Справа № 420/641/21
23 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності, стягнення невиплаченого грошового забезпечення при звільненні, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 за службу в нічний час за період з листопада 2017 року по березень 2018 року;
стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з листопада 2017 року по березень 2018 року в сумі - 1128 грн. 50 коп.;
визнати протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року;
стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року в сумі - 3375,19 грн.;
визнати протиправною бездіяльність Департаменту Патрульної поліції щодо нездійснення ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з серпня 2020 року по жовтень 2020 року;
зобов'язати Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з серпня 2020 року по жовтень 2020 року;
стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплат доплати за службу у нічний час та заборгованість по індексації грошового забезпечення, за період з 14.10.2020 по день ухвалення рішення судом, із розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 582 грн. 68 коп. за кожен день.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період проходження служби в патрульній поліції з 01.03.2015 по 13.10.2020 йому не виплачувалась доплата за службу в нічний час, що на думку позивача є порушенням Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.
На думку позивача посилання відповідача на те, що йому виплачувалося грошове забезпечення в межах граничних розмірів такого грошового забезпечення є помилковим, оскільки доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського.
Також позивач вказав, що йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з листопада 2015 по жовтень 2017 року, сума заборгованості по виплаті якої складає 3 375 грн 19 коп.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
05.03.2021 р. за вх. №ЕП/5860/21 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Позиція відповідача з приводу заявлених позовних вимог викладена у поданому ним відзиві на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що виплата грошового забезпечення позивача здійснювалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та наказу Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016 року "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання". Також вказує, що при розрахунку заборгованості по доплаті за службу в нічний час позивачем не враховано положення п. 11 Розділу ІІ "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", яким передбачено двохгодинну перерву для відпочинку поліцейським, які несуть службу в нічний час, яка не включається в службовий час. Щодо індексації грошового забезпечення вказав, що таке право, на переконання відповідача, виникло після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 782 від 18.10.2017, якою доповнено "Порядок проведення індексації грошових доходів населення" та передбачено право на індексацію особам, що проходять службу в лавах Національної поліції. З огляду на викладене, на думку відповідача, правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, а тому просить в його задоволенні відмовити повністю.
09.03.2021 р. за вх.№ЕП/6071/21 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач не погоджується з відзивом відповідача та зазначає, що позиція відповідача стосується цивільних правовідносин, тому не є подібною до правовідносин, які склались між позивачем та ДПП. Також, позивач зазначає, що ним не допущено ніяких процесуальних зловживань.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Національної поліції України № 116 о/с від 07.11.2015 року та відомостей з трудової книжки ОСОБА_1 його було прийнято на службу до органу поліції (Департаменту патрульної поліції) 07.11.2015 року та звільнено зі служби 17.08.2020 року на підставі наказу Департаменту патрульної поліції № 740 о/с від 08.10.2020 року.
06.11.2020 р. представником ОСОБА_1 , було направлено заяву до Департаменту патрульної поліції (далі ДПП), для отримання наступної інформації, а саме:
1. Чи здійснювалась позивачу доплата за службу в нічний час за нічні зміни, починаючи з 07.11.2015 по 13.10.2020 відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ У країни 06.04,2016 №260?
2. Чи виплачувалась позивачу заборгованість по індексації грошового забезпечення в період з 07.11.2015 по 13.10.2020 відповідно до вимог статті 94 Закону України «Про Національну поліцію»?
3. Чи здійснювалась позивачу доплата до грошового забезпечення, як поліцейському, який забезпечував життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Доплата за COVID-19)? Якщо така виплата здійснювалась, прошу зазначити за який період?
Також просив надати належним чином завірені копії документів:
- довідку про кількість фактично відпрацьованих годин (нічні зміни) в період часу з 07.11.2015 по 13.10.2020 (згідно прикладу, інформацію можливо отримати у територіальному управлінні патрульної поліції);
- архівну (фінансову) відомість виплат з 07.11.2015 по 13.10.2020.
- довідку про використання щорічних відпусток, із зазначенням кількості днів, за період часу з 07.11.2015 по 13.10.2020;
- копію витягу з наказу ДПП № 740 о/с від 08.10.2020;
- довідку із зазначенням періоду і сум доплат за COVID-19
Якщо виплати не проводились (за службу в нічний час, індексація, компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та доплата за COVID-19), просив повідомити причину та у подальшому здійснити їх виплату на картковий рахунок виплат заробітної плати «Ощадбанк» № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .
08.12.2020 р. отримано відповідь з ДПП згідно якої повідомлено, що в період з 07.11.2015 по 31.03.2018 підстави для нарахування доплати за службу у нічний час ОСОБА_1 , - відсутні. Також у відповіді вказано, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 індексація проводилась з листопада 2017 року (копія відповіді надається).
Також у відповіді повідомлено, що ОСОБА_1 , здійснювалась доплата до грошового забезпечення, як поліцейському, який забезпечував життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Доплата за COVID-19), а саме за період з березня по липень 2020 року.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно по ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Виходячи з положень п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно пп. 3 п. 5 вищевказаної Постанови №988, визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260).
Згідно п. 5 розділу І вказаного Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.15 діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України «Про національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» до об'єктів індексації грошових доходів населення віднесено оплату праці (грошове забезпечення).
У ст. 6 цього Закону зазначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, у зв'язку з чим Постановою від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 внесено зміни до п. 2 вказаного Порядку та доповнено абзац 5 після слова «військовослужбовці» словом «поліцейських». Індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вказаною постановою, тобто з 24.10.2017 року.
Від так, суд дійшов висновку, що право на виплату коштів по індексації до 24.10.2017 року у позивача відсутнє.
Так, у позовній заяві зазначено про невиплату відповідачем ОСОБА_1 компенсації за службу в нічний час, починаючи з листопада 2017 року по березень 2018 року.
В той же час, п. 1 ст. 105 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено, що фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 94 цього ж Закону поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пп. 3 п. 5 вищевказаної Постанови № 988 встановлено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Статтею 94 ЗУ «Про Національну поліцію», постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» передбачено, що з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.16 № 260).
Згідно п. 5 Розділу І вказаного Порядку (№ 260) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Крім цього, відповідно до п. 11 Розділу II наказу МВС № 260 від 06.04.16 поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Посадовий оклад інспектора відповідно до схеми посадових окладів поліцейських установлений постановою Кабінету міністрів України від 11.11.2015 року за № 988 дорівнює 2400 грн. згідно з додатком №8, оскільки це передбачено розділом ІІ пунктом 2 підпунктом 2 наказу МВС №260 від 06.04.16 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання».
Так, в матеріалах справи наявна довідка про кількість фактично відпрацьованих годин (нічні зміни), (аркуш справи 19-21), відповідно до якої обліковувалась і нараховувалась заробітна плата позивачу.
Зокрема, згідно архівних відомостей №4, 5 та 6 про виплату грошового забезпечення та заробітної плати інспектору УПП в Одеській області ДПП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 13.10.2020 рік. Так, у наявних розрахунках міститься графа «Доплата за роботу в нічних час», відповідно до якої нараховувались і здійснювались виплати за відпрацьовану позивачем роботу в нічних час.
Крім іншого, відповідно до довідки про кількість фактично відпрацьованих змін в період з серпня 2020 року по жовтень 2020 року - у жовтні 2020 року ОСОБА_1 не було відпрацьовано жодної денної або нічної зміни.
Отже, враховуючи вказане, позивачу здійснено нарахування та виплату за фактично відпрацьовані ним години (нічні зміни).
Що стосується вимоги про нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 заборгованості у вигляді доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з серпня 2020 року по жовтень 2020 року.
Відповідно до доручення Голови Національної поліції України від 25.06.2020 №7789/01/29-2020, додаткова доплата до грошового забезпечення встановлюється пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах згідно з персональним переліком поліцейських, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мали безпосередній контакт з населенням.
Суд зазначає, що доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за серпень та вересень 2020 року ОСОБА_1 було здійснено в грудні 2020 року після надходження фінансування на зазначені цілі, що підтверджується розрахунковим листом за грудень 2020 р., що підтверджується розрахунковим листом за грудень 2020 р., який надано відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку в розмірі 582,68 грн. за один день за весь час затримки виплат (індексації та нічних), а саме з 14.10.2020 по день ухвалення рішення судом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В силу положень ч. 1-2 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі № 810/451/17 та від 26 лютого 2020 року в справі № 821/1083/17 викладена правова позиція відповідно до якої під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Велика Палата Верховного Суду в постанові в справі № 810/451/17 зауважила, що за змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Таким чином, виходячи із системного тлумачення положень статей 116, 117 КЗпП України, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі № 4-рп/2012, а також правові позиції Великої Палати Верховного Суду, наведені вище, можна дійти висновку, що з моменту звільнення у роботодавця виникає обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов'язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 КЗпП України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто реальне виконання цього обов'язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові) (висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 12.08.2020 в справі № 400/3151/19).
Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Спеціальним законодавством щодо порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. ст. 116, 117 КЗпП України, що не заборонено спеціальним законодавством.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 по справі № 823/2249/18.
Відтак, посилання позивача щодо неможливості застосування норм КЗпП України щодо вказаних правовідносин - є помилковим, від так суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги позивача.
Крім іншого, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази порушеного права позивача.
Суд зазначає, що спір виникає на підставі юридичного факту й саме цим породжує відповідні правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням встановлених обставин по справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Керуючись статтями 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності, стягнення невиплаченого грошового забезпечення при звільненні, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3)
Суддя П.П. Марин
.