22 березня 2021 року м. Рівне №460/661/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить суд:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію по інвалідності за період з 06.03.2020 року по 25.08.2020 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію по інвалідності за період з 06.03.2020 року по 25.08.2020 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що є інвалідом війни 3 групи, 26.08.2020 Рівненська обласна МСЕК № 2 встановила третю групу інвалідності на строк до 01.09.2021, причина інвалідності - захворювання, пов'язане з захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 806353. Вказує, що саму пенсію почав отримувати з серпня 2020 року. У грудні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування пенсії по інвалідності з 06.03.2020. Заява мотивована тим, що законодавством передбачено право на отримання пенсії по інвалідності з наступного дня після звільнення зі служби, якщо встановлення інвалідності МСЕК відбулося не пізніше тримісячного терміну з наступного дня звільнення зі служби. Разом із тим, листом від 13.01.2021 відповідач відмовив у проведенні нарахування та виплати пенсії з 06.03.2020. Вважає вказану відмову відповідача необґрунтованою та протиправною, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 05.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що позивачу з 26.08.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області призначено пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 60% суми грошового забезпечення відповідно до п. «а» ст. 21 вказаного Закону. Зазначає, що групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико- соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Залежно від ступеня втрати працездатності особи з інвалідністю поділяються на три групи (ст. 19 Закону 2262). Строки призначення і виплати пенсій по інвалідності встановлені статтями 26, 50 Закону України №2262.Так, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією. Враховуючи те, що позивач звільнений з військової служби 05.03.2020, а інвалідність йому встановлена 26.08.2020, то відсутні підстави для призначення пенсії по інвалідності з 05.03.2020, оскільки інвалідність встановлена після закінчення трьохмісячного строку з дня звільнення зі служби внаслідок захворювання. Таким чином, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 05.03.2020 №60, з ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Згідно з листом Науково-дослідний інститут реабілітації осіб з інвалідністю від 14.08.2020 №354 медико-експерта справа ОСОБА_1 надіслана в порядку консультації обласної МСЕК щодо групи інвалідності. Так, у зв'язку з епідеміологічною ситуацією в країні та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020 та Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 справа розглянула в заочному порядку. Враховуючи дані медико-експертної документації та додатково надіслані документи, комісія інституту вважає за можливе рекомендувати МСЕК визначити ОСОБА_1 третю групу інвалідності «захворювання пов'язане із захистом Батьківщини».
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 31.08.2020 Серія 12 ААВ №806353, позивачу з 26.08.2020 встановлено третю групу інвалідності до 01.09.2021. Захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини.
11.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 06.03.2020, оскільки законодавством передбачено право отримувати пенсію за інвалідністю з наступного дня після звільнення зі служби чи виписки із стаціонару медичного закладу якщо встановлення інвалідності медико-соціальною експертною комісією і звернення за пенсією відбулося не пізніше тримісячного терміну з наступного дня після виписки із стаціонару або звільнення зі служби.
Листом №50-9725/М-03/8-1700/21 від 13.01.2021 відповідач повідомив позивача, що оскільки особою з інвалідністю в серпні 2020 року ОСОБА_1 визнано вперше, то підстав для призначення пенсії з більш раннього терміну у органів Пенсійного фонду немає.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2262-ХІІ військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
За приписами статті 7 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Частиною першою статті 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Згідно із частиною третьою статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Аналіз наведених норм Закону №2262-ХІІ дає суду підстави дійти висновку про те, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються з наступного дня після звільнення їх зі служби (але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення), при цьому, пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.03.2020 №60 припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України з майором ОСОБА_1 , якого звільненого з військової служби у запас відповідно до підпункту «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992, з 05.03.2020 виключено зі списків особового складу, з усіх видів забезпечення (а.с.14).
При цьому, з 26.08.2020 позивачу встановлено третю групу інвалідності (причина - травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини), що стверджується, випискою з акту огляду МСЕК серії 12ААБ №806353 (а.с.18).
Так, з врахуванням документів надісланих Головним управлінням Національної гвардії України, відповідачем призначено позивачу пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ з 26.08.2020.
Суд відмічає, що відповідачем не заперечується право позивача на призначення пенсії по інвалідності, однак спір виник у зв'язку із відмовою у нарахуванні та виплаті пенсії з наступного дня після звільнення зі служби, тобто із 06.03.2020, оскільки такий вид пенсії позивачу призначено з дати встановлення позивачу інвалідності, тобто з 26.08.2020.
Суд, звертає увагу, що Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, від 02.04.2020 №255 від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500 та від 22.07.2020 на території України було запровадження карантинні обмеження для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2.
Разом з тим, у своєму листі від 14.08.2020 №354 Науково-дослідний інститут реабілітації осіб з інвалідністю повідомив Начальника управління охорони здоров'я Рівненської облдержадміністрації, що у зв'язку з епідеміологічною ситуацією в країні та згідно з Постановами КМУ №500 від 17.06.2020 та №641 від 22.07.2020 медико -експертна справа ОСОБА_1 розглянута в заочному порядку. Рекомендовано МСЕК визначити позивачу третю групу інвалідності «захворювання пов'язане із захистом Батьківщини».
Враховуючи наведене, суд робить висновок, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності з наступного дня після звільнення з військової служби, оскільки встановлення групи інвалдіності МСЕК з пропуском тримісячного строку відбулося з не залежних від позивача причин.
Отже, виходячи із приписів пункту «б» частини першої, частини третьої статті 50 Закону №2262-ХІІ, позивачу пенсію по інвалідності на підставі Закону №2262-ХІІ необхідно було призначити не з 26.08.2020 (дати встановлення інвалідності), а з дня виникнення права на пенсію - 06.03.2020 (наступний день після звільнення з військової служби), який охоплюється часовим проміжком 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті пенсії з 06.03.2020 по 25.08.2020, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Пенсійного фонду України від 13.01.2021 №150-9725/М-03/8-1700/20 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності за період з 06.03.2020 по 25.08.2020.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Суд пам'ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Правових підстав для застосування положень статті 139 КАС у суду немає, позаяк позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, як учасник бойових дій (а.с.11).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Песнійного фонду України в Рівненській області (33000, м. Рівне, вул. Короленка,7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 13.01.2021 №150-9725/М-03/8-1700/20.
Зобов'язати Головне управління Песнійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності за період з 06.03.2020 по 25.08.2020.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 22 березня 2021 року
Суддя У.М. Нор