про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1073/21
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про скасування запису про включення відомості щодо юридичної особи та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- скасувати запис №14991200000005928 про включення відомостей про Херсонський ОВК (код ЄДРПОУ - 08196988) до ЄДРПОУ, внесений 03.05.2006 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Херсонської міської ради;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо виключення запису №14991200000005928 з ЄДРПОУ про включення відомостей про Херсонський ОВК (код ЄДРПОУ 08196988), внесеного 03.05.2006 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Херсонської міської ради.
При цьому, у змісті позовної заяви Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви строком на один місяць.
Надаючи правову оцінку даному клопотанню, суддя вказує про наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрат складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року №3674-VI.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, які кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 133 КАС України, встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Таким чином, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони позивача від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, з врахуванням майнового стану заявника, проте таке право може бути реалізовано судом виключно відносно позивача - фізичної особи.
Натомість, приписами Закону України "Про судовий збір" та КАС України не передбачена можливість відстрочення сплати судового збору для позивача - юридичної особи, що позбавляє суд можливості задовольнити клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Щодо сплати судового збору, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено з 01.01.2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2270 грн.
Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем як юридичною особою заявлено вимогу щодо скасування запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та зобов'язання вчинити певні дії, що є вимогою немайнового характеру.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 2270 грн. та надати суду документ про його сплату.
Крім того, відповідно до ст. 171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви, з'ясовує, серед іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить скасувати запис про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №14991200000005928 від 03.05.2006 року.
Отже, на дату звернення до суду з вказаним позовом 22.03.2021 року позивачем пропущено строк звернення до суду майже на 15 років.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивач зобов'язаний надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на вказані обставини, суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:
- надати документ про сплату судового збору в сумі 2270 грн.;
- надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху та надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи №540/1073/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя С.В. Гомельчук