ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 березня 2021 року м. Київ № 640/27432/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (04016, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267) №1136/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 від 30.06.2020 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку третьої групи з 30 червня 2020 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головне управління ДПС у м. Києві в порушення вимог абз. 3 пп.299.10 ст. 299 ПК України виключило фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку, а отже рішення №1136/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 від 30.06.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Відповідач не скористався наданим йому правом на подання до суду відзиву, а також не повідомив суд про причини неможливості його подання, з огляду на що, суд звертає увагу на положення ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Крім того, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа - підприємець 26.01.2018 року.
Основними видами господарської діяльності позивача є: 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у. (основний); 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування.
На підставі п.299.10 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 15.06.2020 №1208/26-15-33-17-11/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено, що платником податків порушено умови застосування спрощеної системи оподаткування, а саме п.п.298.23.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу.
30 червня 2020 ГУ ДПС у м. Києві винесено Рішення 1136/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку зазначено наявність податкового боргу, у розмірі, що перевищує суму, визначену абз.3 п. 59.1 ст.59 Кодексу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абз.8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу.
Не погоджуючись з Рішенням 1136/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 від 30.06.2020 позивач звернувся зі скаргою в порядку адміністративної процедури оскарження до Державної податкової служби.
За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДПС України про результати розгляду скарги№28778/6/99-00-04-04-03-06 від 25.09.2020 скаргу залишено без задоволення, а Рішення без змін.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходить з наступного.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 291.2 ст.291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3 ст.291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема:
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень
Судом встановлено, що з 26.01.2018 року позивача зареєстровано платником єдиного податку третьої групи.
Згідно з вимогами п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до вимог абзацу 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п.294.2 ст. 294 ПК України).
Згідно з вимогами п. 295.3 ст.295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст.298 ПК України).
Відповідно до вимог пп. 3 п. 299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Пунктом 299.11 ст. 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Згідно з вимогами абзацу восьмого підпункту 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2018 року у справі №813/1465/17, від 15 травня 2018 року у справі №813/676/17.
Відповідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 12.07.2020 позивачем в електронному вигляді подана звітна податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за другий квартал 2019 року, з визначенням суми доходу за завітний період в сумі 360 000,00 грн та сумою податкового зобов'язання в розмірі 18 000,00 грн, яка була сплачена останнім 09.07.2019 року (до реєстрації податкової декларації).
З позовної заяви позивача вбачається, що у наступному звітному періоді ОСОБА_1 виявлено помилку у поданій декларації за другий квартал 2019 року, сума доходу за підсумками другого кварталу 2019 року становить 480 000,00 грн, а сума податкового зобов'язання складає 24 000,00 грн.
З огляду на зазначене, внаслідок цієї помилки різниця суми податкового зобов'язання, яка мала бути доплачена становить 6000,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем вищезазначена помилка була врахована у податкових деклараціях наступних періодів, а саме податковій декларації за третій квартал 2019 року від 07.10.2019 року, а саме в рядку 13 розділ V «Визначення податкових зобов'язань по єдиному податку» - визначена сума нарахування за другий квартал 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою приведення у відповідність податкових даних другого кварталу 2019 року з урахуванням самостійно виявленої помилки, позивач сформував уточнюючу податкову декларацію, яку реєстрував 07.10.2019 та 10.10.2019, проте отримував повідомлення про неприйняття уточнюючої декларації.
23 жовтня 2019 року уточнююча декларація за другий квартал 2019 року була прийнята та зареєстрована відповідачем.
Відповідно до уточнюючої декларації ОСОБА_1 за другий квартал 2019 року уточнена сума становила 24000,00 грн, відповідно збільшення податкового зобов'язання в порівнянні з раніше задекларованої суми становило 6000,00 грн.
Водночас, судом встановлено, що позивачем самостійно визначена сума штрафу у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 300,00 грн та сума пені 251,00 грн
Згідно з платіжним дорученням №50 від 07.10.2019 позивачем сплачено пеню у розмірі 6551 грн.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, податковий борг позивача виник у зв'язку з подвійною реєстрацією уточнюючої декларації.
Зважаючи на наведене суд вважає, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267) №1136/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 від 30.06.2020 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) було винесено із неправильним застосуванням норм Податкового кодексу України, є неправомірним і підлягає скасуванню.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, у силу норми ч. 3 цієї ж статті Кодексу, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За змістом пп.299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.
Відповідно у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.
Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Отже, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку юридичної особи з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що приймаючи Рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, податковим органом не було дотримано законодавчо визначених процедури та порядку його прийняття, тому такі дії суб'єкта владних повноважень суд вважає протиправними та незаконними, рішення таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що наявні також обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача зобов'язального характеру.
Таким, чином, враховуючи встановлені судом обставини у їх сукупності, аналізуючи норми чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зобов'язання Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку третьої групи з 30 червня 2020 року.
Такий спосіб захисту прав та інтересів позивача у спірних відносинах не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а спрямований на ефективне відновлення порушеного права позивача.
Така правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 06.11.2018 р. у справі №820/4721/17.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241 - 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267) №1136/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 від 30.06.2020 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), як платника єдиного податку третьої групи з 30 червня 2020 року.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати (судовий збір) в сумі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа