22 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/189/21
14 год.10 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Кованій В.А.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Діяментовича Д.Г.,
представників відповідача - Якуби С.В., Луценко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач ) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Херсонській області полковника поліції Прокудіна О.С. від 24.12.2020 року №1387 "Про застосування дисциплінарного стягнення".
Ухвалою від 22.01.2021 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 22.01.2021 р. відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
05.02.2021 р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Херсонській області полковника поліції Прокудіна О.С. від 24.12.2020 року №1387 "Про застосування дисциплінарного стягнення";
- визнати протиправним наказ начальника Головного управління Національної поліції України в Херсонській області полковника поліції Прокудіна О.С.№26 о/с від 26.01.2021 р., яким ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
- поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського відділу поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 09.02.2021 р. прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог; задоволено клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку загального позовного провадження, замінено судове засідання на підготовче та призначено підготовче засідання на 01 березня 2021 року о 10:00 год. в приміщенні Херсонського окружного адміністративного суду за адресою м.Херсон, вул.Філатова,29.
Протокольною ухвалою від 01.03.2021 р. оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 10.03.2021 р. до 11:00 год.
Ухвалою від 10.03.2021р. закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 22.03.2021р.
У судовому засіданні 22.03.2021р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача спірним наказом №26 о/с від 26.01.2021 р. звільнено за ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України з посади дільничного офіцера поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського відділу поліції. Спірний наказ є незаконним, оскільки позивача звільнено із 26.01.2021р., а витяг із наказу, який йому виданий відповідачем підписаний 25.01.2021р. Також стверджує про незаконність наказу відповідача від 24.12.2020 року №1387 "Про застосування дисциплінарного стягнення", оскільки під час проведення службового розслідування та прийняття спірного наказу за його наслідком не враховано та не досліджено ступінь тяжкості проступку; не враховано усіх обставин події; не визначено та не описано будь-якої ймовірної чи наявної шкоди; не враховано попередньої поведінки особи; не з'ясовано становлення позивача до виконання службових обов'язків. Стверджує, що приймаючи наказ, відповідач не врахував, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення, відносно ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в поліції, він діяв непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між наслідками такого рішення для прав та свобод ОСОБА_1 і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити із підстав, викладених у позові та заяві про збільшення позовних вимог.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що наказом ГУНП в Херсонській області від 29.09.2020 № 609 призначено службове розслідування за фактом повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365 та ч. 1 ст. 366 КК України, дільничному офіцеру поліції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітану поліції ОСОБА_2 . Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що дільничний офіцер поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітан поліції ОСОБА_3 вніс в офіційний документ (Протокол особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей) завідомо неправдиві відомості про понятих, хоча насправді ці громадяни участі у зазначеній процесуальній дії не брали та протокол своїми підписами не засвідчували, що підтверджується висновками судово-почеркознавчих експертиз, та поясненням гр. ОСОБА_4 опитаного в ході проведення службового розслідування, тим самим скоїв такий дисциплінарний проступок, який підриває авторитет та довіру громадян до Національної поліції України і є несумісним з подальшим проходженням ОСОБА_5 служби в поліції. Вважає доводи позивача безпідставними, оскільки при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховувались тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо, відтак обраний керівником вид дисциплінарного стягнення є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку. Крім того, обрання виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням керівника
Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 працював в органах внутрішніх справ із 25.05.2012р., в Національній поліції - із 07.11.2015р., на посаді дільничний офіцер поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області - із 20.11.2019р.
Наказом ГУНП в Херсонській області від 29.09.2020 № 609 призначене службове розслідування за фактом повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365 та ч. 1 ст. 366 КК України, дільничному офіцеру поліції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітану поліції ОСОБА_2 (а.с. 40).
Наказом ГУНП в Херсонській області від 26.10.2020 №650 продовжено строк службового розслідування до 30.11.2020 (а.с. 41).
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складений висновок, який 30.11.2020 затверджений начальником ГУНП полковником поліції ОСОБА_6 (а.с. 42 - 49).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Херсонській області полковника поліції Прокудіна О.С. від 24.12.2020 року №1387 "Про застосування дисциплінарного стягнення" до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення (а.с. 82-83).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_6 №26 о/с від 26.01.2021 р. ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби (а.с. 95).
Не погодившись із наведеними наказами, позивач звернувся до суду.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ст. 2 Закону № 580-УІІІ завдання поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-УІ1І поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ст. 19 Закону № 580-УІІІ).
Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ, затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до ч. 1. ст. 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ У країни, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п. п. 1, 2, 4 ч. 3. ст. 1 Статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Статтею 11 Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Дисциплінарний проступок - це протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч. 1 ст. 12 Статуту).
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. ч. 1, 2 ст. 13 Статуту).
Відповідно до ч. З ст. 13 Статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Крім того, ч. ч. 1, 2 ст. 14 Статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, яке проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Статуту).
За змістом ч. 3 ст. 19 Статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 8 ст. 19 Статуту).
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (ч. 12 ст. 19 Статуту).
Відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом Міністра внутрішніх справ України від07.11.2018 року № 893 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
За змістом пункту 1 Розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського! ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно - розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (п. 4 Розділу V Порядку № 893).
Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування (п. 5 Розділу V Порядку № 893).
Судом встановлено, що службове розслідування призначене наказом начальника ГУНП в Херсонській області від 29.09.2020 № 609 за фактом повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365 та ч. 1 ст. 366 КК України, дільничному офіцеру поліції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітану поліції ОСОБА_2 .
Цим же наказом сформована дисциплінарна комісія.
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією складений висновок, який 30.11.2020 затверджений начальником ГУНП полковником поліції Прокудіним О.С.
Так службовим розслідуванням встановлено наступне.
21.09.2020 у ВІОС УКЗ ГУНП в Херсонській області надійшла інформація про те, що 21.09.2020 слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, у кримінальному провадженні №42020230000000038 від 30.04.2020 дільничному офіцеру поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітану поліції ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 та ч. 1 ст. 366 КК України.
01.10.2020 ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні вручений обвинувальний акт.
Службовим розслідуванням встановлено, що слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі, Маханьком Денисом у повідомленні про підозру капітану поліції ОСОБА_2 зазначено, що 22.04.2020 під час складання офіційного документу - протоколу особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей щодо ОСОБА_7 капітан поліції ОСОБА_3 вніс завідомо неправдиві відомості.
Так, останній склав за участю ОСОБА_7 протокол особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо участі в огляді понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , хоча насправді останні участі у цій процесуальній дії не брали та зазначений протокол своїми підписами не засвідчували.
За результатами висновку судово-почеркознавчої експертизи №313 - ПТ від 31.07.2020, підпис у протоколі особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей ОСОБА_9 від 22.04.2020 від імені ОСОБА_4 виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. За висновком судово- почеркознавчої експертизи № 314 - ПТ від 31.07.2020, підпис у протоколі особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей ОСОБА_9 від 22.04.2020 від імені ОСОБА_8 виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою.
В межах службового розслідування надав пояснення ОСОБА_4 (зазначений як понятий у протоколі особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей ОСОБА_7 від 22.04.2020), який зазначив, що капітана поліції ОСОБА_10 він особисто знає, бо проживали раніше в одному селі Борозенське Великоолександрівського району Херсонської області. Протягом 2020 року з приводу участі в якості понятого при складанні матеріалу ОСОБА_3 не звертався. Ні в яких документах ОСОБА_11 свого підпису не ставив та до Дніпровського відділення поліції ХВП ніколи не приходив та не звертався (а.с. 78-79).
Також матеріали справи містять пояснення позивача, написані ним власноручно, у яких останній зазначив, що скористався конституційним правом, визначеним ст. 63 Конституції України та пояснення не надає.
Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи свої протиправні дії, вніс до офіційного документа - протоколу особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей, завідомо неправдиві відомості. Вивченням причин і умов, що сприяли порушенням службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_5 встановлено, що вони стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості, ігноруванням останнім вимог чинного законодавства та нормативних документів, що регламентують його діяльність як поліцейського.
За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія вважала, що до ОСОБА_1 належить застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення
На підставі висновку службового розслідування відповідачем прийнятий спірний наказ від 24.12.2020 року №1387 "Про застосування дисциплінарного стягнення".
У наказі зазначено: «...За грубе порушення службової дисципліни, ігнорування вимог пп.1., 2. ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп.1., 2., 3., 5., 6. ст.1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ, ст.ст. 38, 42 Закону України «Про запобігання корупції», Присяги працівника поліції, абз. 1, 2, 3 л. 1. розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п. 12. розділу III Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, що виразилось у внесенні завідомо неправдивих відомостей до офіційного документа (Протокол особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей), підробці підписів понятих, дільничного офіцера поліції сектора превенції Дніпровського відділення поліції Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_10 /0070250/ звільнити зі служби в поліції…» (а.с.82).
Суд вважає помилковим твердження позивача, що під час проведення службового розслідування та прийняття спірного наказу за його наслідком не враховано та не досліджено ступінь тяжкості проступку; не враховано усіх обставин події; не визначено та не описано будь-якої ймовірної чи наявної шкоди; не враховано попередньої поведінки особи; не з'ясовано становлення позивача до виконання службових обов'язків.
Оскільки службовим розслідуванням встановлено факт внесення позивачем в офіційний документ (Протокол особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей) завідомо неправдивих відомостей про понятих, хоча насправді ці громадяни участі у зазначеній процесуальній дії не брали та протокол своїми підписами не засвідчували, що підтверджується висновками судово-почеркознавчих експертиз, та поясненням гр. ОСОБА_4 , опитаного в ході проведення службового розслідування.
Суд відмічає, що позивач не заперечував щодо даного факту ні під час проведення службового розслідування, ні під час розгляду справи у суді.
Суд не бере до уваги твердження представника позивача, що службовим розслідуванням не встановлено хто запрошував понятих, хто перевіряв їх особи та на підставі яких документів, оскільки саме позивач складав протокол особистого огляду затриманого або взятого під варту та огляду речей та мав забезпечити присутність понятих та перевірити їх особу.
Також суд не погоджується із позивачем, що приймаючи наказ, відповідач не врахував, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення, відносно ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби в поліції, він діяв непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між наслідками такого рішення для прав та свобод ОСОБА_1 і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.
Так дисциплінарною комісією встановлено внесення позивачем до офіційного документу - протоколу - завідомо неправдивих відомостей про понятих, що є дисциплінарним проступком, який підриває авторитет та довіру громадян до Національної поліції України.
Суд вважає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Поліцейський в будь-який час та за будь-яких обставин зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики та чинного законодавства, бути взірцем для громадян, та не допускати зі свого боку дій, які підривають авторитет та довіру громадян до поліції.
Також суд погоджується із відповідачем, що обрання виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням керівника, що узгоджується з правової позицією Верховного суду у справах № 804/3410/16.
Відтак суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Щодо спірного наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Херсонській області полковника поліції Прокудіна О.С.№26 о/с від 26.01.2021 р. «Про особовий склад», суд зазначає наступне.
Фактично даним наказом ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Позивач у позові стверджував, що позивача звільнено зі служби в поліції наказом від 26.01.2021р., а витяг із наказу, який йому виданий відповідачем підписаний 25.01.2021р.
Суд витребував у відповідача для огляду оригінал наказу начальника Головного управління Національної поліції України в Херсонській області №26 о/с від 26.01.2021 р. «Про особовий склад» та долучив до матеріалів справи копію такого наказу, із якого слідує, що він прийнятий 26.01.2021р.
Представник відповідача пояснила суду, що на витязі із наказу, наданому позивачу, виконавцем допущена описка у даті, що проставляється під час завіряння копії документу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Разом із тим у разі надання суб'єктом владних повноважень доказів, які свідчать, що спірне рішення є правомірним, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та ст. 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що відповідач обґрунтував та довів доказами правомірність спірних наказів, разом із тим, як доводи позивача про їх незаконність були спростовані відповідачем та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв'язку із чим у задоволенні позову належить відмовити.
За приписами статті 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, не підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
вирішив:
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_10 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 березня 2021 р.
Суддя Г.М. Морська
кат. 106030000