26 лютого 2021 року м. Рівне №460/284/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: не прибув, відповідача: представник не прибув, третьої особи відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу позивача період з лютого 2019 року по грудень 2020 року включно; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області внести до картки персоніфікованого обліку позивача інформацію про сплату єдиного соціального внеску за лютий 2019 - грудень 2020 року включно та зарахувати в відомостях облікового страхового стажу за вказаний період.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)”. У липні 2020 року позивачу стало відомо, що у картці персоніфікованого обліку (форма ОК-5) з лютого 2019 року відсутні відомості про трудовий, страховий стаж та про сплату єдиного соціального внеску, позивач звернулася до відповідача щодо зарахування до страхового стажу відповідного періоду роботи. Згідно з відповіддю органу Пенсійного фонду, причиною незарахування до страхового стажу позивача періоду з лютого 2019 року по січень 2020 року є існування у Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)” боргу зі сплати єдиного соціального внеску. Позивач вважає відмову відповідача зарахувати відповідний період роботи до її страхового стажу протиправною, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладений на роботодавця.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що згідно з даними особового рахунку, станом на 14.08.2020 за Державним підприємством “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)” рахується борг зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 1412635,23грн. У зв'язку з цим в Реєстрі відсутня позначка про сплату страхових внесків щодо всіх найманих працівників з лютого 2019 року. Таким чином, підстави для внесення до картки персоніфікованого обліку позивача інформації про сплату єдиного соціального внеску за лютий 2019 - грудень 2020 року включно відсутні. За наведених обставин, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача подала пояснення на позов, де вказало, що за даними інформаційної системи Головного управління ДПС у Рівненській області, в інтегрованій картці Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)" за технологічним кодом 71010000 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску. Згідно з п.6 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Враховуючи викладене вище, якщо платник має наявний борг, то сплачені ним поточні платежі по єдиному внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Ухвалою суду від 18.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та судове засідання у справі призначено на 11.02.2021; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області.
Розгляд справи 11.02.2021 відкладено до 26.02.2021.
Сторони в судове засідання 26.02.2021 не прибули. Відповідно до статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних доказів.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 працює у Державному підприємстві “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)”. Вказана обставина сторонами не заперечується.
29.07.2020 позивач звернулася до Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)” із заявою щодо сплати єдиного соціального внеску за період з лютого 2019 року по даний час (а.с.9).
Листом від 10.08.2020 №20/П/04/340 Державне підприємство “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)” повідомило позивача про те, що кожного місяця на підприємстві нараховується заробітна плата працівникам виробничого персоналу і відповідно єдиний соціальний внесок. Подаються звіти про нарахування єдиного соціального внеску в Державну податкову службу щодо кожної особи, яка працює на підприємстві. Єдиний соціальний внесок сплачується за всіх працівників підприємства (а.с.10).
Позивач 30.07.2020 звернулася до органу Державної податкової служби із заявою щодо відсутності у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про її трудовий та страховий стаж за період з лютого 2019 року по теперішній час (а.с.11).
На зазначене звернення позивача Головне управління ДПС у Рівненській області листом від 14.08.2020 №143/14з/17-00-33-02-08 надало відповідь, у якій зазначено, що за даними інформаційної системи Головного управління ДПС у Рівненській області, в інтегрованій картці Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)" за технологічним кодом 71010000 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску. Згідно з п.6 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Враховуючи викладене вище, якщо платник має наявний борг, то сплачені ним поточні платежі по єдиному внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (а.с.12).
30.07.2020 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою щодо надання інформації про відсутність даних про страховий стаж з лютого 2019 року по даний час в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с.13).
Листом від 17.08.2020 №7148-7163/М-06/8-1700/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивача про те, що за інформацією Державної фіскальної служби, згідно з даними особового рахунку Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)” станом на 14.08.2020 за страхувальником рахується борг зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 1412635,23грн, що виник у зв'язку з донарахуванням сум єдиного внеску на підставі акта перевірки від 29.01.2019. У зв'язку з цим у Реєстрі відсутня позначка про сплату страхових внесків щодо всіх найманих працівників вказаного страхувальника з лютого по липень 2020 року, що є причиною незарахування страхового стажу за даний період (а.с.14).
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV).
Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, яке, в силу положень статті 2 Закону №1058-ІV гарантується, зокрема, солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У силу приписів частини першої статті 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону №1058-IV, страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
За приписами частини шостої статті 20 Закону №1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частина дванадцята статті 20 Закону №1058-IV).
Відповідно до положень ст.106 Закону №1058-IV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема частиною першою статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Отже, обов'язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника - роботодавця, оскільки він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи - працівника.
Застрахована особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства за страховими внесками не може бути підставою для незарахування до страхового стажу такої особи періодів її роботи.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 23.07.2019 у справі №617/927/17.
Таким чином, усі місяці роботи, в тому числі, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 1 статті 12-1 Закону №2464-VI, Пенсійний фонд України формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У частині другій статті 20 Закону №2464-VI зазначено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з лютого 2019 року по грудень 2020 року Державним підприємством “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)” була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески.
Ці обставини підтверджуються відомостями про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за період лютий 2019 року - грудень 2020 року (а.а.с.33-50, 56-60).
Сплата ДП “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)” нарахованого єдиного соціального внеску за період з лютого 2019 року по грудень 2020 року за працівників підприємства підтверджується платіжними дорученнями (а.а.с.15-32, 51-55).
Враховуючи наведені норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відмова відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період з лютого 2019 року по грудень 2020 року порушує право останньої на соціальний захист, гарантоване Конституцією України та Законом №1058-IV.
Наявність у ДП “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №76)” боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1412635,23грн, донарахованого податковим органом згідно з актом перевірки від 29.01.2019, не є підставою для незарахування позивачу до страхового стажу періоду, у якому підприємство як страхувальник фактично сплачувало за неї обумовлений внесок.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (Код ЄДРПОУ 21084076, вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області (Код ЄДРПОУ 43142449, вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023) задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи у Державному підприємстві “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)” з лютого 2019 року по грудень 2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Державному підприємстві “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)” з лютого 2019 року по грудень 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 26 лютого 2021 року
Суддя Н.В. Друзенко