Ухвала від 23.03.2021 по справі 460/1900/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 березня 2021 року м. Рівне№460/1900/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій.

Пунктами 1-3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору є бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства з 17.07.2018 у повному розмірі відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З липня 2018 року вказана допомога відповідачем для позивача не нараховувалася взагалі.

Позивач звернувся до суду 15.03.2021 відповідно до відмітки на конверті у якому надійшов позов до суду.

Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Позивач зазначає, що про виплату допомоги в неповному розмірі він дізнався лише з листа відповідача від 17.04.2020, яке він отримав у простому листі значно пізніше вказаної дати.

Разом з тим, соціальні виплати, визначені ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вигляді грошової допомоги носять щомісячний характер (регулярні платежі), а тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).

Однак, в обґрунтування пропуску строку на звернення до суду з позовними вимогами в частині нарахування та виплати вищевказаної грошової допомоги позивач не надає жодних доказів, не вказує коли саме він отримав лист-відповідь від 17.04.2020 та не подає відповідні докази.

Щодо покликання позивача на пропуск ним строку звернення до суду через запровадження карантину на території України суд зазначає наступне.

Право на звернення із даним адміністративним позовом у позивача виникло 17.07.2018 (із дати ухвалення рішення Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018).

При цьому, позивач не вказав причин пропуску строку звернення до суду до моменту встановлення в Україні карантину та не вказав будь-яких причин пропуску строку звернення до суду, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, окрім покликання на отримання відповіді відповідача значно пізніше дати 09.04.2020 без надання належних доказів наведеному, що унеможливлює встановлення судом за даних обставин дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Тому, суд не визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.

Враховуючи викладене, зазначені позивачем у позовній заяві підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом, не можуть вважатися поважними без подання належних доказів.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд наголошує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Крім того з паспорту позивача вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а на підтвердження статусу особи яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС надав посвідчення серії НОМЕР_1 *, яка було дійсним до повноліття дитини.

Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже для підтвердження наявності у позивача статусу особи яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС йому слід надати належним чином засвідчену копію дійсного посвідчення особи яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС яке він мав отримати після досягнення ним повноліття.

Частиною 1 ст.123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання:

заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом щодо позовних вимог про нарахування спірної грошової допомоги за період з 17 липня 2018 року із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, а також поданням доказів поважності причин його пропуску та наданням належних доказів на підтвердження дати отримання позивачем листа відповідача від 09.04.2020 (оригінал конверту, інше). Крім того позивачу слід надати суду документальне підтвердження (належним чином засвідчену копію) наявності у нього статусу особи, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС (дійсне посвідчення, яке він мав отримати після досягнення ним повноліття).

Керуючись статтями 169, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.Є. Махаринець

Попередній документ
95746745
Наступний документ
95746747
Інформація про рішення:
№ рішення: 95746746
№ справи: 460/1900/21
Дата рішення: 23.03.2021
Дата публікації: 26.03.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.03.2021)
Дата надходження: 17.03.2021
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій