09 березня 2021 року м. Рівне №1740/2147/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача - І.В. Поляк; представника відповідача - Х.І. Несторак; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (далі іменується - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2018 №Ю-258-11 про сплату недоїмки по єдиному внеску в розмірі 9088330 грн. 58 коп.
Заяви по суті справи.
Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувана Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2018 №Ю-258-11 про сплату недоїмки по єдиному внеску в розмірі 9088330 грн. 58 коп. сформована відповідачем на підставі даних особової картки платника податків по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.05.2018. Поточні платежі ПрАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску контролюючий орган також відносив в рахунок погашення вказаної вище недоїмки, натомість виникала нова недоїмка за інший період. Зазначає, що внаслідок таких дій відповідача було сформовано ряд податкових вимог під одним номером Ю-258-11, які оскаржуються у судовому порядку. Тобто на момент формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу не відбулося узгодження сум недоїмки зі сплати єдиного внеску визначених у попередніх вимогах внаслідок їх оскарження позивачем, а тому обов'язок зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано ним повністю та належним чином. Крім цього вказує, що оскаржувана вимога про сплату боргу є виконавчим документом, яка сформована відповідачем на всю суму недоїмки станом на 31.05.2018, котра включає і суми недоїмки за попередніми оскаржуваними вимогами, що може призвести до направлення на виконання у виконавчу службу вимог за однією заборгованістю і, як наслідок подвійного її стягнення. Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування і направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 13.06.2018, оскільки на дату формування оскаржуваної вимоги борг за сплати єдиного внеску взагалі був відсутній. Просив задовольнити позов повністю.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що відповідно до частини дев'ятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідач зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 13.06.2018 була винесена правомірно, а отже підстав для її скасування та задоволення позову немає.
Ухвалою суду від 27.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 27.09.2018.
Ухвалою суду від 27.09.2018 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1740/2147/18.
Ухвалою суду від 12.10.2020 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 12.11.2020.
Підготовче засідання 12.11.2020 не відбулося через слухання головуючим суддею справи №460/8284/20 (виборчий процес).
Учасників справи викликано до суду для участі у підготовчому засіданні на 04.12.2020.
Ухвалою суду від 04.12.2020 підготовче засідання відкладене на 19.01.2021 за клопотанням відповідача.
Підготовче засідання 19.01.2021 не відбулося через перебування головуючої судді на лікарняному.
Ухвалою суду від 01.02.2021 справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 16.02.2021.
Ухвалою суду від 16.02.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09.03.2021.
У судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача, який брав участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, заперечив проти позовних вимог, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 09.03.2021.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
18 червня 2018 року Приватним акціонерним товариством «Рівнеазот» отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2018 №Ю-258-11, яка сформована Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби станом на 31.05.2018, на суму 9088330,58 грн зі сплати єдиного внеску (далі - Вимога від 13.06.2018) (а.с. 37 том 1).
Не погоджуючись з Вимогою від 13.06.2018 та з розрахунком суми недоїмки, 26.06.2018 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою вих. №1941 (а.с. 38 том 1).
30 липня 2018 року позивач отримав рішення Державної фіскальної служби України від 26.07.2018 №2470616/99-39-11-02-02-25 про результати розгляду скарги, у якому зазначалося, що за обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів загальна сума заборгованості Скаржника станом на 31.05.2018 становить 9088330,58 грн, на підставі чого сформовано оскаржувану вимогу. За таких обставин, ДФС України вирішено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2018 № Ю-258-11 залишити без змін, а скаргу ПрАТ «Рівнеазот» - без задоволення (а.с. 42 том 1).
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Вимоги від 13.06.2018, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Постановами заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 18.06.2015 та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 30.07.2015, накладено арешти на кошти, які містяться на рахунках ПАТ «Рівнеазот», що позбавляло позивача можливості здійснити сплату єдиного внеску з свого банківського рахунку відповідно до приписів частин сьомої, восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а.с. 59-63 том 1).
З метою своєчасного виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску, за період з червня по вересень 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Рівнеазот» та Дочірнім підприємством «Хімік» ПАТ «Азот» укладено Договір доручення №05.15 від 29.05.2015 (а.с. 64 том 1). Відповідно до пункту 1.1 Договору - Повірений (ДП «Хімік» ПАТ «Азот») в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується за рахунок Довірителя (ПАТ «Рівнеазот») виконувати грошові зобов'язання, деталізований зміст яких визначається у додатках.
На виконання підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору доручення, позивачем видано довіреність №748-юв від 11.06.2015, якою уповноважено ДП «Хімік» ПАТ «Азот» вчиняти наступні дії: сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «Рівнеазот»: нотаріальні послуги, податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, аліменти, заробітну плату, інші утримання з заробітної плати, пенсії, оплату листків непрацездатності, виплати заробітної плати за період відпустки, компенсацію середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, відрахування від ФОП, кошти на господарські потреби, на відрядження, супутні банківські комісії (а.с. 66 том 1).
На виконання вимог Договору доручення та у відповідності до повноважень згідно з довіреністю, ДП «Хімік» ПАТ «Азот» сформувало та подало на виконання банківських установ платіжні доручення із зазначенням призначення платежу «нарахована сума ЄВ» в загальному розмірі 20685499,01 грн. ДП «Хімік» ПАТ «Азот» сплачено єдиний внесок від імені та за рахунок ПАТ «Рівнеазот» на підставі Договору доручення №05.15 від 29.05.2015 та виданої відповідно до цього договору довіреності (а.с. 68 том 1).
14 грудня 2015 року позивачем отримана Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 № Ю-258-11, яка сформована Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників, на суму 16821411,33 грн зі сплати єдиного внеску (а.с. 44 том 1).
Вимога від 07.12.2015 №Ю-258-11 у визначені законом строки оскаржена позивачем в адміністративному порядку та судовому порядках.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі №817/85/16 позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправною та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 № Ю-258-11 (а.с. 75 том 1).
Відповідно до постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року апеляційну скаргу позивача задоволено; постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року скасовано; прийнято нову постанову, якою позов задоволено; визнано протиправною Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 07 грудня 2015 року № Ю-258-11 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16821411,33 грн (перша вимога) (а.с. 77 том 1).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 залишено без змін (а.с. 80 том 1).
Постановою Верховного Суду від 25.01.2019 у справі №817/85/16 у задоволенні заяви офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 у справі №817/85/16 відмовлено (а.с. 5 том 2).
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що «позивач виконав свої зобов'язання зі сплати єдиного внеску шляхом вчинення дій від імені позивача повіреним на підставі договору доручення, довіреності та договору про поворотну фінансову допомогу. … внаслідок таких дій позивача ніяких негативних наслідків не наступило, а навпаки кошти своєчасно надійшли до відповідача».
В той же час, в порушення вимог пункту 4.1. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, поточні платежі ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску здійснені у жовтні - грудні 2015 року та січні-квітні 2016 року Міжрегіональне ГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП відносило в рахунок погашення вказаної у вимозі від 07.12.2015 недоїмки.
Тобто, попри спірність суми недоїмки визначеної у першій вимозі від 07.12.2015 №Ю-258-11, незважаючи на те, що вказана вимога була оскаржена у передбачені законом строки і в адміністративному і у судовому порядках, в порушення положень «Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу», орган ДФС безпідставно змінював призначення здійснених позивачем платежів, що направлялись на сплату задекларованих поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску (відображених у поданих Звітах) та протиправно направляв вказані кошти в рахунок погашення суми недоїмки, яка як встановлено судом узагалі відсутня, оскільки зобов'язання зі сплати єдино внеску за червень-вересень 2015 року своєчасно та в повному обсязі виконані ПрАТ «Рівнеазот».
Водночас, на підставі поданих товариством Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, та у зв'язку із тим, що кошти сплачені в рахунок погашення відображених у цих Звітах зобов'язань зі сплати єдиного внеску, перекидались на оплату спірної суми недоїмки, контролюючим органом було сформовано нові вимоги про сплату боргу (недоїмки), яка виникла в інший період.
Відповідно до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 у справі №817/110/16 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.01.2016 №Ю-258-11 (друга вимога) (а.с. 82 том 1).
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 апеляційну скаргу Міжрегіонального ГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 - без змін (а.с. 87 том 1).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №817/299/16 визнано протиправною та скасовано вимогу від 04.02.2016 №Ю-258-11 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 18176403,39 грн (третя вимога) (а.с. 91 том 1).
Ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2016 та Вищого адміністративного суду України від 14.09.2016 повернуто відповідно апеляційну та касаційну скарги Міжрегіонального ГУ ДФС - Центрального офісу з ОВП на постанову суду першої інстанції (а.с. 96 том 1).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 у справі №817/902/16 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2016 №Ю-258-11 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 20035875,98 грн (четверта вимога) (а.с. 97 том 1).
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 апеляційну скаргу Офісу ВПП ДФС залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 30.09.2016 - без змін (а.с. 102 том 1).
18 травня 2017 року позивач отримав чергову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.05.2017 №Ю-258-11 (п'ята вимога), яка сформована Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, на суму 29214245,76 грн зі сплати єдиного внеску.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі №817/845/17 визнано протиправною і скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 05.05.2017 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 29214245,76 грн.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі №817/845/17 повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №817/845/17 касаційну скаргу контролюючого органу повернуто скаржнику (а.с. 17 том 2).
18 липня 2017 року позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.07.2017 № Ю-258-11 (шоста вимога) на суму 10547515,40 грн.
Рівненським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 16.03.2018 у справі №817/1135/17, яким визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.07.2017 № Ю-258-11 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 10547515,40 грн. (а.с. 124 том 1).
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 апеляційну скаргу Офісу ВПП ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 повернуто особі, яка її подала. Отже, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 у справі №817/1135/17 набрало законної сили (шоста вимога) (а.с. 129 том 1).
03 жовтня 2017 року позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.09.2017 №Ю-258-11 (сьома вимога) на суму 8898695,69 грн, яка також оскаржена ПрАТ «Рівнеазот» до Рівненського окружного адміністративного суду, у адміністративній справі №817/1496/17.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №817/1496/17 визнано протиправною та скасовано вимогу від 14.09.2017 №Ю-258-11 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 8898695,69 грн.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №817/1496/17 апеляційну скаргу контролюючого органу повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020 у справі №817/1496/17.
25 жовтня 2017 року на адресу позивача надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.10.2017 №Ю-258-11 (восьма вимога) на суму 8376333,62 грн, яка оскаржена до Рівненського окружного адміністративного суду (справа №817/1671/17).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 у справі №817/1671/17 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.10.2017 №Ю-258-11 (а.с. 19 том 2).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №817/1671/17 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 залишене без змін (а.с. 24 том 2).
21 листопада 2017 року позивачем отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2017 № Ю-258-11 (дев'ята вимога) на суму 8043269,06 грн. Вказана вимога оскаржена до Рівненського окружного адміністративного суду, у адміністративній справі №817/1895/17.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 у справі №817/1895/17 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2017 №Ю-258-11 на суму 8043269,06 грн. (а.с. 35 том 2).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №817/1895/17 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 залишене без змін (а.с. 40 том 2).
Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №817/1895/17 касаційну скаргу контролюючого органу повернуто скаржнику (а.с. 43 том 2).
20 грудня 2017 року на адресу позивача надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.12.2017 №Ю-258-11 (десята вимога) на суму 7681149,51 грн, яка оскаржена до Рівненського окружного адміністративного суду, у адміністративній справі №817/2265/17.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №817/2265/17 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 14.12.2017 на суму єдиного внеску 7681149,51 грн.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу - повернуто скаржнику.
Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №817/2265/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №817/2265/17 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги.
22 січня 2018 року позивачем отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2018 №Ю-258-11 (одинадцята вимога) на суму 702105,63 грн, яка є предметом оскарження у справі №817/386/18.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №817/386/18 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2018 №Ю-258-11 (а.с. 55 том 2).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі №817/386/18 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 у справі №817/386/18 залишене без змін (а.с. 60 том 2).
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №817/386/17 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 повернуто скаржнику (а.с. 64 том 2).
20 лютого 2018 року позивачем отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2018 № Ю-258-11, яка сформована Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, станом на 31.01.2018, на суму 12309016,86 грн (дванадцята вимога), яка оскаржена до суду у встановлені законом строки і є предметом розгляду у справі №817/1046/18.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 у справі №817/1046/18 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2018 № Ю-258-11 (а.с. 48 том 2).
20 квітня 2018 року позивачем отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2018 № Ю-258-11, яка сформована Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, станом на 28.02.2018, на суму 12248796,16 грн (тринадцята вимога), яка оскаржена до суду - справа №817/1607/18.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №817/1607/18 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 15.03.2018 на суму єдиного внеску 12248796,16 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №817/1607/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі №817/1607/18 (857/10531/19) за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги.
20 квітня 2018 року позивачем отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2018 №Ю-258-11, яка сформована Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, станом на 31.03.2018, на суму 10192329,58 грн (чотирнадцята вимога), яка оскаржена до суду - справа №817/1608/18.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №817/1608/18 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2018 №Ю-258-11 (а.с. 77 том 2).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №817/1608/18 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 залишене без змін (а.с. 82 том 2).
Ухвалою Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №817/1608/18 касаційну скаргу контролюючого органу повернуто скаржнику (а.с. 88 том 2).
04 червня 2018 року позивачем отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2018 №Ю-258-11 (п'ятнадцята вимога) на суму 7257186,10 грн, яка сформована Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, станом на 31.04.2018 та оскаржена до суду - справа №1740/2036/18.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №1740/2036/18 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2018 №258-11 (а.с. 195 том 1).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №1740/2036/18 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №1740/2036/18 - без змін (а.с. 201 том 1).
Суд зазначає, що провадження у справі №1740/2147/18 було зупинене до набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №1740/2036/18, предметом розгляду якої являлася попередня вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2018 №258-11.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тому обставини, викладені у наведених вище рішеннях адміністративних судів по справах №817/85/16; №817/110/16; №817/299/16; №817/902/16, №817/2117/16, №817/845/17, №817/1135/17, №817/1496/17, №817/1671/17, №817/1895/17, №817/2265/17, №817/386/18, №817/1046/18, №817/1607/18, №817/1608/18, №1740/2036/18 мають преюдиційне значення, на що вказують, зокрема, причини виникнення у позивача боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, спільний для усіх оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) номер - Ю-258-11, а також те, що предметом дослідження у цих справах були взаємовідносини між тими ж сторонами щодо сплати єдиного внеску.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон України №2464-VI) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 (далі - Інструкція №449).
За змістом статті 1 Закону України №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України №2464-VI, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України №2464-VI визначено, що на платників збору покладено обов'язок по своєчасному та повному нарахуванні, обчисленні і сплаті єдиного внеску.
Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (стаття 7 Закону України №2464-VI).
Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону України №2464-VI та підпункту 4 пункту 1 Розділу IV Інструкції, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України №2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, відповідно до пункту 4.1. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №452, скарга на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 2.3 розділу II та пунктом 3.1 розділу IІІ цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення органом доходів і зборів вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили.
Аналогічні положення збереженні також і у Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (п.2 розділу IV), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, що набрав чинності з 23.02.2016.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України №2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
За правилами абзацу 3 пункту 2 розділу VI Інструкції №449, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VI, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом №2464-VI, є недоїмкою.
У пункті 2 розділу VI Інструкції №449 зазначається, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
З сукупного аналізу вказаних вище норм вбачається, що відповідно до вимог законодавства, до сум недоїмки, на підставі якої формується вимога, може бути віднесено узгоджене грошове зобов'язання, яке не було сплачено платником єдиного соціального внеску у встановлені законодавством строки.
Суд зазначає, що оскаржувана Вимога від 13.06.2018 на суму недоїмки в розмірі 9088330,58 грн сформована на підставі даних індивідуальної картки платника податків ПрАТ «Рівнеазот» по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.05.2018.
При цьому, контролюючим органом при формуванні вказаної вимоги, як і у випадку з формуванням попередньої вимоги від 15.05.2018 №Ю-258-11, в порушення положень Закону №2464-VI та Інструкції №449 було включено у вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2018 №Ю-258-11 заборгованість зі сплати єдиного внеску, на підставі якої формувалися оскаржувані попередні вимоги від 14.11.2017, від 14.12.2017, 15.01.2018, 14.02.2018, 15.03.2018, 16.04.2018 та 15.05.2018 №Ю-258-11.
Тобто, на момент формування оскаржуваної Вимоги від 13.06.2018 №Ю-258-11 не відбулося узгодження сум недоїмки зі сплати єдиного внеску, визначених у попередніх вимогах внаслідок оскарження ПрАТ «Рівнеазот» таких вимог у судовому порядку та їх скасування.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, скарга на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 3 розділу II та пунктом 1 розділу IІІ цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення контролюючим органом вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, всупереч законодавчо встановленому порядку узгодження суми недоїмки, визначеної у вимозі про сплату недоїмки, відповідач - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, сформував оскаржувану Вимогу про сплату недоїмки від 13.06.2018 № Ю-258-11 на підставі, в тому числі, сум грошового зобов'язання, які платник єдиного внеску узгоджував в порядку судового оскарження попередніх вимог про сплату боргу (недоїмки) за тим же номером Ю-258-11.
ПрАТ «Рівнеазот», як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не міг ухилитися від сплати єдиного внеску не зважаючи на те, що на всі кошти, які містяться на рахунках ПАТ «Рівнеазот», накладено арешт. Однак, у зв'язку з такими обставинами, останнє було позбавлене можливості здійснити сплату єдиного внеску зі свого банківського рахунку, що і стало підставою для вжиття заходів спрямованих на виконання свого обов'язку щодо сплати податку, шляхом укладення 29.05.2015 Договору доручення №05.15 з ДП «Хімік» ПАТ «Азот».
У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі України №2464-VI щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об'єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов'язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25.01.2019 у справі №817/85/16, від 06.02.2020 у справі №812/1281/17, від 06.02.2020 у справі №17/110/16.
За таких обставин, Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.06.2018 №Ю-258-11 на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 9088330,58 грн є протиправною, правові підстави для її направлення були відсутні, а тому вказана вимога підлягає скасуванню в повному обсязі.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 136324 (сто тридцять шість тисяч триста двадцять чотири) грн 96 (дев'яносто шість) коп, сплачена відповідно до платіжного доручення від 21 серпня 2018 року №RA36604 (а.с. 148 том 1).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (33017, Рівне-17; код ЄДРПОУ 05607824) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11Г; код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу Офісу великих платників податків ДПС від 13 червня 2018 року №Ю-258-11 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 9088330,58 грн.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (код ЄДРПОУ 05607824) суму судового збору у розмірі 136324 (сто тридцять шість тисяч триста двадцять чотири) грн. 96 (дев'яносто шість) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 23 березня 2021 року
Суддя К.М. Недашківська