ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
16 березня 2021 року м. Київ№ 640/19276/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П. при секретарі судового засідання Чекан І.В.,
за участі представників:
позивача - Лівочки Максима Олександровича (ордер серії КС № 451794 від 16.03.2021),
відповідача - Глущенко Анастасії Миколаївни (довіреність від 05.08.2020 № 225-КМГ-4533),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради
про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, в якому просить визнати протиправними та нечинними:
- в абзаці другому підпункту 1 пункту 1 Порядку надання допомоги киянам - учасникам антитерористичної операції, особам, яким видано посвідчення бійця-добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, членам сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, та киян - учасників антитерористичної операції, які перебувають в полоні, або зникли безвісти, щомісячної адресної матеріальної допомоги неповнолітнім дітям, пасинкам, падчеркам із сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, затвердженому рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 № 271/271, слово "були" та словосполучення "на момент загибелі (смерті), перебування в полоні або зникнення безвісти учасника антитерористичної операції, який не був зареєстрований в місті Києві на момент загибелі (смерті), перебування в полоні або зникнення безвісти";
- в підпункті 3.2 пункту 3 Порядку надання допомоги киянам - учасникам антитерористичної операції, особам, яким видано посвідчення бійця-добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, членам сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, та киян - учасників антитерористичної операції, які перебувають в полоні, або зникли безвісти, щомісячної адресної матеріальної допомоги неповнолітнім дітям, пасинкам, падчеркам із сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, затвердженому рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 № 271/271, вимогу додавати до заяви про отримання матеріальної допомоги документ, який підтверджуєте, що учасник антитерористичної операції, особа, якій видано посвідчення бійця-добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, на момент загибелі (смерті) був зареєстрований в місті Києві або на момент загибелі (смерті) учасника антитерористичної операції, особи, якій видано посвідчення бійця-добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, члени його сім'ї були зареєстровані в місті Києві (у разі відсутності відповідної відмітки в паспорті громадянина України);
- в абзаці другому пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної матеріальної допомоги киянам - учасникам антитерористичної операції, особам, яким видано посвідчення бійця-добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, членам їх сімей та членам сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, та киян - учасників антитерористичної операції, які перебувають в полоні, або зникли безвісти, для покриття витрат на оплату ними житлово-комунальних послуг, затвердженому рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 № 271/271, слово "були" та словосполучення "на момент загибелі (смерті), перебування в полоні або зникнення безвісти учасника антитерористичної операції, який не був зареєстрований в місті Києві на момент загибелі (смерті), перебування в полоні або зникнення безвісти".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за загальними правилами позовного провадження.
Позивачем через канцелярію суду подана уточнена позовна заява в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції: "1. Визнати протиправними дії Київської міської ради щодо внесення до абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Порядку надання допомоги киянам - учасникам нтитерористичної операції особам, яким видано посвідчення бійця-добровольця, який брав J участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, членам сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, та киян - учасників антитерористичної операції, які перебувають у полоні, або зникли безвісти, щомісячної адресної матеріальної допомоги неповнолітнім дітям, пасинкам, падчеркам із сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, який встановлений Додатком 1 до Рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 271/271 (у редакції рішення Київської міської ради від 21.12.2017 року № 1051/4058) дискримінаційних вимог, які ставлять у залежність можливість отримання матеріальної допомоги від часу, з якого особа зареєстрована в місті Києві, а саме: слова «були» та словосполучення «на момент загибелі (смерті), перебування в полоні або зникнення безвісти учасника антитерористичної операції, який не був зареєстрований в місті Києві на момент загибелі (смерті), перебування в полоні або зникнення безвісти.»
2. Визнати протиправними дії Київської міської ради щодо внесення до підпункту 3.2. пункту 3 Порядку надання допомоги киянам - учасникам антитерористичної операції, особам, яким видано посвідчення бійця-добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, членам сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, та киян-учасників антитерористичної операції, які перебувають в полоні, або зникли безвісти, щомісячної адресної матеріальної допомоги неповнолітнім дітям, пасинкам, падчеркам із сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, який встановлений Додатком 1 до Рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року №271/271 (у редакції рішення Київської міської ради від 21.12.2017 року № 1051/4058) дискримінаційних вимог, які вимагають від членів сім'ї загиблого (померлого) киянина, який брав участь в проведення антитерористичної операції, разом із заявою про отримання матеріальної допомоги надавати документи що підтверджують реєстрацію загиблого або членів його сім'ї на території міста Києва на момент смерті, а саме: «документ, який підтверджує, що учасник антитерористичної операції, особа, якій видано посвідчення бійця-добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, на момент загибелі (смерті) був зареєстрований у місті Києві або на момент гибелі (смерті) учасника антитерористичної операції, особи, якій видано посвідчення бійця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, члени його сім'ї зареєстровані в місті Києві (у разі відсутності відповідної відмітки в паспорті громадянина України)».
3. Визнати протиправними дії Київської міської ради щодо внесення до абзацу 2 пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної матеріальної допомоги киянам - учасникам антитерористичної операції, особам, яким видано посвідчення бійця - добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, членам їх сімей та членам сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, та киян - учасників антитерористичної операції, які перебувають у полоні, або зникли безвісти, для покриття витрат на оплату ними житлово-комунальних послуг, який встановлений Додатком 2 до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 271/271 (у редакції рішення Київської міської ради від 21.12.2017 року № 1051/4058) дискримінаційних вимог, які ставлять у залежність можливість отримання матеріальної допомоги від часу, з якого особа зареєстрована в місті Києві, а саме: слова «були» та словосполучення «на момент загибелі (смерті) учасника антитерористичної операції, який не був на момент загибелі (смерті) зареєстрований в місті Києві".
Зазначені уточнення прийняті судом.
Відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду без поважних причини. Як на обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилався на те, що оскаржувані положення рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 271/271 «Про надання додаткових пільг та гарантій учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей» були викладені у редакції рішення Київської міської ради від 21.12.2017 № 1051/4058 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 271/271 «Про надання додаткових пільг та гарантій учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей», яке було опубліковано 17.04.2018, а отже саме вказана дата є датою коли позивач могла дізнатися про порушення її прав та інтересів, разом з цим, позовна заява була подана до суду 13.08.2020, а заява про зміну предмету позову та уточнена позовна заява 22.10.2020.
Позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з огляд на те, що з 2018 року позивач неодноразово зверталась до відповідача з метою включення її до міської цільової програми «Турбота. Назустріч Киянам» та просила призначити їй та її сину виплати як члену сім'ї загиблого учасника АТО, у відповідь на які отримувала від відповідача відмови з запевненнями, що у Департаменті соціальної політики опрацьовується перелік змін до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 271/271 "Про надання додаткових пільг та гарантій учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей" винесених на розгляд Комунальною бюджетною установою "Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції" у зв'язку з чим позивач тривалий час не зверталась до суду з позовом, оскільки розраховувала, що її права будуть відновлені найближчим часом.
Також позивач посилалась на те, що вона звернулась до суду в межах встановлених строків, оскільки рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 271/271 «Про надання додаткових пільг та гарантій учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей» в оскаржуваній редакції втратило чинність 13.08.2020 та цього ж дня позивачем було подано поштовою кореспонденцією позов до суду.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позову без розгляду
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти залишення позову без розгляду.
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частинами другою та третьою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Таким чином, законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно - правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Отже, дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно - правових відносинах.
При цьому день, коли особа дізналася про порушення свого права це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Позивачем з урахуванням поданих уточнень до позовної заяви просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Порядку надання щомісячної адресної матеріальної допомоги киянам - учасникам антитерористичної операції, особам, яким видано посвідчення бійця - добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, членам їх сімей та членам сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, та киян - учасників антитерористичної операції, які перебувають у полоні, або зникли безвісти, для покриття витрат на оплату ними житлово-комунальних послуг, який встановлений Додатком 2 до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 271/271 (у редакції рішення Київської міської ради від 21.12.2017 року № 1051/4058) певних змін.
Таким чином в даному випадку предметом позову є не нормативно-правовий акт, а дії суб'єкта владних повноважень, а отже положення статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України в даному випадку застосуванню не підлягають.
Адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем було направлено поштовою кореспонденцією 13.08.2020.
До позовної заяви позивачем додано копії заяв щодо призначення їй матеріальної допомоги у задоволенні яких їй було відмовлено листами 04.04.2018 №051/Ц-11717/3-005/2, від 18.07.2018 №007-2671, від 16.06.2020 № 01/Ц-6777-005-2, від 22.06.2020 № 051-Ц-6777-005-2, від 22.06.2020 №051-Ц-6777-005-2, від 28.07.2020 № 35-Ц-600/16 на підставі положень Порядку надання щомісячної адресної матеріальної допомоги киянам - учасникам антитерористичної операції, особам, яким видано посвідчення бійця - добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, членам їх сімей та членам сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, та киян - учасників антитерористичної операції, які перебувають у полоні, або зникли безвісти, для покриття витрат на оплату ними житлово-комунальних послуг, який встановлений Додатком 2 до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 271/271 (у редакції рішення Київської міської ради від 21.12.2017 № 1051/4058).
Таким чином, про порушення своїх прав позивач мала дізнатися в квітні 2018 року.
Посилання позивачем на те, що вона тривалий час не зверталась до суду з позовом, оскільки розраховувала, що її права будуть відновлені найближчим часом, оскільки її повідомляли про те, що у Департаменті соціальної політики опрацьовується перелік змін до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 271/271 "Про надання додаткових пільг та гарантій учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей" винесених на розгляд Комунальною бюджетною установою "Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції" не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Позовних вимог щодо оскарження дій/бездіяльності відповідача щодо не внесення певних змін до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 271/271 позивачем заявлено не було.
Предметом оскарження є дії відповідача щодо внесення певних змін до вказаного рішення рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1051/4058.
Таким чином, у випадку якщо позивач вважала, що її права, свободи та інтереси порушені фактом внесення рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1051/4058 змін до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 271/271 факт опрацювання Департаментом соціальної політики переліку змін до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 271/271 жодним чином не впливав на наявність у позивача права та можливості на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що право на доступ до суду, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).
Позивачем не дотримано строків звернення до суду з цим позовом, оскільки його було подано більш ніж через законодавчо визначений шестимісячний строк з моменту коли позивач мала дізнатися про порушення свої прав, свобод та інтересів, а саме з дати отримання у квітні 2018 року листа, яким їй було відмовлено у задоволенні заяви щодо призначення матеріальної допомоги на підставі Порядку надання щомісячної адресної матеріальної допомоги киянам - учасникам антитерористичної операції, особам, яким видано посвідчення бійця - добровольця, який брав участь у захисті територіальної цілісності та державного суверенітету на сході України, членам їх сімей та членам сімей загиблих (померлих) киян, які брали участь в проведенні антитерористичної операції, та киян - учасників антитерористичної операції, які перебувають у полоні, або зникли безвісти, для покриття витрат на оплату ними житлово-комунальних послуг, який встановлений Додатком 2 до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 271/271 (у редакції рішення Київської міської ради від 21.12.2017 № 1051/4058)
Слід зазначити, що дотримання строків звернення до суду є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків відносини стають стабільними.
У даному випадку, суд вважає, що такий значний пропуск строку звернення до суду не є пропорційним та порушує принципи верховенства права та правової визначеності, оскільки спірне виконавче провадження є завершеним вже тривалий час, а правовідносини є сталими.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення суддею питання про можливість продовження процесуального строку в конкретній справі залежить від наведених у клопотанні обставин, підтверджених відповідними засобами доказування, та є правом суду, а не обов'язком.
Водночас, у випадку пропуску строку підставою для його поновлення є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до суду, тому що позивач з квітня 2018 року мала всі можливості звернутись до суду з даним адміністративним позовом та були відсутні обставини, які б перешкоджали їй реалізувати відповідне право.
Таким чином, у даному випадку суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду через байдужість до своїх прав, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вказане положення кореспондується також з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, керуючись статтями 123, пунктом 8 частини першої статті 240, статтями 141, 187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання дій протиправними - залишити без розгляду.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Відповідно до частини третьої статті 240, частини другої статті 293, статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.П. Огурцов