Справа № 420/751/21
24 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул..Пироговська,11, м.Одеса, 65012) про визнання рішення незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, 11 м. Одеса, 65012 код ЄДРПОУ 38296363) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошового забезпечення (заробітної плати) з 26 березня 2020 року в порядку та в розмірах передбачених частинами 2,3,7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;
зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, 11 м. Одеса, 65012 код ЄДРПОУ 38296363) провести перерахунок грошового забезпечення (заробітної плати) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з 26 березня 2020 року в порядку та спосіб визначений частинами 2, 3, 7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, п. 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 та окладу за військове звання;
зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, 11 м. Одеса, 65012 код ЄДРПОУ 38296363) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошові кошти, які складають різницю між фактично отриманим з 26 березня 2020 року грошовим забезпеченням та належним до виплати грошовим забезпеченням розрахованим у порядку та спосіб визначений частинами 2, 3, 7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень п. 3 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам ти іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, п. 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 та окладу за військове звання з урахуванням висновків суду в цій справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з листопада 2016 року проходжу військову службу в органах військової прокуратури. Наказом військового прокурора Південного регіону України від 18 листопада 2018 року № 607 к призначений на посаду прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України, де позивач проходить військову службу по теперішній час у військовому званні «старший лейтенант юстиції». З 11.09.2020р. відповідач змінив своє найменування з військової прокуратури регіону України на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері регіону. Позивач зазначає, що йому стало відомо, що Конституційним судом України 26 березня 2020 року розглянуто справу № 6-р/2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України. За результатами розгляду справи, визнано неконституційним положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697- VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а відповідно вказане положення втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, а саме з 26 березня 2020 року. З урахуванням викладеного, необхідно прийти до обґрунтованого випадку, що саме з 26 березня 2020 року у Відповідача виник обов'язок нарахувати та виплачувати позивачу грошове забезпечення (заробітну плату) у спосіб та порядок визначений ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». У зв'язку з чим 18.11.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати грошових коштів, які складають різницю між отриманим позивачем та належним йому грошовим забезпечення додатковими видами грошового забезпечення, а саме матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань та матеріальною допомогою на оздоровлення, у зв'язку з прийнятим Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 року по справі №1-223/2018(2840/18). Проте, відповідачем прийнято рішення від 14 грудня 2020 року за № 21-4319вих-20 про відмову в перерахунку та призначенні позивачу грошового забезпечення (винагороду/заробітну плату за виконану роботу) згідно із ст. 81 Закону України «Про прокуратуру». Наведене рішення позивач вважає незаконним, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, у зв'язку із чим, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 22 січня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
04.03.2021р. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі та вважає адміністративний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, що Статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок (за вислугу років, виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством). При цьому згідно з ч. 3 ст. 81 Закону посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури. Відповідно до п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України норми і положення ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Кабінетом Міністрів України 31.05.2012 видано Постанову № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка встановлює порядок та розміри посадових окладів зокрема прокурорів військових прокуратур гарнізонів. Додатком №2 до Постанови визначено відповідний посадовий оклад прокурора військової прокуратури гарнізону. Пунктами 2, 6 Постанови від 31.05.2012 № 505 надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією Постановою схем посадових окладів та інші виплати. Видатки, пов'язані з реалізацією цієї Постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на отримання органів прокуратури. Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Проте з огляду на ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідач позбавлений можливості (повноважень, компетенції) нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 , з 26.03.2020 грошове забезпечення відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» через наявність Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі - Закон № 113). Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. При цьому за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників Органів прокуратури (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»).
10.03.2021р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
15.03.2021р. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач заперечує проти задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені такі факти та обставини.
Судом встановлено, що наказом військового прокурора Південного регіону України від 18.11.2018 №607 к, ОСОБА_1 призначений на посаду прокурора військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України, що не заперечується сторонами по справі.
Згідно матеріалів справи, позивачу у період березень - грудень 2020 року, згідно розрахункового листа, виплачувалось грошове забезпечення, виходячи із: посадового окладу у розмірі 5660,00 грн., окладу за військовим званням у розмірі 2058, 00 грн. надбавки за вислугу років військовослужбовцям у розмірі 1200,00 грн.; надбавки за виконання особливо важливої роботи у розмірі 6866, 64 грн.; надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 566,00 грн.; премія військовослужбовцям щомісячна у розмірі 9179,98 грн.; індексація доходів у розмірі 372,05 грн.
Позивач 18.11.2020 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати грошових коштів, які складають різницю між отриманим позивачем та належним йому грошовим забезпечення додатковими видами грошового забезпечення, а саме матеріальною допомогою на вирішення соціально-побутових питань та матеріальною допомогою на оздоровлення, у зв'язку з прийнятим Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 року по справі №1-223/2018(2840/18).
За результатом звернення позивача, Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону надано відповідь від 14.12.2020 року №21-4319 вих - 20, якою фактично відмовлено в задоволенні заяви позивача.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 4 статті 43 Конституції України встановлює, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України №1697-VII від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1697-VII).
Частини 1, 2, 3, 7 та 9 статті 81 Закону №1697-VII визначали, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.
Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3.
Прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 89 Закону №1697-VII визначала, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.
Відповідно до статті 90 Закону №1697-VII, фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Частина 2 статті 8 Закону України №108/95-ВР від 24 березня 1995 року "Про оплату праці" встановлює, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною 3 цієї статті, та частиною 1 статті 10 цього Закону.
Відповідно до статті 13 Закону України №108/95-ВР від 24 березня 1995 року "Про оплату праці", оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України у межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Пунктами 1, 2, 6 Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5.
Крім того, надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів.
Видатки, пов'язані з реалізацією Постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється у межах затвердженого фонду оплати праці.
Згідно статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пункт 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, в редакції Закону України №79-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрали чинності з 01 січня 2015 року) встановлював, що норми і положення статті 81, частин 16-18 статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абзацом 3 пункту 9 Прикінцевих положень Закону України №80-VIII від 28 грудня 2014 року "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) установлено, що норми і положення частини 2 статті 33, статті 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За загальним правилом, конкуренція правових норм у часі повинна вирішуватися на користь норми, прийнятої пізніше, оскільки найновіше законодавство демонструє способи та форми правового регулювання, які на даний етап розвитку суспільства, на думку законодавця, є більш доцільними.
Закон України № 80-VIII від 28 грудня 2014 року "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та Закон України №79-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" прийняті пізніше Закону України №1697-VII від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру", а тому, у 2015 році норми і положення Закону України "Про прокуратуру" щодо заробітної плати прокурора застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.
Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати в іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31 травня 2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України, правові позиції якого викладені у постановах від 04 листопада 2015 року № 21-1461, від 30 березня 2016 року № 21-271а16, від 13 липня 2016 року № 21-1488а16, а також аналогічна правова позиція викладена в постановах ВС від 21 листопада 2018 року № 808/2163/17, від 16 січня 2019 року №804/217/17, від 27 лютого 2019 року №809/982/16, та №824/490/16 від 05 травня 2020 року. Правова судова позиція з цього спірного питання є сталою.
З огляду на нарахування ОСОБА_1 у спірний період заробітної плати виходячи з розміру посадового окладу, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31 травня 2012 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", тобто, з урахуванням положень Закону України №80-VIII від 28 грудня 2014 року "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та Закону України №79-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", у розмірі встановленому законом, суд дійшов висновку, що заробітну плату позивачу нараховано у розмірі не нижчому від визначеної законом.
Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26 березня 2020 року у справі №1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру", зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру", зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Водночас, як частиною 2 статті 152 Конституції України, так і частиною 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У рішенні № 20-рп/2010 від 30 вересня 2010 року у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" №2222-IV від 8 грудня 2004 року (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні у рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, дія окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, згідно рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26 березня 2020 року у справі №1-223/2018(2840/18), втратила чинність 26 березня 2020 року.
Щодо протиправності не нарахування ОСОБА_1 заробітної плати у розмірі, визначеному ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з огляду на прийняте Конституційним Судом України рішення від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18), слід звернути увагу на правову позицію Верховного Суду у справі № 826/18228/16 від 27 жовтня 2020 року.
З огляду на викладене, адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання рішення незаконними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.
Керуючись ст.ст.139,241-246,263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул..Пироговська,11, м.Одеса, 65012) про визнання рішення незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, 11 м. Одеса, 65012 код ЄДРПОУ 38296363) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошового забезпечення (заробітної плати) з 26 березня 2020 року в порядку та в розмірах передбачених частинами 2,3,7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, 11 м. Одеса, 65012 код ЄДРПОУ 38296363) провести перерахунок грошового забезпечення (заробітної плати) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з 26 березня 2020 року в порядку та спосіб визначений частинами 2, 3, 7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, п. 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 та окладу за військове звання;
Зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, 11 м. Одеса, 65012 код ЄДРПОУ 38296363) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 грошові кошти, які складають різницю між фактично отриманим з 26 березня 2020 року грошовим забезпеченням та належним до виплати грошовим забезпеченням розрахованим у порядку та спосіб визначений частинами 2, 3, 7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень п. 3 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам ти іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, п. 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 та окладу за військове звання з урахуванням висновків суду в цій справі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул..Пироговська,11, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 38296363).
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.