17 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5404/20
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючої судді: Шевчук О.А.
суддів: Лук'янчук О.В. , Ступакової І.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратури Одеської області в інтересах держави на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом Виконувача обов'язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Затоківської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ХХХVII сесіїЗатоківської селищної ради VII скликання № 949 від 20.02.2019 року,-
23 червня 2020 року виконувач обов'язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Затоківської селищної ради, за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ХХХVII сесії Затоківської селищної ради VII скликання №949 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що рішенням ХХХVII сесії Затоківської селищної ради VII скликання № 949 від 20.02.2019 року надано ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га за рахунок земель рекреаційного призначення комунальної власності для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначив, що вказане рішення органу місцевого самоврядування прийнято на підставі містобудівної документації - детального плану території в межах смт.Затока, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради від 11.10.2018 року № 823, відповідно до якого затверджено проект містобудівної документації - детального плану території розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення у смт.Затока на території Лиманського району від межі смт.Затока із Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ «Перлина», обмеженою існуючою лінією забудови та Чорним морем.
Також, позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року у справі № 420/5553/18 частково задоволено позовні вимоги Ради об'єднання садівничих кооперативів масиву «Кароліно-Бугаз», за участю третіх осіб СТ «Янтарна гроздь», ГО «Пляжі Затоки» до Затоківської селищної ради та визнано незаконним та скасовано, в тому числі рішення Затоківської селищної ради від 11.10.2018 року № 823. Судом встановлено, що вказаний детальний план суперечить Генеральному плану смт.Затока, передбачає зміну цільового призначення земельних ділянок та розміщення індивідуальної дачної забудови, часткове знищення водних об'єктів, територій зелених зон, а також зміну існуючого правового режиму прибережних зон. Вказане судове рішення набрало законної сили 10.02.2020 року.
Позивач вважає, що відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва всупереч вимог Водного таЗемельного кодексів України, державних будівельних норм, положень Генерального плану смт.Затока інтересам держави не відповідає.
Таким чином, позивач вважає, що оскільки детальний план території, на підставі якого прийнято рішення ХХХVII сесії Затоківської селищної ради VII скликання №949 від 20.02.2019 року визнано незаконним та скасовано, вказане рішення органу місцевого самоврядуванняпідлягає визнаннюпротиправним та скасуванню.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування правової позиції зазначав, що оскільки Затоківською селищною радою, а пізніше і Одеським окружним адміністративним судом були скасовані рішення Затоківської селищної ради «Про затвердження проекту містобудівної документації - детальних планів територій в межах смт.Затока м. Білгород-Дністровський», які стали підставою для прийняття рішень про надання громадянам дозволів на розроблення проекту землеустрою, подальше виділення у приватну власність земельних ділянок, визначених проектами детальних планів територій є неможливим відповідно до норм чинного законодавства.
Також, відповідач зазначив, що розуміючи неможливість подальшої реалізації механізму приватизації громадянами вказаних земельних ділянок після скасування рішень, якими затверджено детальні плани територій в межах смт.Затока депутатами Затоківської селищної ради з метою недопущення порушень норм чинного законодавства, охорони законних інтересів громадян та інтересів територіальної громади смт.Затока було визначено, що разом зі скасуванням рішень «Про затвердження проекту містобудівної документації - детальних планів територій в межах смт.Затока м. Білгород-Дністровський» мають бути скасовані всі рішення Затоківської селищної ради про надання громадянам дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність.
Відповідач звернув увагу, що при прийнятті рішення Затоківської селищної ради №1315 від 28.11.2019 року було визначено «п.2. Рішення Затоківської селищної ради від 20.02.2019 року №№ 993, 983, 984, 990, 991, 1032, 1010, 953, 947, 946, 945, 944, 943, 942, 941, 938, 987,992, 988, 972, 985, 986, 989, 948, 949, 950, 951, 951, 939, 940, 980, 975, 974, 1031, 976, 977, 978, 979, 982, 981,955, 956, 960, 959, 961, 958, 957, 962, 954, 997,995, 998, 1000,1001,1009,10002,1003, 1004,1028, 1006, 996, 1007, 999, 1008,1036, 965, 963, 964, 971,969, 970, 968,967, 966, 1030, 1018, 1017, 1016, 1015, 1014, 1013, 1019, 1012, 1021,1022, 1011,1029 про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, прийняті з урахуванням вищезазначених детальних планів території вважати такими, що втратили чинність, а розроблена на підставі таких рішень землевпорядна документація не може бути в подальшому затверджена Затоківською селищною радою».
Так, відповідач зазначив, що при скасуванні оскаржуване рішення Затоківської селищної ради не було виконане, тобто фактично не вичерпало свою дію, а зі сторони суб'єкта -заінтересованої особи не надходило жодних заперечень щодо прийняття рішення про скасування оскаржуваного акту (про що свідчить відсутність будь-яких заяв зі сторони гр. ОСОБА_1 до Затоківської селищної ради чи органів правосуддя), та можна зробити висновок про відсутність перешкод для скасування спірного рішення.
Позивач надав відповідь на відзив, зазначивши, що відповідач не має право скасувати власне рішення після його виконання. На думку позивача, оскаржуваний акт є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, оскільки виконання такого рішення полягає у складанні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідній фізичній особі, яка є замовником проекту. Така аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019 року по справі № 182/2428/16-а.
Третя особа не надала пояснення з приводу заявлених позовних вимог.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову Виконувача обов'язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Затоківської селищної ради, за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ХХХVII сесії Затоківської селищної ради VII скликання № 949 від 20.02.2019 року-відмовлено у повному обсязі.
На вказане рішення суду Прокуратура Одеської області в інтересах держави подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржуване рішення є індивідуальним правовим актом одноразового застосування, на даний час є виконаним, оскільки на його виконання відповідною особою розроблено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, а тому відповідач не мав права скасовувати самостійно таке рішення, таке рішення може бути скасовано тільки у судовому порядку. Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тим обставинам, що ОСОБА_1, якій надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, проект землеустрою погоджено експертом державної експертизи іншої області.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Затоківської селищної ради від 11.10.2018 року №823 «Про затвердження проекту містобудівної документації - детального плану території» затверджено проект містобудівної документації - проект детальних планів території розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в смт.Затока на території Лиманського району від межі смт.Затока з Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ «Перлина» обмеженою існуючою лінією забудови та Чорним морем» (а.с.16-17).
11 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради із заявою, в якій просила надати дозвіл для розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,07 га, яка розташована в смт.Затока, м. Білгород-Дністровського, Одеської області (а.с.28).
До заяви додано: копію паспорту та ідентифікаційного номеру; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради від 20 лютого 2019 року № 949 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» вирішено надати гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення комунальної власності, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, пунктом 2 цього рішення зазначено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.29).
На підставі вказаного Рішення, на замовлення, у тому числі, ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Земагросервіс» розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , зокрема ОСОБА_1 (а.с.10-27).
Крім цього, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року по справі № 420/5553/18, яке набрало законної сили 10 лютого 2020 року, визнано незаконними та скасовано рішення Затоківської селищної ради від 11.10.2018 року №№823,824,825 «Про затвердження проекту містобудівної документації - детальних планів території в межах смт.Затока м. Білгород-Дністровський».
Також судом встановлено, що пунктом 2 рішення Затоківської селищної ради ХLV сесії УІІ скликання від 28.11.2019 року № 1315 «Про вжиття заходів та забезпечення належного функціонального використання земель територіальної громади», Рішення Затоківської селищної ради від 20.02.2019 року №№ 993, 983, 984, 990, 991, 1032, 1010, 953, 947, 946, 945, 944, 943, 942, 941, 938, 987,992, 988, 972, 985, 986, 989, 948, 949, 950, 951, 951, 939, 940, 980, 975, 974, 1031, 976, 977, 978, 979, 982, 981,955, 956, 960, 959, 961, 958, 957, 962, 954, 997,995, 998, 1000,1001,1009,10002,1003, 1004,1028, 1006, 996, 1007, 999, 1008,1036, 965, 963, 964, 971,969, 970, 968,967, 966, 1030, 1018, 1017, 1016, 1015, 1014, 1013, 1019, 1012, 1021,1022, 1011,1029 про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, прийняті з урахуванням вищезазначених детальних планів території вважати такими, що втратили чинність, а розроблена на підставі таких рішень землевпорядна документація не може бути в подальшому затверджена Затоківською селищною радою (а.с.76).
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до цього Закону питань з врегулювання земельних відносин.
В свою чергу, ст.ст. 116, 118, 122 ЗК України встановлено підстави, порядок, строки передачі земельних ділянок у власність громадян та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання.
Зокрема, згідно наведених вимог земельного законодавства для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів місцевого самоврядування із клопотанням для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ЗК України органи приймають одне з рішень, а саме надають дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, Земельним кодексом України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Як встановлено судом апеляційної інстанції передумовою прийняття рішення №949 від 20.02.2019 року слугувало рішення Затоківської селищної ради № 823 від 11.10.2018року.
Проте, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2019року у справі № 420/5553/18 визнано незаконним та скасовано, зокрема, рішення Затоківської селищної ради № 823 від 11.10.2018року «Про затвердження проекту містобудівної документації - детального плану території», яким затверджено проект містобудівної документації - проект детальних планів території розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в смт.Затока на території Лиманського району від межі смт.Затока з Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ «Перлина» обмеженою існуючою лінією забудови та Чорним морем.
Вищезазначеним рішенням встановлено, що проект містобудівної документації - детальний план території (у тому числі, графічні матеріали - Проектний план) розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в смт. Затока на території Лиманського району від межі смт. Затока з Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ «Перлина» обмежено існуючою лінією забудови та Чорним морем, затверджений рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради №823 від 11.10.2018 року «Про затвердження проекту містобудівної документації - детального плану території» не відповідає вимогам нормативно-правових актів України, нормативним документам, у тому числі вимогам земельного законодавства України, державних будівельних норм, та містобудівній документації-внесення змін до генерального плану смт.Затока Білгород-Дністровської міської ради Одеської області» (графічному матеріалу - Проектний план знесення змін до Генерального плану Лиманського району смт.Затока Одеська область), затвердженого рішенням Затоківської селищної ради від 16.03.2015 року.
Крім цього, встановлено, що при прийнятті рішень №823, 824, 825 від 11.10.2018р. Затоківська селищна рада порушила ряд норм містобудівного законодавства в частині ігнорування ряду суперечностей між Генеральним планом смт.Затока та ДПТ, норм земельного законодавства в частині цільового призначення земельних ділянок, при затвердженні рішення було проігноровано вимоги екологічного законодавства в частині охорони навколишнього природного середовища.
Відтак, скасування в судовому порядку рішень Затоківської селищної ради №№823, 824, 825 від 11.10.2018 року «Про затвердження проекту містобудівної документаціїдетальних планів території в межах смт.Затока м.Білгород-Дністровський» є передбаченою законом підставою для скасування рішення селищної ради щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельноїділянки в межах вказаних територій.
Так, колегія суддів зазначає, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюі законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті19, статті144 Конституції України, статті25, частини чотирнадцятої статті46, частин першої, десятої статті59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).
Зі змісту частини другоїстатті 144 Конституції Українита частини десятоїстатті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні'вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідностіКонституціїабо законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідностіКонституціїчи законам України).
Суд апеляційної інстанції наголошує, що скасування акту суб'єкта владних повноважень застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акту. Визнання ж акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного моменту після прийняття такого акту. Тобто, рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє.
Так, відповідно до рішення від 28 листопада 2019 року Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради № 1315 «Про вжиття заходів та забезпечення належного функціонального використання земель територіальної громади», вирішено спірне рішення «вважати такими, що втратило чинність», а не скасувати.
Крім того, вКонституції Українипередбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положенняКонституції УкраїнивЗаконі України «Про місцеве самоврядування в Україні'визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).
Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульованіКонституцією Українита іншими законами України, Конституційний Суд України в рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009 дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Відтак, компетенція органів місцевого самоврядування на скасування, внесення змін до попередніх рішень обмежена у разі виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законів інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
При цьому, рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради від 20 лютого 2019 року № 949 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» за своєю природою є ненормативним (індивідуальним) правовим актом та є виконаним, а саме на його виконання відповідною особою розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, копія якого міститься в матеріалах справи.
Щодо віднесення рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою до індивідуальних правових актів неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у постанові від 22.01.2020 року у справі № №208/5023/17, постанові від 23.01.2018 року у справі № 1620/992/12.
Тобто, відповідно до приписів вказаного рішення виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав ОСОБА_1 , і вона заперечує проти їх зміни чи припинення, про що, відповідно, свідчить її статус як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору саме на стороні відповідача у даній справі та відсутність заперечень з цього приводу.
Отже, рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради від 20 лютого 2019 року № 949 вичерпало свою дію фактом його виконання, тому воно не може бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування після його виконання.
Вказане означає, що спірне рішення могло бути скасовано лише у судовому порядку, а тому Затоківська селищна рада не мала повноважень на його скасування, що і не було зроблено.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку що рішення ХХХVII сесіїЗатоківської селищної ради VII скликання №949 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 2ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з відсутністю витрат пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати не розподіляються.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Згідно до положеньст.317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимогВиконувача обов'язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави.
Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, колегія суддів апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Прокуратури Одеської області в інтересах держави - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року скасувати, постановити нове рішення у справі, яким позовні вимоги Виконувача обов'язків керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави до Затоківської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ХХХVII сесії Затоківської селищної ради VII скликання № 949 від 20.02.2019 року -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ХХХVII сесії Затоківської селищної ради VII скликання №949 від 20.02.2019 року, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, за рахунок земель реакційного призначення комунальної власності, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Повний текст судового рішення складено 23.03.2021 року.
Головуюча суддя Шевчук О.А.
Судді Лук'янчук О.В. Ступакова І.Г.