Справа № 500/3989/20
17 березня 2021 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Хоменко Л.В.
представника позивача Майки М.Б.,
представника відповідача Ваcильчук І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнати протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення від 20.11.2020 року №197/7.4-19/209000 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами на суму 168494,24 грн);
- податкове повідомлення-рішення від 20.11.2020 року №198/7.4-19/209000 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів фізичними особами на суму 370687,33 грн).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідача були прийняті на підставі протиправних висновків викладених в акті перевірки. Висновки відповідача є необґрунтованими, оскільки товар пройшов митне оформлення без зауважень, позивачем у повному обсязі були сплачені всі нараховані відповідачем податки та збори.
Позивач зазначає, що на підставі контракту від 14.04.2018, укладеного між SK UNITED PRO, LLC, номер компанії L13000127317, бульвар Палм Біч Лейке 2001, 300 Р, Західний Палм Біч, Флорида та позивачем - ОСОБА_1 , придбано транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель S550, 2017, ідент. номер ТЗ: НОМЕР_1 за ціною та на умовах, викладених у зазначеному контракті, зокрема: Продаж транспортного засобу здійснюється між сторонами за ціною (вартістю), домовленою між сторонами, у розмірі 27 500,00 доларів США.
На поставку транспортного засобу було оформлено відповідну митну декларації від 29.05.2018 №UA50630/2018/002035.
Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості митному органу були подані усі необхідні документи, а тому висновок контролюючого органу про заниження зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та мита не відповідають дійсності.
29.12.2020, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що листом Одеської митниці ДФС від 10.12.2018 № 1398/12/15-70-04-43 надіслано інформацію про виявлені розбіжності у задекларованих даних щодо вартості товару, внаслідок чого встановлено неповне нарахування і сплату ввізного мита та ПДВ за митною декларацією від 29.05.2018 № UA500630/2018/002035.
Відповідач зазначає, що для визначення митної вартості, заявленої за митною декларацією від 29.05.2018 № UA500630/2018/002035 в сумі 821 093,99 грн, позивачем було надано недостовірну інформацію про вартість оцінюваних товарів, що призвело до заниження митної вартості товарів, та, як наслідок, до виникнення податкових зобов'язань по несплаті ввізного мита у розмірі 134795,39 грн та ПДВ у розмірі 296549,86 грн. Позивачем самостійно розраховано митні платежі та самостійно обрано шостий резервний метод визначення митної вартості товарів. Однак, таке рішення позивача не ґрунтувалося на жодних документах, які відповідно до частини другої та третьої статті 53 Митного кодексу України подаються для підтвердження митної вартості товарів (арк. справи 32-101).
12.01.2021, на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з додатками (арк. справи 135-156).
21.01.2021, на адресу суду надійшло заперечення відповідача на відповідь на відзив (арк. справи 160-162).
Ухвалою суду від 27.01.2021 закінчено підготовче засідання у справі та здійснено перехід до розгляду справи по суті.
02.03.2021, на виконання вимог суду, представником відповідача надано додаткові докази (арк. справи 176-178).
15.03.2021, на адресу суду надійшло заперечення позивача щодо долучення відповідачем доказів (арк. справи 180-183).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання проти позовних вимог заперечила, просила відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступні обставини.
Одеською митницею ДФС листом від 10.12.2018 №1398/12/15-70-04-43 надіслано результати проведеного моніторингу електронних копій митних декларацій після закінчення процедур митного контролю та митного оформлення щодо здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів та повноти сплати митних платежів (арк. справи 66-68).
ГУ ДФС у Тернопільській області надіслано відповідачу копії документів, які слугували підставою для здійснення митного оформлення товарів, зокрема: інвойс від 14.04.2018 №279, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 29.05.2018 №11/9, висновок про вартісні характеристики товару від 28.05.2018 №430, свідоцтво про реєстрацію пошкодженого транспортного засобу від 03.08.2018 №19746043163090703 (ТХ - SALVAGE VEHICLE TITLE).
10.09.2020 наказом Галицької митниці Держмитслужби України №490 "Про проведення документальної невиїзної перевірки громадянина ОСОБА_1 " на підставі статті 345, пункту два частини другої статті 352 Митного кодексу України наказано провести документальну перевірку дотримання громадянином України ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 29.05.2018 №U500630/2018/002035 тривалістю 2 робочі дні з 25.09.2020. Для проведення перевірки створено робочу групу (арк. справи 65).
На підставі вимог статті 345, пункту 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України, наказу Галицької митниці Держмитслужби від 10.09.20 № 490, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача - ОСОБА_1 стосовно дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 29.05.2018 № UA500630/2018/002035, результати якої оформлено актом від 09.10.2020 №85/7.4-19/ НОМЕР_2 .
При перевірці відповідачем встановлено, що громадянином України ОСОБА_1 за МД від 29.05.2018 № UA500630/2018/002035 ввезено товар № 1 - автомобіль легковий пасажирський, що був у використанні марка MERCEDES-BENZ, модель S550, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 , номер двигуна - нема даних, номер шасі - нема даних, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, тип двигуна бензин, робочий об'єм циліндрів двигуна 4663 куб. см, календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2017, колісна формула: 4x4 з призначенням «для перевезення людей по дорогах-загального користування». У авто наявні ознаки експлуатації, порушення ЛФП та пошкодження: пошкоджено пожежею. Торговельна марка - MERCEDES-BENZ. Країна виробництва - Німеччина, DE. Виробник - DAIMLER - AG." Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8703249010. Ставка ввізного мита - 10%. Вага нетто - 1950 кг. Фактурна вартість товару - 27 900 дол. США (або згідно з встановленим НБУ курсом 1 дол. США = 26,14949000 грн на день митного оформлення - 729570,77 грн).
Відповідачем виявлено, що митна вартість позивачем визначена за другорядним методом та становила - 821093,99 гривень, а до бюджету сплачено митних платежів на суму 831446,60 грн, а саме: ввізне мито - 82109,40 грн, акцизний податок- 473913,77 грн, податок на додану вартість - 275423,43 гривні.
Актом перевірки зафіксовано порушення, а саме:
- пункту 2 частини другої статті 52, пункту 1, 5 частини восьмої статті 257, пункту 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання зі сплати ввізного мита за митною декларацією від 29.05.2018 № UA500630/2018/002035 на загальну суму 134795,39 гривень;
- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за митною декларацією від 29.05.2018 № UA500630/2018/002035 па загальну суму 296 549,86 гривень.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 09.10.2020 №85/7.4-19/ НОМЕР_2 (арк. справи 52-60) про порушення громадянином України ОСОБА_1 законодавства України з питань митної справи та листом від 12.10.2020 №7.4-1-19/13/26483 направлено перший примірник вказаного акта на адресу платника податків для ознайомлення та підписання громадянином України або уповноваженою ним особою (арк. справи 50).
Згідно з поштовим відправленням з повідомленням про вручення (трек-код поштового відстеження Укрпошти №7900062286071), матеріали перевірки ОСОБА_1 не отримано (арк. справи 51). Дане рекомендоване поштове відправлення повернулося до Галицької митниці Держмитслужби 19.11.2020 з відміткою оператора поштового зв'язку датованою 19.11.2020 року «за закінченням терміну зберігання».
На підставі вказаного акта перевірки Галицькою митницею Держмитслужби прийнято 20.11.2020:
- податкове повідомлення-рішення №197/7.4-19/209000, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби у сумі 168494,24 грн (з них 134795,39 грн основний платіж та 33698,85 грн штрафні (фінансові) санкції) (арк. справи 14);
- податкове повідомлення-рішення №198/7.4-19/209000, яким збільшено грошове зобов'язання зі сплати ПДВ із ввезених на митну територію України товарів у сумі 370687,33 грн (з них 296549,86 грн основний платіж та 74137,47 грн штрафні (фінансові) санкції) (арк. справи 15).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення дані податкові повідомлення-рішення громадянином України ОСОБА_1 отримано 30.11.2020 року(трек-код поштового відстеження Укрпошти №7900062542965) .
Позивач, не погодившись із рішеннями відповідача, звернувся із даним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 374 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України. Згідно з частиною першою статті 377 Митного кодексу України Товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тариф України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно приписів частини першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Так, у відповідності до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За частиною першою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
З системного аналізу вказаних статей слідує, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів визначено статтею 54 Митного кодексу України. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку визначеному статтями 345 - 354 Митного кодексу України перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів проводяться відповідно до статті 345 Митного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митний орган переконується у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Відповідно до частини третьої статті 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Згідно з статтею 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Посадовими особами митних органів під час проведення перевірок відповідно до статті 352 Митного кодексу України можуть бути використані, втому числі, документи, визначені Митним кодексом України, та інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені Митним кодексом України або іншими законами України.
Судом встановлено, що Одеською митницею ДФС листом від 10.12.2018 №1398/12/15-70-04-43 надіслано результати проведеного моніторингу електронних копій митних декларацій після закінчення процедур митного контролю та митного оформлення щодо здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів та повноти сплати митних платежів.
За результатами проведеного аналізу вищезазначеного листа та документів, отриманих від Одеської митниці ДФС, щодо законності ввезення громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України легкового автомобіля, марки MERCEDES-BENZ, модель S550, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 (має ознаки експлуатації, порушення ЛФП та пошкодження, спричинені пожежею), встановлено, що для визначення митної вартості даного транспортного засобу, оформленого за МД від 29.05.2018 № UA500630/2018/002035, декларантом не застосовано основний метод (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) у зв'язку з відсутністю всіх необхідних документів для її підтвердження відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.
Водночас для визначення митної вартості, заявленої за МД від 29.05.2018 №UA500630/2018/002035 в сумі 821093,99 грн, позивачем самостійно застосовано другорядний метод.
Згідно з частиною 3 статті 64 Митного кодексу України митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, водночас згідно із пунктом 7 частини третьої статті 64 Митного кодексу України митна вартість імпортних товарів не визначається на підставі довільної чи фіктивної вартості.
Відповідно до пункту 1.5 спільного наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092» визначено методику товарознавчої експертизи, яка застосовується, зокрема, у разі класифікації моторного транспортного засобу (МТЗ) за УКТЗЕД.
Згідно з пунктом 6.6 цього Наказу визначення типу МТЗ, типу його кузова здійснюється відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року», а також Директив Європейського Союзу, еквівалентних Правилам Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй (далі - Правила ЄЕК ООН). Правила ЄЕК ООН із додатками є складовою частиною Угоди 1958 року.
Згідно з пунктом 1.6 зазначеної Методики наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:
- ідентифікація КТЗ - установлення відповідності характеристик, ознак певного КТЗ (тип, модель, версія, рік виготовлення, робочий об'єм двигуна, комплектність, повна маса тощо) даним виробника;
- ідентифікаційний номер VIN (Vehicle Identification Number) - структуроване поєднання літерно-цифрових позначень, що надаються виробником КТЗ з метою його ідентифікації;
- колісний транспортний засіб, що був у користуванні, - КТЗ, на який уповноваженими державними органами (у тому числі у країні - експортері КТЗ) були видані або є реєстраційні документи, які дають право на його експлуатацію.
В Україні діють також ДСТУ ISO 3779:2012 «Колісні транспортні засоби. Номер ідентифікаційний транспортного засобу (VIN). Зміст і структура., міжнародних стандартів ISO 3779:2009 та ISO 3780:2009».
Тобто, будь-який транспорт, який підпадає під нормативний регламент стандарту ISO, обов'язково має VIN-код, який являє собою унікальний серійний номер, що застосовується в автомобільній промисловості для індивідуального розпізнавання кожного механічного транспортного засобу, причіпного транспортного засобу, мотоцикла та мопеда, визначення яких подані в міжнародному стандарті ISO 3833.
Так, відповідно до інформації, наявній в мережі Інтернет ( ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель S550, за VIN-кодом НОМЕР_1 , який має пошкодження салону, спричинені пожежею, про що зазначено у свідоцтві про реєстрацію пошкодженого транспортного засобу від 03.08.2018 № 29746043163090703 (ТХ - SALVAGE VEHICLE TITLE), продано на авто-аукціоні Copart за ціною 79 000 дол. США, окрім того, сплачено аукціонний збір в сумі 3 348 дол. США та витрати на транспортування відповідно до документу від 29.05.2018 № 11/9 в сумі 600 дол. США.
Таким чином митна вартість становила 82948 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом на 29.05.2018 (1 дол. США = 26,14949000 гри) становила 2 169 047,90 гривень.
Однак, позивач зазначає, що ним при здійсненні митного оформлення були подані усі документи та сплачені усі нараховані митницею податки і збори не відповідають дійсності та обставинам справи.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем на підтвердження митної вартості було подано інші документи, зокрема подано рахунок фактуру від 14.04.2018 №279 виданий SK UNITED PRO LLC на легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель S550, за VIN-кодом НОМЕР_1 на суму 27500 дол США та витрати на перевезення океаном 400 дол США, проте також надано довідку ПП "Едвансс", яка свідчить, що вартість доставки автомобіля становить 600 дол. США, та подано також свідоцтво про реєстрацію пошкодженого транспортного засобу від 03.08.2018 №№ 29746043163090703 (ТХ - SALVAGE VEHICLE TITLE), що зазначені і на авто-аукціоні Copart.
Поряд з цим, позивачем подану суду лист виданий SK UNITED PRO LLC згідно якого позивачем оплачено рахунок фактуру від 14.04.2018 №279 виданий SK UNITED PRO LLC на легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель S550, за VIN-кодом НОМЕР_1 у розмірі 27500 дол. США, та ціна визначена згідно висновку експерта від 13.04.2018 (арк. справи 148). Також надано, консультаційний висновок про вартість майна від 13 квітня 2018, згідно якого ймовірна округлена вартість автомобіля становить 27 500 дол. США (ар. справи 150) та договір купівлі продажу від 14.04.2018 укладений між позивачем та SK UNITED PRO LLC у п. 5 якого вартість предмету договору (легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель S550, за VIN-кодом НОМЕР_1 ) становить 27500 дол. США. (арк. справи 151).
Таким чином, позивачем було надано до митного оформлення документи від SK UNITED PRO LLC про придбання легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель S550, за VIN-кодом НОМЕР_1 за ціною 27500 дол США оформлені 14.04.2018, проте, 14.03.2018 згідно інформації, наявній в мережі Інтернет ( ІНФОРМАЦІЯ_1 цей же легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель S550, за VIN-кодом НОМЕР_1 , було продано на авто-аукціоні Copart за ціною 79 000 дол. США та комісія 3348 дол. США.
Слід відмітити, що в свою чергу у МД від 29.05.2018 UA500630/2018/002035 у графі 31 декларантом зазначено, що автомобіль має ознаки експлуатації, порушення ЛФП та пошкодження: пошкоджено пожежею: облицювання бампера переднього, гратки бампера переднього, накладки бампера переднього, підсилювачі бампера переднього, датчики паркування передні, гратка радіатора, рама гратки радіатора, панель гратки радіатора, облицювання гратки радіатора, датчики радара, фара ліва, фара права, вентилятори зовнішні фар, датчик світла та дощу, передня камера, скло дверей передніх лівих тоноване, панорамний дах в зборі, кришка скриньки, облицювання тунелю переднього, кришка консолі центральна, сидіння передні в зборі, оббивки спинок передніх, підголівники передні, бічні повітряні подушки передні, двигуни підголівників, блоки клапанів сидінь, двигуна АВТ пасів безпеки, набивки сидінь задніх, оббивка подушок сидінь задніх, консоль сидіння заднього центрального, підлокітник задній центральний, оббивка спинки задньої, внутрішнє дзеркало, сонцезахисний козирок правий, облицювання даху, ліхтар внутрішній передній, прилади управління сидіннями, балансири управління керма, авто не заводиться та не може пересуватися самотужки.
В свою чергу, зазначені пошкодження відповідають звіту та ремонтній калькуляції наведеній у звіті №430 від 28.05.2018 (арк. справи 81-95).
Проте, згідно додаткового аркушу до акту про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, а саме у рядку 6 "Наявні пошкодження та ознаки експлуатації" складеному 27.05.2018 уповноваженими особами митного органу в присутності позивача, що засвідчено його підписом на акті, під час огляду автомобіля марки MERCEDES-BENZ модель S550, за VIN-кодом НОМЕР_1 , встановлено, що такий автомобіль містить наступні пошкодження:
- капот, ліва та права дверка, задній бампер, праве та ліве крило, лакофарбове покриття, забруднено та пошкоджено оббивку салону та сидінь пожежею;
- відсутні: передні фари, передній бампер, радіатор, решітка радіатора, двигун не запускається (арк. справи 100). Таким чином, пошкодження зазначені у митній декларації та у звіті експерта в частині різняться від встановлених підчас огляду пошкоджень автомобіля, які зафіксовані у акті про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. Крім тог, договір купівлі продажу від 14.04.2018 який був поданий декларантом до митного органу разом в митною декларацією не містить жодних застережень про будь які пошкодження вказаного транспортного засобу.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що при здійсненні декларування товару, позивачем було надано не «неповну», а «недостовірну» інформацію про вартість оцінюваних товарів, що призвело до заниження митної вартості товарів, та, як наслідок, до виникнення податкових зобов'язань по несплаті ввізного мита у розмірі 134795,39 грн та ПДВ у розмірі 296549,86 грн.
В свою чергу слід відмітити, що згідно інформації наданої Одеської митниці Держмитслужби від 26.02.2021 за вих. №7.10-1/12, інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Спеціалізований "Одеської митниці ДФС Колотом Є.М. згідно наказу Одеської митниці ДФС від 27.02.2019 №156-о, за неналежне виконання посадових обов'язків під час здійснення митного оформлення товару за МД від 29.05.2018 №UA500630/2018/002035, оголошено догану (арк. справи 178).
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Процедура декларування врегульована статтею 257 Митного кодексу України, частиною восьмої якої передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:
1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;
2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;
4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з)відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;
6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, на день подання митної декларації; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);
7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;
8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;
9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;
10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
Згідно із підпунктом 3.3 пункту 3 розділу І «Загальні положення» Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (далі - Порядок № 651), графи А, С, D/J, E/J, F, G, І паперового примірника МД та її електронної копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються - Декларантом.
Відповідно до статті 52 Митного кодексу України заявленя митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Судом зазначалось, що згідно з положеннями ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у раді, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Однак, в жодному із зазначених позивачем випадків рішення про коригування митної вартості не приймалося.
Водночас, при дослідженні митної декларації від 29.05.2018 № UA500630/2018/002035 судом встановлено, що позивачем було самостійно визначено, задекларовано митну вартість (графа 45 митної декларації) ввезеного товару та нараховано суму мита та ПДВ (графа 47 митної декларації) (арк. справи 77).
Для визначення митної вартості даного транспортного засобу, оформленого за МД від 29.05.2018 № UA500630/2018/002035, позивачем не застосовано основний метод (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) у зв'язку з відсутністю всіх необхідних документів для її підтвердження відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, для визначення митної вартості, заявленої за МД від 29.05.2018 № UA500630/2018/002035 в сумі 821093,99 грн, позивачем самостійно застосовано другорядний метод.
Однак, таке рішення, в порушення «черговості методів» визначення митної вартості товару, встановленої статтею 57 Митного кодексу України, не ґрунтувалося на достовірних документах, які відповідно до частини другої та третьої статті 53 Митного кодексу України подаються для підтвердження митної вартості товарів.
Слід відмітити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, та тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
З огляду на викладене, надаючи оцінку обставинам справи суд доходить висновку про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, та як наслідок наявність у митного органу права здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, шляхом проведення перевірки.
З огляду на що, суд дійшов висновку, що під час переміщення через митний кордон України та митного оформлення товару позивачем - ОСОБА_1 надано документи, що містять неправдиві відомості про вартість товару і, як наслідок, при декларуванні транспортного засобу марки MERCEDES- BENZ, модель S550, номер кузова ( V1N ) - НОМЕР_1 занижено митну вартість на суму 1347953,91 грн, чим порушено вимоги пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України.
Відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України "Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 280 Митного кодексу України в Україні застосовуються такі види ставок мита: адвалорна - у відсотках до встановленої статтею 279 даного кодексу бази оподаткування.
Відповідно до підпункту в) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію Україну.
Пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Згідно з пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу 111 Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів.
Підпунктом 54.3.6 пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, передбачених Податковим кодексом України або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури, митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях та відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України з врахуванням норм Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COV1D-19)».
З підстав вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно донараховано позивачу грошове зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби у сумі 168494,24 грн та грошове зобов'язання зі сплати ПДВ із ввезених на митну територію України товарів у сумі 370687,33 грн, з огляду на що, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №197/7.4-19/209000 та №198/7.4-19/209000 від 20.11.2020 не підлягають до задоволення.
За приписами частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, а також докази надані позивачем, суд доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2020 року №197/7.4-19/209000 та податкового повідомлення-рішення від 20.11.2020 року №198/7.4-19/209000, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 березня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження/місце проживання: вул. Костюшка, 1,м. Львів,79005 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43348711).
Головуючий суддя Мірінович У.А.