Справа № 500/3794/20
22 березня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в прядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перерахунок призначеної пенсії протиправною, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок призначеної пенсії, виходячи зі страхового стажу роботи у подвійному розмірі за період з 27.12.1987 по 14.12.2008.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив йому у перерахунку пенсії із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 27.12.1987 по 14.12.2008 в подвійному розмірі, у відповідності до приписів статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач вважає, що відповідачем порушене його право на належне соціальне забезпечення, у зв'язку із чим просить задовольнити даний позов повністю.
Ухвалою суду від 26.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання у справі призначено на 17.12.2020 о 11:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що за матеріалами пенсійної справи, а саме відповідно до довідки № 1063 від 13.07.2015 року виданої Тернопільською міською комунальною лікарнею № 2 у період 1985 по 1986 роки позивач працював на посаді лікаря - анастезіолога - реаніматолога в анастезіологічно - реанімаційному відділенні, з 1987 року на посаді лікаря - анестезіолога - реаніматолога для надання допомоги хворим інфарктом міокарда у кардіологічному відділенні для хворих інфарктом міокарда. Таким чином, вважає, що при обчисленні страхового стажу період роботи з 16.09.1985 по 27.12.1987 (дата затвердження штатного розпису Тернопільської міської клінічної лікарні №2) у анестезіологічному реанімаційному відділенні зараховано у подвійному розмірі. Вказав, що починаючи з 28.12.1987 страховий стаж обчислено у одинарному розмірі, оскільки законодавством не передбачено зарахування роботи у кардіологічному відділенні у подвійному розмірі. За наведених мотивів, просив відмовити у задоволенні даного позову.
17.12.2020 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено на 25.01.2021 о 10:00 год.
25.01.2021 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 04.02.2021 о 09:30 год.
04.03.2021 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про наявність недоліків позовної заяви після відкриття провадження, та надано можливість позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку до 15.03.2021, розгляд справи призначено на 22.03.2021.
Позивач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив наступне. Вважає, що Пенсійним фондом не було враховано, що Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.1997 №303 "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України", було проведено реорганізацію анестезіологічної служби, згідно з якими у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я повинні створюватися вузько профільні відділення (палати) для хворих з однотипною (близькою з етіпатогенезом) гострою патологією: токсикологічні, психоневрологічні, ендокринологічні, кардіологічні та інші. Вказав, що за реорганізованими, переіменованими, а також новоствореними відділеннями палатами, блоками) інтенсивної терапії збережені функціональні повноваження раніше існуючих відділень реанімації і зараховується стаж роботи в подвійному розмірі.
Ухвалою суду від 22.03.2021 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду.
22.03.2021 позивач у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву про розгляд справи без участі їхнього представника в порядку письмового провадження. У вказаному клопотанні просить відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев'ятої ст. 205. частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, позивачу виплачується пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
24.09.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла заява позивача, в якій він просив провести перерахунок призначеної пенсії, виходячи зі страхового стажу у подвійному розмірі, як передбачено ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 16.09.1985 по сьогоднішній день.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 01.10.2020 №5131-5189/С-02/8-1900/20 позивача повідомлено про те, що при обчисленні страхового стажу позивача період роботи з 16.09.1985 по 27.12.1987 (дата затвердження штатного розпису Тернопільської міської клінічної лікарні №2) у анастезіологічно-реанімаційному відділенні зараховано у подвійному розмірі. Починаючи з 28.12.1987 страховий стаж обчислено у одинарному розмірі, оскільки законодавством не передбачено зарахування роботи у кардіологічному відділенні у подвійному розмірі.
Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до статті 24 Закон №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Так, відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно роз'яснення, наданого Міністерством охорони здоров'я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28 травня 2002 року №10.02.11/450 та від 21 червня 2002 року №02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 27.02.2020 у справі № №462/1713/17.
При цьому, відповідно до ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років встановлюється за виконання робіт, що призводять до втрати працездатності до настання віку, що надає право на пенсію за віком.
З трудової книжки позивача слідує, що з 16.09.1985 позивач прийнятий на посаду лікаря - анестезіолога - реаніматолога по обслуговуванню інфарктних хворих на період відпустки ОСОБА_2 ; з 02.01.1986 прийнятий на посаду лікаря - анестезіолога -реаніматолога по обслуговуванню інфарктних хворих постійно; з 15.12.1994 вважати лікарем - кардіологом - реаніматологом для надання допомоги хворим інфарктом міокарда в палатах інтенсивної терапії кардіологічного відділення; з 12.12.2005 змінено назву посади на лікар - кардіолог (для надання допомоги хворим інфарктом міокарда в палатах інтенсивної терапії) кардіологічного відділення; з 02.08.2004 підтверджена вища категорія зі спеціальності карділологія ; з 15.12.2008 переведений на посаду завідувача кардіологічним відділенням.
Така інформація також підтверджується долученими до матеріалів справи копією Наказу Тернопільської державно-комунальної міської клінічної лікарні №2 від 27.02.1995 №29-к §3, довідкою Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська комунальна міська лікарня №2" від 21.09.2020 №204, довідкою Тернопільської комунальної міської лікарні №2 від 13.07.2015 №1063.
За змістом п. 2 розділу XV прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з п.3 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Вимогами п.4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
Крім того, редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не скасовує ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зупиняє її дію.
Водночас, нормами ст.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на за вислугою років.
Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 04.12.2019р. у справі №689/872/17, адміністративне провадження №К/9901/30623/18.
Отже, з врахуванням наведеного, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перерахунок призначеної пенсії протиправною та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок призначеної пенсії, виходячи зі страхового стажу роботи у подвійному розмірі за період з 27.12.1987 по 14.12.2008, починаючи з 24.09.2020.
Згідно частинами першою, другою ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову. Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень в порядку, передбаченому частиною третьою ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2.Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 01.10.2020 №5131-5189/С-02/8-1900/20 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 24.09.2020, виходячи зі страхового стажу у подвійному розмірі за період з 27.12.1987 по 14.12.2008.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., сплачений у відповідності до квитанції №0.0.1916476962.1 від 22.11.2020.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 22 березня 2021 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження:Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуюча суддя Дерех Н.В.