ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 березня 2021 року м. Київ № 640/6822/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доЦентрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києва та Київській області в особі Дарницького районного відділу
провизнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києва та Київській області в особі Дарницького районного відділу (адреса юридичної особи: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, ідентифікаційний код - 42552598, адреса Дарницького районного відділу: 02000, м. Київ, просп. Миколи Бажана, 3А) (надалі - відповідач, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Дарницького РВ ГУ ДМС України в м. Києві від 06.04.2018 щодо визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач не мав будь-яких підстав для визнання паспорта громадянина України ОСОБА_1 таким, що оформлений з порушенням чинного законодавства, разом з тим, скасування останнього є порушенням статті 8 Європейської Конвенції з прав людини. ОСОБА_1 акцентує, що суб'єктом владних повноважень не зазначено, які саме порушення допущено позивачем під час оформлення паспорта громадянина України, і усі доводи ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ґрунтуються лише на можливих помилках суб'єкта владних повноважень під час здійснення ним своїх функцій, відповідальність за які не може покладатись на позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/6822/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
21.04.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на адміністративний позов, у якому вказано, що паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданий 27.11.2014 Дарницьким РВ ГУ ДМС України в м. Києві було оформлено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме п. 8 Порядку оформлення, розділу ІІІ Алгоритму дій з оформлення паспорта громадянина України, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції з Донецької та Луганської областей та наказу МВС України № 320. Відповідачем встановлено, що Дарницьким РВ ГУ ДМС України в м. Києві при прийнятті рішення про реєстрацію особи громадянином 27.11.2014 не враховано наявність довідки УДМС України у Луганській області № 1020 від 17.04.2014 про реєстрацію особи громадянином України. За фактом проведення службового розслідування Дарницьким РВ ГУ ДМС України в м. Києві правомірно прийнято висновок від 06.04.2018 яким визнано паспорт серії НОМЕР_2 таким, що оформлений з порушенням та що підлягає вилученню та знищенню.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що позивач до УДМС України у Луганській області не звертався та довідку № 1020 від 17.04.2014 не отримував, що вказує на допущення помилки саме суб'єктом владних повноважень під час здійснення ним своїх функцій, наслідком чого не може бути порушення прав та інтересів позивача.
19.05.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника позивача - адвоката Борта П.С. про розгляд справи № 640/6822/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2020 клопотання представника позивача - адвоката Борта П.С. про розгляд справи № 640/6822/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін залишено без задоволення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 витребувано у Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києва та Київській області в особі Дарницького районного відділу належним чином завірені копії документів, поданих ОСОБА_1 27.11.2014 для оформлення паспорта громадянина України; належним чином завірену копію довідки № 1020 від 17.04.2014 у відповідній якості; письмові пояснення щодо обставин видачі Дарницьким РВ ГУ ДМС України у м. Києві довідки № 501/2 від 11.11.2014 з наданням копій документів, що слугували підставою для її виготовлення.
28.10.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києва та Київській області в особі Дарницького районного відділу про неможливість виконання ухвали суду про витребування доказів у зв'язку з тим, що відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 752/4548/20 від 17.04.2020 слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування І. Капшою було вилучено повний пакет документів стосовно ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 витребувано у Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування належним чином завірені копії документів стосовно ОСОБА_1 .
На виконання вимог ухвали Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, надано копії матеріалів кримінального провадження № 62019100000001781 від 25.11.2019 з дозволом на їх розголошення. Разом з вказаними матеріалами надано пояснення, у яких вказано, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження шляхом здійснення тимчасового доступу до документів структурних підрозділів ДМС України встановлено, що ОСОБА_1 отримував паспорт серії НОМЕР_2 на підставі довідки № 1020 від 17.04.2014, виданої УДМС України у Луганській області. У відповідь на запит слідчого отримано відповідь від УДМС України в Луганській області про те, що вказана довідка ОСОБА_1 , не видавалась та є підробною. Допитаний під час досудового розслідування ОСОБА_1 , показав, що нібито отримував паспорт на підставі довідки № 501/2 від 11.11.2014, однак, з огляду на відповіді на запит слідчого та показання допитної у якості свідка начальника Дарницького РВ ЦМУ ДМС у м. Києві ОСОБА_2 , довідка № 501/2 від 11.11.2014 також не видавалась, є підробною, оскільки містить інший номер печатки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 27.11.2014 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Дарницької РДА в м. Києві щодо оформлення паспорта громадянина України та реєстрації місця проживання, для чого надав такі документи:
заяву ОСОБА_1 про видачу паспорта громадянина України, правильність заповнення якої перевірила головний спеціаліст Центру ОСОБА_5;
довідку № 1020 про реєстрацію особи громадянином України, видана УДМС України у Луганській області від 17.04.2014;
заяву про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;
копію паспорта власника квартири та копія свідоцтва про право власності на квартиру.
27.11.2014 Дарницьким РВ ГУ ДМС України у м. Києві прийнято рішення про оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 .
З висновку службового розслідування № 44/2018 від 06.04.2018 за фактом оформлення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , затвердженого заступником директора Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України Гарник М.С., вбачається, що відповідно до рішення УДМС України в Луганській області від 17.04.2014 ОСОБА_1 набув громадянство України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 закону України «Про громадянство України», про що свідчить довідка № 1020 про реєстрацію особи громадянином України, видана УДМС України в Луганській області.
Поряд з цим, провідним спеціалістом Дарницького РВ ГУ ДМС України у м. Києві Зеленько А.О., що приймав рішення 27.11.2014 про оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , не було здійснено належної перевірки, в тому числі, щодо видачі довідки № 1020 про реєстрацію особи громадянином України УДМС України в Луганській області 17.04.2014.
За інформацією викладеною у листі УДМС України у Луганській області від 14.02.2018 № 4401.3.2/1416-18, який надісланий до ГУ ДМС України в м. Києві листом Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України від 19.02.2018 № 6.3/613-18, ОСОБА_1 з клопотанням про оформлення набуття громадянства України до УДМС України в Луганській області не звертався, а довідка № 1020 від 17.04.2014 не видавалась та є підробкою.
З урахуванням наведеного Дарницьким РВ ГУ ДМС України у м. Києві встановлено, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 27.11.2014 на ім'я ОСОБА_1 , оформлено з порушенням вимог чинного законодавства, що відображено у висновку службового розслідування № 44/2018 від 06.04.2018, у якому у п. 2 зазначено: «Визнати паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 27.11.2014 Дарницьким РВ ГУ ДМС України в м. Києві на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що оформлений з порушенням вимог чинного законодавства та відповідно до п. 10.4 таким, що є недійсним, підлягає вилученню та знищенню.».
З рішенням про визнання паспорту недійсним ОСОБА_1 ознайомився у листопаді 2019 року.
У відповідь на адвокатський запит адвоката - Борта П.С. вих. № 14/02/20 від 14.02.2020 відповідачем направлено листа від 27.02.2020 № 6-1578/3-20 з повідомленням про обставини визнання паспорту серії НОМЕР_2 недійсним.
Не погоджуючись з висновком Дарницького РВ ГУ ДМС України в м. Києві від 06.04.2018 щодо визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню паспорта громадянина України ОСОБА_1 , останній звернувся з позовом до суду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями ДМС, серед іншого, є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України «Про громадянство України» ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з статтею 3 вказаного громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Згідно з положенням п. 8-10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:
а) заяву про встановлення належності до громадянства України;
б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається дзаовідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);
в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.
Згідно зі статтею 6 вказаного Закону громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Частинами першою та шостою статті 8 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1089/21401, затверджено порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (наразі втратив чинність).
Пунктом 1.2. вказаного Порядку передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.
Відповідно до п. 1.3. для оформлення паспорта особа подає:
заяву про видачу паспорта (додаток 1) (далі - заява);
свідоцтво про народження;
дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (фотокартки, що подаються для оформлення паспорта, мають бути виконані з одного негатива, із зображенням обличчя виключно анфас, без головного убору, виготовленими на тонкому білому або кольоровому фотопапері без кутика; для громадян, які постійно носять окуляри, обов'язкове фотографування в окулярах);
платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або копію документа про звільнення від сплати державного мита;
довідку про реєстрацію особи громадянином України або свідоцтво про належність до громадянства України, а в необхідних випадках - інші документи, визначені статтею 5 Закону України «Про громадянство України» (за необхідності);
паспорт громадянина України для виїзду за кордон - для громадян України, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх на проживання в Україну;
посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Оригінали документів повертаються особі після прийняття заяви до розгляду.
Розділом V Порядку передбачено особливості видачі паспорта деяким категоріям громадян, зокрема, п. 5.1. вказано, що іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до законодавства України, отримують паспорти на підставі довідки про реєстрацію громадянином України, виданої територіальним органом Державної міграційної служби (далі - територіальний орган).
У графі восьмій заяви зазначаються реквізити довідки, а в графі "Службові відмітки" - номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства.
Пунктом 10.4 вказаного Порядку передбачено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти:
які обмінюються у зв'язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові;
у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);
у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки);
осіб, громадянство України яких припинено;
знайдені, замість яких видано нові;
померлих громадян;
зіпсовані під час заповнення;
оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України;
не отримані власником протягом року.
У графі "Службові відмітки" заяви про видачу паспорта, який підлягає знищенню, зазначаються дата та підстави його знищення, після чого заява вилучається з діючої картотеки і поміщається до архівної картотеки.
У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі).
Якщо паспорт, який підлягає знищенню, видавався іншим територіальним підрозділом, до цього територіального підрозділу надсилається повідомлення за формою, наведеною у додатку 21 цього Порядку.
У випадках знищення паспортів, зіпсованих при заповненні, у Книзі обліку проставляється відмітка про псування паспорта із зазначенням номера і дати затвердження акта про знищення паспорта, а в графі 1 наклеюється вирізка з бланка паспорта громадянина України, де зазначено серію і номер паспорта.
Знищення недійсних паспортів здійснюється шляхом їх спалення не рідше одного разу на місяць комісією, створеною керівником територіального органу, про що складається акт за формою, наведеною у додатку 22 до цього Порядку. До знищення паспортів комісія перевіряє внесення до заяв відміток про знищення кожного з них, а також надсилання повідомлень про це у випадках, коли такі паспорти видавались іншими територіальними підрозділами.
В актах зазначаються серії та номери паспортів, прізвища та ініціали громадян, а також відомості про те, ким і коли були видані паспорти та причини знищення. Акти підписуються членами комісії, затверджуються її головою.
З наявних у матеріалах адміністративної справи вбачається, що разом з заявою про видачу паспорта до Дарницького РВ ГУ ДМС України у м. Києві Тедєєвим Т.А. 27.11.2014 подано разом з іншими документами у відповідності до п. 1.3 Порядку подано довідку № 1020 від 17.04.2014, що підтверджується висновком службового розслідування.
Окрім того, суд відмічає, що у заяві про видачу паспорта у графі 8 вказано на причину видачу паспорта «набуття громадянства України» з 2014 року, що відповідає відомостям довідки саме № 1020 від 17.04.2014, якою встановлення набуття ОСОБА_1 громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» з 17.04.2014.
В свою чергу, у довідці № 501/2 від 11.11.2014 підставою для набуття ОСОБА_1 громадянства України визначено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України», що передбачає набуття громадянства з 24.08.1991 та мало б бути відображено у відповідній заяві про видачу паспорта.
Варто відмітити, що набуття громадянства України на підставі ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» передбачає, що ОСОБА_1 був громадянином колишнього СРСР та на момент проголошення незалежності України (24.08.1991) мав проживати на території України, однак позивачем про такі обставини не зазначено, а в матеріалах справи докази наведеного відсутні. Водночас, з облікової картки особи-позивача та заяви про видачу паспорта встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Владикавказ, Російська Федерація, та мав паспорт НОМЕР_3 , виданий Посольством Росії в Україні від 24.12.2012.
З урахуванням наведеного, на думку суду, відповідачем доведено обставини прийняття 27.11.2014 рішення про оформлення ОСОБА_1 паспорта громадянина України на підставі поданої останнім довідки № 1020 від 17.04.2014, разом з тим, доводи позивача щодо видачі паспорта громадянина України на підставі довідки № 501/2 від 11.11.2014 документально не підтверджені та спростовуються викладеними вище доказами.
З наданих відповідачем пояснень та отриманих судом матеріалів кримінального провадження № 62019100000001781 від 25.11.2019 судом встановлено, що УДМС у Луганській області довідка № 1020 від 17.04.2014 про реєстрацію ОСОБА_1 громадянином України не оформлювалася та не реєструвалася, що підтверджується у сукупності листом від 20.01.2020 № 4401.3.3-925/44.1-20, протоколами допитів свідків ОСОБА_2 (начальника Дарницького РВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області), ОСОБА_4 (начальника управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), ОСОБА_5 (адміністратор відділу адміністративних послуг управління Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 94 КАС України).
Таким чином, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено існування обставин, як передбачених ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», зокрема, щодо його народження або постійного проживання до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, або ж наявності таких обставин відносно, наприклад, батьків позивача, наявність яких (обставин, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство") могла б зумовлювати законне набуття позивачем громадянства України в порядку, встановленому Законом.
Отже, позивачем не було доведено обставин щодо набуття ним громадянства України у порядку, визначеному Законом України "Про громадянство України", на які він посилається у своїй позовній заяві, і тим самим не виконано обов'язку, покладеного на нього ч. 2 ст. 77 КАС України, що у свою чергу виключає можливість оформлення паспорту громадянина України та свідчить про правомірність прийнятого відповідачем висновку, а відтак відсутність підстав для документування позивача паспортом громадянина України, що визнаний недійсним (анульованим) спірним рішенням. Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування висновку Дарницького РВ ГУ ДМС України в м. Києві від 06.04.2018 щодо визнання недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню, паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд прийшов до висновку, про відсутність підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 та про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя К.С. Пащенко