Справа № 420/7989/20
23 березня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення заборгованості та середнього заробітку за час затримки виплати, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому (з урахуванням збільшення позовних вимог від 18.09.2020 року) позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача:
- заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 31.05.2020 року в сумі 15950 грн. 52 коп.;
- середній заробіток за весь час затримки виплат доплати за службу у нічний час та
- заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 31.05.2020 р. по день ухвалення рішення судом із розрахунку середнього грошового забезпечення у розмірі 423,81 грн. за кожен день.
22.03.2021 року (дата призначеного судом підготовчого засідання по справі), керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд з'ясував, зокрема, що від представника відповідача до суду надійшло клопотання, вхід. № ЕП/17516/20 від 19.10.2020 року, в якому останній, керуючись ст.ст. 44, 46, 240 КАС України, просить, зокрема, залишити позовну заяву в частині вимог стягнення з Департаменту середнього заробітку за час затримки виплат - без руху у зв'язку з несплатою судового збору, із зазначенням таких підстав:
- з тексту позовної заяви вбачається, що позивач просить відстрочити йому сплату судового збору у зв'язку з поганим майновим становищем, при цьому не надає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин;
- Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 910/4518/16, погодилася з висновками ВСУ (справа № 226/168/15-ц від 30.11.2016 р.) щодо сплати судового збору при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Так, вирішуючи питання по суті, Велика Палата Верховного Суду виклала наступну правову позицію: « … середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати;
- з огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях;
- … при цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що розміщення норм статей 116, 117 Кодексу законів про працю України в розділі VII «Оплата праці» є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування вказаних норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати…»;
- з огляду на викладене при зверненні до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, належить сплачувати судовий збір.
22.03.2021 року від представника позивача до суду надійшли пояснення, вхід. № ЕП/7313/21, в яких зазначено, зокрема:
- відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
- за таких обставин, клопотання відповідача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Також, відповідно до мотивувальної частини позовної заяви, позивачем зазначено, зокрема: доплати за службу в нічний час не сплачені в день звільнення позивача; тому, позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки, виплат, а саме з 31.05.2020 по день ухвалення рішення судом.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно зі ст.ст. 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, зокрема, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.
Аналогічні висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц тощо.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позиція позивача щодо звільнення його від сплати судового збору в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки виплат доплати за службу у нічний час - є помилковою та не відповідає вищенаведеній позиції Великої Палати Верховного Суду.
Виходячи з встановленого, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, вхід. № ЕП/17516/20, підлягає задоволенню.
Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем складає - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривні.
Як наведено вище, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача, зокрема, середній заробіток за весь час затримки виплат доплати за службу у нічний час та заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 31.05.2020 р. по день ухвалення рішення судом із розрахунку середнього грошового забезпечення у розмірі 423,81 грн. за кожен день.
Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом складає: 840,80 грн.
Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі - 840,80 грн. у встановленому порядку, або зазначення інших правових підстав та надання доказів на їх підтвердження щодо звільнення від сплати судового збору.
При цьому суд також звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 10 ст. 120 КАС України зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.
Керуючись ст.ст. 47, 120, 160, 161, 169, 171, 194, 205, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
ухвалив:
Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, вхід. № ЕП/17516/20, - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення заборгованості та середнього заробітку за час затримки виплати - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.Г. Цховребова