ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
22 березня 2021 року м. Київ № 640/6976/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ()ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 Місцезнаходження: 42303, Сумська область, Сумський район, с. Стецьківка, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) щодо ненадання наказів про звільнення з військової служби ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 );
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) надати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) накази про звільнення з військової служби.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першою, другою та п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У позовній заяві позивач зазначає, що під час звільнення його не було ознайомлено з відповідними наказами та підставами, що слугували звільненню, у зв'язку з чим ним був направлений запит про надання інформації від 19.02.2019 року з метою отримання матеріалів (документів), які стали підставою для звільнення його зі Збройних Сил України.
08.05.2019 року позивачем було отримано відповідь з управління морально-психологічного забезпечення Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, з якої стало відомо, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2019 року за №36 було призначено службове розслідування за фактом вживання позивачем спиртних напоїв, а також того, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2019 року за №37 було призначено службове розслідування щодо проведення перевірки стану справ в підрозділі з питань морально-психологічного забезпечення, в ході якого було відібрано пояснення у військовослужбовців, з якими позивач проходив військову службу та листом відділення Військової служби правопорядку Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку від 11.06.2019 року позивачеві також було відмовлено у наданні запитуваних документів.
Тобто, матеріали позовної заяви та пояснення позивача свідчать, що йому ще станом на 19.02.2019 було відомо про його звільнення, проте, не надано наказів про звільнення, що власне і являє собою оскаржувану бездіяльність відповідача.
Суд наголошує, що строк звернення до суду з позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, оскільки про порушення своїх прав позивачеві стало відомо ще в лютому 2019 року, то строки звернення до суду з даним позовом, які становлять шість місяців відповідно до приписів ст. 122 КАС України - сплинули.
При цьому, суд зазначає, що заявлене позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду не містить обґрунтованих підстав для поновлення такого строку та вмотивованих обставин, які унеможливили вчасне звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки про бездіяльність, яка полягає у ненаданні останньому наказів про звільнення, позивачеві було відомо ще в лютому місяці 2019 року, про що ним самостійно зазначено в тексті позову.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших підстав для поновлення строку.
З урахуванням викладеного суд, прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Г. Вєкуа