ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 березня 2021 року м. Київ № 640/7456/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києві,
провизнання протиправним дії, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України місті Києві щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії мені, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), згідно Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 року по справі № 640/188/19 за період з дати її призначення, а саме з 23.04.2014 року по 31.12.2017 рік.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України у місті Києві здійснити мені, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), перерахунок та виплату пенсії згідно Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 року по справі № 640/188/19 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу за період з дати її призначення, а саме з 23.04.2014 року по 31.12.2017 рік.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 24.04.2014 позивачеві Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Однак, при призначенні позивачеві пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві не були враховані основні та додаткові щомісячні та одноразові види виплат, а саме: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань, одноразова премія та грошової винагороди льотному складу.
Позивач 18.10.2018 звернувся до Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про перерахунок його пенсії з врахуванням грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням основних та додаткових щомісячних та одноразових видів виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податки, в тому числі: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, одноразової премії та грошової винагороди льотному складу відповідно до архівної довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України № 582 від 27.06.2018 та довідки Міністерства внутрішніх справ України Головного управління Національної гвардії України № 56 від 26.06.2018.
Листом № 109612/03 від 12.11.2018 Головне управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про те, що пенсія йому призначена відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач 04.01.2019 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача з вимогою перерахунку пенсії з урахуванням вище перерахованих додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 по справі № 640/188/19 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату мені, ОСОБА_1 , пенсії з урахуванням сум щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві було зобов'язано зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити позивачеві суми недоотриманої пенсії.
Однак відповідач листом № 2600-0312-8/127619 повідомив позивача, що: «Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві нараховано заборгованість за період з 17.10.2017 по 31.12.2017 в сумі 10523,24 грн. У випадках, коли в рішенні суду не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеженням строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішенні, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Розмір пенсії на виконання Рішення суду обчислювався до дати проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, тобто з 17.10.2017 по 31.12.2017. Бюджетом ПФ України на 2020 рік (затверджений постановою КМ України від 24.01.2020 № 22) окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду передбачено 200 млн. грн. Виплату заборгованості буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету».
Таким чином, відповідач обмежив період за який повинен компенсувати мені суми недоотриманої пенсії лише 2 місяцями і 15 днями, хоча пенсія позивачеві була призначена 24.04.2014, а із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення позивач звернувся 18.10.2018.
Представник позивача 22.01.2021 звернувся до відповідача із заявою № 1712/Г-2600-21 в якій просив: «виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 згідно Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2020 по справі № 640/188/19 за період з дати призначення пенсії, а саме з 23.04.2014 по 31.12.2017.
Листом №2481-1712/Г-02/8-2600/21 від 04.02.2021 відповідач повідомив позивача, що: «Коли в рішенні суду не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеженням строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішенні, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
Враховуючи вищезазначене, розмір Вашої пенсії на виконання судового рішення обчислюється до 01.01.2018 - дати проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, нарахування коштів на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 640/188/19 проведено за період з 17.10.2017 по 31.12.2017 в сумі 10523,24 грн.
На підставі зазначеного, на думку позивача, відповідач виконує рішення на власний розсуд, що не є належним виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 640/188/19, а тому така поведінка Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві є протиправною, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Так, суд встановив, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва та Шостого апеляційного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа №640/188/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 .10.2019 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10 2019 скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби. У решті позову відмовлено.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі 640/188/19 набрала законної сили 29.01.2020.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії у зв'язку з належним виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №640/188/19.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
При цьому, відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відтак, фактично спірні правовідносини виникли у зв'язку із невиконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №640/188/19.
Предметом розгляду в межах цієї справи є дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві стосовно непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум щомісячної додаткової грошової винагороди льотного складу, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Згідно з частинами першою та другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Таким чином, суддя прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Керуючись статтями 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У відкритті провадження в адміністративній справі №640/7456/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним дії, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Роз'яснити позивачеві, про те, що повторне звернення тих самих осіб до адміністративного суду з адміністративним позовом з того самого предмету і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.