05 березня 2021 року справа № 580/5990/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 09.12.2020 № 311 о/с у частині скасування пунктів наказів від 05.11.2019 № 266 о/с, від 17.02.2020 № 40 о/с, від 12.06.2020 №154, від 01.12.2020 № 304 о/с відносно позивача.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що наказом відповідача від 14.05.2019 №114 о/с його звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 16.02.2017, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення. Вказаний наказ оскаржено позивачем до суду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №580/1415/19 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задоволено частково, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 змінено в частині суми стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в іншій частині рішення першої інстанції залишено без змін.
За результатами розгляду адміністративної справи №580/1415/19 наказ №114 о/с від 14.05.2019 скасовано та поновлено позивача на посаді заступника начальника Слідчого управління ГУ НП в Черкаській області. Наказом ГУНП в Черкаській області від 01.12.2020 №304 о/с позивача звільнено зі служби через хворобу.
Постановою Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 580/1415/19 касаційну скаргу відповідача задоволено та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову позивача. Після отримання постанови Верховного Суду від 26.11.2020, відповідачем скасовано пункт наказу від 05.11.2019 №266 о/с в частині поновлення позивача на службі в поліції, пункт наказу від 17.02.2020 №40 о/с в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника слідчого управління ГУНП в Черкаській області, скасовано пункт наказу від 12.06.2020 №154 о/с в частині призначення позивача начальником відділу дізнання ГУНП в Черкаській області, скасовано пункт наказу від 01.12.2020 №304 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення.
Позивач вважає, що скасування відповідачем наказу про звільнення через хворобу є зміною підстави звільнення, що не передбачено чинним законодавством. Зазначає, що відповідач не мав права скасовувати раніше видані накази. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права.
Ухвалою суду від 25.01.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №580/5990/20 без виклику сторін.
Відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю. До суду 30.03.2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позивач просить скасувати наказ від 09.12.2020 №311 о/с, який винесено на підставі постанови Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №580/1415/19. Відповідач вважає, що при винесенні оскаржуваного наказу від 09.12.2020 №311 о/с діяв виключно на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області, маючи спеціальне звання підполковника поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.03.2019 №770 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.
Наказом ГУНП в Черкаській області від 14.05.2019 №114 о/с позивача звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.
Вважаючи наказ відповідача від 14.05.2019 №114 о/с незаконним, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 в адміністративній справі №580/1415/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 26.03.2019 №770; визнано протиправним та скасовано Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 14.05.2019 №114 о/с у частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 20.05.2019 №119 о/с; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Черкаській області з 21.05.2019 та стягнено з Головного управління Національної поліції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.05.2019 по день ухвалення судового рішення у сумі 88 439 (вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн 56 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління ГУНП в Черкаській області задоволено частково, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 в адміністративній справі №580/1415/19 в частині поновлення позивача на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за місяць допущеного до негайного виконання.
На виконання вказаного рішення наказом ГУ НП в Черкаській області від 05.11.2019 №266 о/с, ОСОБА_1 поновлено на службі в поліції на посаді заступника начальника слідчого управління ГУ НП в Черкаській області.
Наказом ГУ НП в Черкаській області від 12.06.2019 №154 о/с призначено підполковника поліції ОСОБА_1 - начальником відділу дізнання ГУ НП в Черкаській області з 12.06.2019.
Постановою Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №580/1415/19 касаційну скаргу відповідача задоволено. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 року скасовано та прийнято нову постанову якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
01.12.2020 позивач звернувся з рапортом до відповідача у якому просив звільнити його зі служби в поліції у зв'язку із різким погіршенням здоров'я та направити перед звільненням на військово-лікарську комісію.
Наказом ГУНП у Черкаській області від 01.12.2020 №304 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу) на підставі його рапорту та свідоцтва про хворобу №263 від 01.12.2020
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 09.12.2020 №311 о/с:
- скасовано пункт наказу ГУНП в Черкаській області від 05.11.2019 №266 о/с виданий на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі №580/1415/19 в частині поновлення на службі в поліції на посаді заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;
- скасовано пункт наказу ГУНП в черкаській області від 17.02.2020 №40 о/с виданий на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі №580/ 1415/19 в частині поновлення на службі в поліції на посаді заступника начальника слідчого управління ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;
- скасовано пункт наказу ГУНП в Черкаській області від 12.06.2020 №154 о/с в частині призначення підполковника поліції ОСОБА_1 - начальником відділу дізнання ГУНП в Черкаській області;
- скасовано пункт наказу ГУНП в Черкаській області від 01.12.2020 №304 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п.2 (через хворобу) ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_1 начальника відділу дізнання ГУНП в Черкаській області та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 27 років, 08 місяців, 22 дні.
Вважаючи, що скасування пункту наказу ГУНП в Черкаській області від 01.12.2020 №304 о/с в частині звільнення позивача через хворобу є зміною формулювання підстави звільнення, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини регулюються законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 1 та 2 ч. 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною 1 ст. 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно ч. 3, 4 ст. 59 Закону № 580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Частиною 1 ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 77 Закону № 580-VIII врегульовано питання зі служби в поліції.
Відповідно до ч. 1 цієї статті поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:
1) у зв'язку із закінченням строку контракту;
2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;
3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;
4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
5) через службову невідповідність;
6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
7) за власним бажанням;
8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);
9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;
10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;
11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення на підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 14.05.2019 №114 о/с, однак на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 та Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №580/1415/19 поновлений на посаді заступника начальника слідчого управління ГУ НП в Черкаській області. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач після поновлення на посаді заступника начальника слідчого управління ГУ НП в Черкаській області працював начальником відділу дізнання ГУ НП в Черкаській області.
Отже, позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з моменту його поновлення на посаді заступника начальника Слідчого управління ГУНП в Черкаській області по дату звільнення за станом здоров'я, отримував заробітну плату та виконував роботу на умовах, визначених законодавством та роботодавцем, що підтверджується записами послужного списку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
Частиною 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗПП України) визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2.27. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) днем звільнення вважається останній день роботи.
Отже, день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. У зв'язку з цим, запис у трудовій книжці про звільнення працівника, а також наказ повинні містити вказівку на останній день роботи працівника, який і є днем звільнення.
Згідно з ст. 241-1 КЗПП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
Із аналізу зазначених норм слідує, що день звільнення позивача - 02.12.2020, що підтверджується записами послужного списку ОСОБА_1 №0043349.
Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону № 580-VIII Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
З метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 №1235 Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок №1235).
У розділі ІІ Порядку №1235 визначено, що підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності: призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою; присвоєння та позбавлення спеціальних звань поліції, пониження у спеціальному званні на один ступінь; закріплення спеціальних жетонів з індивідуальним номером; заохочення; зарахування у розпорядження; звільнення з посади; звільнення зі служби в поліції; відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції; відсторонення від виконання службових обов'язків (посади); надання відпусток відповідно до законодавства; зміни прізвища, імені та по батькові; обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки; установлення посадових окладів; установлення чи скасування додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших доплат відповідно до вимог чинного законодавства України; направлення поліцейських для проходження служби у складі національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також їх повернення.
У п. 10 розділу ІІІ Порядку №1235 зазначено, що у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.
Із системного аналізу вищенаведених норм слідує, що Законом №580-VIII та Порядком № 1235 не передбачено підстав та повноважень відповідача на внесення змін формулювання підстави звільнення зі служби в поліції з метою зазначення інших підстав.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.08.2020 у справі №540/324/19.
Із записів послужного списку ОСОБА_1 №0043349 вбачається, що він 02.12.2020 звільнений зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" на підставі свідоцтва про хворобу від 01.12.2020 №263.
На виконання постанови Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №580/1415/19 наказом ГУНП у Черкаській області від 09.12.2020 №311 о/с скасовано, зокрема, пункт наказу від 01.12.2020 №304 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення.
Таким чином, відповідач наказом від 09.12.2020 №311 о/с змінив дату та формулювання підстави звільнення позивача.
Виходячи з аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що наказ ГУ НП в Черкаській області від 09.12.2020 №311 о/с в частині скасування пункту наказу від 01.12.2020 №304 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення є протиправним, оскільки у відповідача відсутні повноваження вносити зміни до формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 .
Щодо скасування пункту наказу від 05.11.2019 №266 о/с в частині поновлення позивача на службі в поліці та пункту наказу від 17.02.2020 №40 о/с в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника слідчого управління ГУНП в Черкаській області суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що зазначені пункти наказів скасовані відповідачем на виконання рішення Верховного суду від 26.11.2020 у справі №580/1415/19.
Згідно з частиною п'ятою ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Суд зазначає, що гарантоване ст. 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.
Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Європейський суд з прав людини у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скасовані пункти наказів від 05.11.2019 №266 о/с в частині поновлення позивача на службі в поліці та від 17.02.2020 №40 о/с в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника слідчого управління ГУНП в Черкаській області вичерпали свою дію в часі, а тому є такими, що не порушують прав позивача.
Щодо скасування пункту наказу від 12.06.2020 №154 о/с в частині призначення позивача начальником відділу дізнання ГУНП в Черкаській області суд зазначає, що вказаний наказ виданий на підставі рапорту ОСОБА_1 та за згодою зацікавлених служб, що підтверджується витягом зі вказаного наказу. Суд критично оцінює посилання відповідача на ту обставину, що вказаний пункт наказу в частині призначення позивача начальником відділу дізнання ГУНП в Черкаській області скасовано на виконання рішення Верховного суду від 26.11.2020 у справі №580/1415/19.
Отже, позовні вимоги позивача в частині скасування пункту наказу від 12.06.2020 №154 о/с в частині призначення позивача начальником відділу дізнання ГУНП в Черкаській області є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 09.12.2020 № 311 о/с в частині скасування пункту наказу від 12.06.2020 №154 о/с в частині призначення ОСОБА_1 начальником відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 09.12.2020 № 311 о/с в частині скасування пункту наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 01.12.2020 № 304 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" підполковника поліції ОСОБА_1 (0043349) - начальника відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Черкаській області та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 27 років, 08 місяців, 22 дні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Кульчицький