Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 березня 2021 року № 520/19506/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу Національної академії Національної гвардії України, Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 про стягнення суми,
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 05.08.2014 по 31.01.2020 у розмірі 620298.02 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України витрати на сплату судового збору в розмірі 9304. 47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідачем не сплачено суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України під час навчання в загальному розмірі 620298.02 грн. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Судом направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця реєстрації щодо надання на підставі ч.4 ст.171 КАС України інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.
Від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця реєстрації до суду надійшла відповідь на вказаний запит в якій міститься позначка - "знято з реєстрації". За таких обставин, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.
Відповідно до ч.7 ст.171 КАС України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному ст.130 цього закону.
Згідно зі ст.130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Так, виклик відповідача у справі здійснено у порядку, визначеному ст.130 цього Кодексу та розміщено відповідну інформацію на офіційному веб-порталі судової влади України.
Від позивачів, Міністерства внутрішніх справ України та Національної академії Національної гвардії України, 26.02.2021 р. та 02.03.2021 р. відповідно надійшли заяви, за якими позивачі просили розгляд справи провадити без участі позивачів, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач проходив навчання та військову службу у Національній академії Національної гвардії України (Академії внутрішніх військ МВС України) з 06.05.2014 р. по 01.02.2020 р.
З 05.08.2014 р. відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України № 39 по стройовій частині був поставлений на усі види забезпечення (а.с. 23) та відповідно до Наказу начальника Національної академії Національної гвардії України по стройовій частині № 25 від 03.02.2020 р. відрахований з навчання та зарахований у розпорядження начальника Академії з 01.02.2020, виключений зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення 02.03.2020 р. (а. с. 27).
01.02.2020 р. між Міністерством внутрішніх справ України в особі Командувача Національної гвардії України з одного боку та відповідачем укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах офіцерського складу строком на п'ять років.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України № 45 від 03.03.2020 р. відповідача зараховано до списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с .28).
В подальшому відповідно до підпункту "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" наказом командира військової частини НОМЕР_1 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 15.09.2020 р. № 184 з відповідачем розірвано контракт та виключено останнього зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 35).
По суті заявлених вимог суд зазанчає, що відносини з приводу проходження громадянами України військової служби, у тому числі і під час навчання у вищих військових навчальних закладах, врегульовані Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до положень частини 6 статті 2 цього Закону до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Згідно з пунктом 3 частини 1, частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Статтею 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів (частина 1).
Відповідно до ч. 10 ст. 25 вказаного закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів “д”, “е”, “є”, “з”, “и” пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. №964 (далі за текстом - Порядок № 964).
Порядок №964 визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів “е”, “є”, “ж”, “и”, “і” частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (п. 1).
Відповідно до п. 2 Порядку № 964, витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі. Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п. 3).
На виконання приписів спільного наказу від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 “Про порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах” (чинного на час складання зведеного розрахунку) на підставі Постанови КМУ від 12.07.2006 р. № 964, складений зведений розрахунком фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем (курсантом) за період навчання з 05.08.2014 по 31.01.2020, згідно о якого загальна сума , що підлягає відшкодуванню становить 620298.02 грн., з них: грошове забезпечення військовослужбовців на суму 507 618.01 грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 20696.90 грн., медикаменти та перев'язувальні матеріали на суму 145.80 грн., продукти харчування на суму 69241.49 грн., оплата теплопостачання 11263.03 грн.,оплата водопостачання та водовідведення 3831.05 грн., оплата електроенергії 7478.43 грн., оплата послуг (крім комунальних) 23.31 грн.
Позивачем - Національною академією Національної гвардії України складено претензію про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти, надано до суду чеки як докази направлення Претензії відповідачу, проте відомостей щодо отримання відповідачем кореспонденції матеріали справи не містять.
На час розгляду справи відповідачем не відшкодовано витрати на навчання та не надано суду доказів на підтвердження скасування наказу про розірвання контракту, як підстави для заявлення вимоги про стягнення коштів.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання, що заявлена владним суб'єктом вимога не порушує прав та інтересів боржника в частині спонукання до примусового виконання обов'язку з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у військовому навчальному закладі.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
У силу положень ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (м. Харків, майдан Захисників України ,3, ЄДРПОУ 08610502) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 05.08.2014 по 31.01.2020 у розмірі 620298 (шістсот двадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 02 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Зоркіна Ю.В.