ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 березня 2021 року м. Київ № 640/7167/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши у письмовому порядку заяву позивача про забезпечення позову Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Разом із позовною заявою до суду подано клопотання про забезпечення позову, в якій просить суд до набрання законної сили рішенням по суті:
- заборонити ГУ ДПС у м. Києві здійснювати дії, спрямовані на стягнення податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0206241206 від 12.03.2019, а саме: формувати та направляти позивачу вимогу про стягнення податкового боргу; здійснювати опис майна позивача у податкову заставу; застосовувати адміністративний арешт майна позивача.
Необхідність забезпечення позову вмотивована відсутністю в Державного підприємства власних коштів, а застосування заходів податкового примусу призведе до зупинення фінансово-господарської діяльності позивача.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Подана позивачем позовна заява, фактично, стосується оскарження податкового повідомлення-рішення № 0206241206 від 12.03.2019, у контексті виконання відповідачем Закону України № 786-ІХ від 14.07.2020.
Наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 затверджено порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Порядок № 422).
За змістом п. 2 ч. 4 Розділу V Порядку № 422 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами інформація з ухвали суду про відкриття провадження.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку».
Наведеним регламентований обов'язок органів ДФС (правонаступників) коригувати в ІКПП статус узгоджених сум грошового зобов'язання у разі оскарження ППР в судовому порядку.
Оскільки податкова вимога, опис майна, арешт майна застосовуються до платника податків, у якого виник податковий борг, яким є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175, п. 14.1 ст. 14 ПК України), застосування таких заходів, за умови встановлення статусу ППР «Оскаржується в судовому порядку», не передбачено чинним законодавством.
Таким чином, оскільки чинними нормативно-правовими актами передбачений механізм захисту платника податків від передчасного втручання контролюючого органу, підстави для застосування заходів забезпечення позову відсутні.
Крім того, викладені в заяві підстави застосування таких заходів жодним чином не свідчать про очевидну протиправність бездіяльності відповідача, а також про ускладнення чи неможливість подальшого виконання рішення по суті справи.
Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для забезпечення позову в даному випадку відсутні.
Керуючись статтями 150- 154, 241, 243, 256, 293- 297 КАС України,
У задоволенні заяви Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» про забезпечення позовної заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко