7330,00 грн., оклад за військовим званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 4405,00 грн., всього - 13215,00 грн.
01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком №1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Враховучи, що з 29.01.2020 року відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив останнього підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області уточнену довідку про розмір його грошового забезпечення на 29.01.2020 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, для перерахунку з 01.02.2020 року основного розміру пенсії.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що норма пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704. Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави визначити ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року розмір посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт і подати до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області відповідну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з відображенням у них щомісячних основних додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах, а тому відмовив у задоволені позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII, та постановами Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" № 45 та № 103.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 63 Закону України № 2262-ХІІ визначено порядок перерахунку раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року.
Зазначеною постановою затверджені, зокрема, тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 постанови № 704 передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Редакція постанови № 704 діяла лише до 24 лютого 2018 року, оскільки п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, (яка набрала чинності 24 лютого 2018 року) до постанови № 704 - були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови № 704 викладено у новій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Разом з тим, згідно з пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови № 704 «Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1041 від 20 грудня 2017 року) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до Примітки Додатку 14 «Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Проте, з 29 січня 2020 року пункт 6 постанови № 103 (яким пункт 4 постанови № 704 викладено у новій редакції, про що зазначено судом вище) втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
На підставі викладеного, апелянт вважає, що починаючи з 01 лютого 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями для обчислення розміру перерахованих пенсій відповідно до постанови № 103 повинні визначатися у редакції пункту 4 постанови № 704, чинному, на момент її прийняття, а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Верховною Радою України 06 грудня 2016 року прийнято Закон № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року.
Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ та п.4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Однак з моменту набрання чинності Законом № 1774-VIII (01 січня 2017 року) на законодавчому рівні не існує правової норми щодо застосовування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Оскільки Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України, то застосуванню підлягають саме норми Закону, як правового акта вищої юридичної сили.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення осіб, які проходять, зокрема, службу в органах і підрозділах цивільного захисту, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
В постанові по справі № 200/9195/19-а від 04 листопада 2020 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що зі змісту Закону № 1774-VIII вбачається, що ним вносилися зміни до низки законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Отже, таким приписом законодавець заборонив застосовувати розмір мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів.
Водночас пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII законодавець передбачив, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.
З прийняттям Закону № 1774-VIII в Україні було змінено підхід щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не лише при визначенні посадових окладів, а й щодо розрахунку всіх виплат, де раніше застосовувалася як розрахункова величина мінімальна заробітна плата.
Аналіз такого правового регулювання дає підстави зробити висновок про те, що законодавець, по-перше, заборонив застосовувати для визначення розмірів посадових окладів розмір мінімальної заробітної плати; по-друге, чітко передбачив, що для визначення посадових окладів застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на 01 січня відповідного календарного року.
Посилання апелянта на скасування у судовому порядку п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020 року, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 - не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Слід також зазначити, у вказаний період уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи викладене, вірним є висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 лютого 2020 року.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що його представником 15.12.2020 року (у день ухвалення рішення судом першої інстанції), було направлено до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, шляхом виключення з прохальної частини позову речення наступного змісту: «(але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020)».
Судова колегія вважає такі доводи необгрунтованими, оскільки вищезазначена заява відсутня в матеріалах справи та на підтвердження цих доводів апелянтом не надано суду апеляційної інстанції будь-яких доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець