24 березня 2021 року справа №200/5126/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі № 200/5126/20-а (головуючий І інстанції суддя Чекменьов Г.А., повний текст складено 23 листопада 2020 року в м. Слов'янську) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-9215-17 У від 11 листопада 2019 року,
26.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 року № Ф-9215-17-У на суму 2754,18 грн.; стягнення судових витрат (а.с. 1-2).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі № 200/5126/20-а позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-9215-17 У від 11 листопада 2019 року на суму 2754,18 грн.
Вирішено питання відшкодування судових витрат (а.с. 65-67).
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у частині задоволених позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що відповідно норм Закону № 2464 позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно облікових даних із інформаційної системи органу доходів і зборів у позивача була наявна заборгованість, на підставі цих даних було сформовано спірну вимогу.
Вважає, що Закон № 2464 не скасовує обов'язків платника єдиного внеску, а надає можливість на період проведення антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Доказів звернення позивача з відповідною заявою до контролюючого органу протягом 30 днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції не надано, що виключає можливість звільнення від сплати єдиного внеску.
Крім того, вважає, що посилання на Закон № 1669 як підставу скасування вимоги є безпідставними, оскільки незалежно від розповсюдження на позивача вказаних приписів, ці приписи не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач у судове засідання не з'явився про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, враховує наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , з 16.03.1998 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4) .
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 16.02.2005 року позивач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, перебуває на обліку у відповідача (а.с . 5, 7).
11 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано вимогу № Ф-9215-17-У про сплату боргу з єдиного соціального внеску, що обліковувався за позивачем станом на 26.02.2020 року. Наведеною вимогою визначено недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 2754,18 грн. (а.с. 3).
Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу № Ф-9215-17-У від 11.11.2019 року в сумі 2754,18 грн.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
За унормуванням абз. 1 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 (далі Закон № 2464), платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Статтею 6 Закону № 2464, передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).
У ст. 25 Закону № 2464 окреслено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4).
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464).
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4).
02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.09.2014 року (далі - Закон № 1669).
Підпунктом 8 пункту 4 ст. 11 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9-3 наступного змісту:
«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються».
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669 вважати пунктом 9-4.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено.
Таким чином положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464-VI. Змін безпосередньо до Закону № 2464-VI щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.
Пункт 9-4 розділу VIII виключено на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020, який набрав чинності 13.02.2020.
Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ прийнято з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування обов'язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Водночас, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669 передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р визначає, що до цих населених пунктів належить м. Курахове (Мар'їнський район).
В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р до зазначених населених пунктів належить м. Курахове (Мар'їнський район).
За положеннями Закону № 1669-VII достатньою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.
30.03.2018 Президент України підписав Указ «Про затвердження рішення РНБО Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей № 116/2018, яким вводиться в дію рішення РНБО про зміну формату широкомасштабної антитерористичної операції, яка була запроваджена у 2014 році».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що станом на дату розгляду справи по суті Указу Президентом України про завершення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей не приймалось, а вказаний вище нормативно-правовий акт лише змінив формат її проведення.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що спірна вимога прийнята 11.11.2019 року, тобто у період, у якому позивач звільнявся від своєчасного виконання обов'язків платника єдиного внеску.
Приписи Законів № 1669 та № 2464-VІ не скасовують обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати внески у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює застосування до таких платників заходів впливу, а саме складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція, тому, згідно із положеннями Закону № 1669-VII, не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI в частині невиконання обов'язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску.
Вказаний правовий висновок сформульований у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час розгляду 30.03.2018 зразкової справи № 812/292/18.
Заходи зі стягнення недоїмки (в даному випадку направлення вимоги), яка виникла у позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у Законі № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України № 405/2014, можуть вживатись контролюючим органом після закінчення АТО.
Правова визначеність має безпосередню підставу для вчинення певних дій як суб'єктом владних повноважень, так і платниками податків щодо сфери дії передбачених норм Законів № 1669 і № 2464.
Закон України від 18.01.2018 року № 2268-УШ Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях також містить термін проведення антитерористичної операції.
Крім того, приписами п. 1, 2 розділу VI Інструкції № 449 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
В разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Податкові органи за правилами п. 3 розділу VI Інструкції № 449 надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
Судами обох інстанції було встановлено та не спростовано відповідачем, що докази надіслання позивачу спірної вимоги відсутні.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 11 листопада 2019 року № Ф-9215-17-У підлягає скасуванню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
І відповідачем не доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року у справі № 200/5126/20-а залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 березня 2021 року.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв