24 березня 2021 р.Справа № 520/11425/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року, по справі № 520/11425/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура"
до Слобожанської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними дій щодо визначення митної вартості товару,
Позивач. Товариство з обмеженою відповідальністю “ДВЕРНА ФУРНІТУРА”, звернувся до Харківського окружного суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA807000/2020/001063/2 від 05.06.2020 року;
- визнати протиправною та скасування картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2020/00324 від 05.06.2020 року;
- стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 року позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA807000/2020/001063/2 від 05.06.2020 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2020/00324 від 05.06.2020 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВЕРНА ФУРНІТУРА” (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199 Б, оф. 716, код ЄДРПОУ 41779593) суму сплаченого судового збору у розмірі 4712,29 грн. (чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 29 копійок).
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ДВЕРНА ФУРНІТУРА”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про стягнення з Слобожанської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у справи № 520/11425/2020 на професійну правничу допомогу в розмірі 19700,00 грн. та судового збору в розмірі 4712,29 грн.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВЕРНА ФУРНІТУРА” щодо розподілу судових витрат по справі №520/11425/2020 - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВЕРНА ФУРНІТУРА” витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,0 грн.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу.
Постановами Другого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 апеляційні скарги залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року по справі № 520/11425/20 - залишено без змін.
До суду надійшла заява від представника позивача про відшкодування судових витрат.
Позивач просить вирішити питання про судові витрати на професійну правову допомогу понесені під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, зазначає наступне.
Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.ч. 3-7 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2020 по справі № 140/2323/19.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", відповідно до яких заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи: платіжні доручення №876 від 03.02.21р., додаткову угоду від 01.02.2021р. до договору №193 від 12.08.20р. зі специфікацією №010221-с виконаних робіт та витраченого часу.
Згідно специфікації виконавцем надані наступні послуги:
- складання та подання до суду заяви про розподіл судових витрат - 1000,00 грн.;
- підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу - 3500,00 грн.;
- участь адвоката та представництво клієнта у судовому засіданні - 1000,00 грн.;
- ознайомлення зі змістом апеляційної скарги відповідача - 1500,0 грн.
Разом з тим, дослідивши детальний опис наданих послуг з професійної правничої допомоги, колегія суддів зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. є очевидно завищеним.
Колегія суддів зауважує, що не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи участь адвоката та представництво клієнта у судовому засіданні.
Так, матеріалами справи, встановлено, що в судове засідання 10.03.2021р. сторони не прибули і розгляд справи здійснювався за їх відсутності, про що свідчать протоколи судового засідання та судові рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет позову та обставини справи, суть виконаних послуг, колегія суддів зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. є очевидно завищеним.
Отже, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг підчас розгляду справи у Другому апеляційному адміністративному суді, колегія суддів вважає що належним та справедливий розмір понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката складає 2500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" (ЄДРПОУ 41779593) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43332958) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 ( дві тисячі п'ятсот) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. П'янова Я.В.
Дата набрання законної сили 24.03.2021.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Спаскін О.А. 24.03.2021