Справа № 560/3011/21
23 березня 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо не проведення з позивачем своєчасного повного розрахунку при звільненні з військової служби, та стягнути зі Служби безпеки України на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби в сумі 459 845, 22 грн (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок п'ять гривень 22 копійки).
Вимоги до позовної заяви визначені статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Позивач просить стягнути з Служби безпеки України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби в сумі 459 845, 22 грн.
В порушення вимог пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України позивач не надав обґрунтований розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби в сумі 459 845, 22 грн, заявленої до стягнення з відповідача, з складовими грошового забезпечення, включеними ним до цієї суми, та довідки про середній заробіток.
За змістом пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Всупереч вимог статті 160 КАС України в позовній заяві позивач не вказує періоду затримки розрахунку при звільненні з військової служби, за який просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток в сумі 459 845, 22 грн.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Оскільки спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду по справі №240/532/20.
Суд встановив, що ОСОБА_1 звільнений зі служби 05.07.2019, грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку виплачена йому 09.03.2020 року, одноразова грошова допомога при звільненні виплачена 19.09.2019 року, та грошова компенсація за неотримане речове майно виплачена 08.08.2019 року. До суду з цим позовом позивач звернувся 13 березня 2021 року, тобто більш як через місяць після отримання одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за неотримане речове майно.
За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки подання позову після закінчення строків встановлених законом визначенні статтею 123 КАС України.
За змістом частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом викладу позовних вимог з зазначенням періоду затримки розрахунку при звільненні з військової служби, за який позивач просить стягнути з Служби безпеки України середній заробіток в сумі 459 845, 22 грн, подання обґрунтованого розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби в сумі 459 845, 22 грн, заявленої до стягнення з відповідача, з складовими грошового забезпечення, включеними до цієї суми, та довідки про середній заробіток, та подання документально обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності Служби безпеки України щодо не проведення з позивачем своєчасного повного розрахунку при звільненні з військової служби, а саме щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за неотримане речове майно, та стягнення зі Служби безпеки України на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за неотримане речове майно, або заяви про поновлення цього строку.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук